МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Проблеми здійснення прокурорського нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності
Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і негласних пошукових заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів для пошуку і фіксації даних про протиправність діянь окремих осіб та груп, з метою припинення і розкриття правопорушень. Підстави та порядок здійснення оперативно-розшукових заходів регламентуються Законом «Про оперативно-розшукову діяльність». У ньому зазначено, що правову основу цих заходів становлять Конституція, Закон «Про прокуратуру», Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, закони про міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, Управління охорони вищих посадових осіб, інші законодавчі акти, а також мідна-родно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна (ст.З). Оперативно-розшукова діяльність засновується на принципах законності, додержання прав і свобод громадян та юридичних осіб. Тому оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням цих прав і свобод, можуть застосовуватись лише з санкції прокурора і у випадках, передбачених законодавством, наприклад, при прослуховуванш і звукозапису телефонних розмов, вилученні кореспонденції. Нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором, прокурором Республіки Крим, прокурорами областей та прирівняними до них, міст Києва і Севастополя (ст.14 Закону про оперативно-розшукову діяльність). Перевірка додержання законності органами, які здійснюють оперативно-розшукову роботу, проводиться за наявності скарг про допущені ними порушення, за заявою слідчого про невиконання його доручень і вказівок, за власною ініціативою прокурора у зв'язку з неналежним розслідуванням справи. При здійсненні нагляду за законністю оперативно-розшукових заходів прокурор має право вимагати від відповідних органів для перевірки матеріали та інші відомості про злочини і осіб, що їх вчинили, та давати письмові вказівки цим органам. Він може також ознайомитися з оперативно-розшуковими матеріалами, дістати інформацію від працівників органів, пред'явити їх керівникам чи начальникам вимоги про проведення ними перевірки законності оперативно-розшукових заходів, які обов'язкові до виконання. У необхідних випадках прокурор вживає заходів до притягнення винних у порушенні законів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності. За необхідності здійснити перевірку законності оперативно-розшукової діяльності у міському чи районному відділі внутрішніх справ або підрозділах інших органів, міський, районний ни прирівняний до них прокурор повідомляє про це вищестоящого прокурора, який вирішує питання по суті. З метою повного й всебічного дослідження всіх обставин справи прокурор повинен вимагати від органів дізнання і слідчих застосування наукових методів, техніко-криміналістич-них засобів, звернення за допомогою у суворій відповідності з нормами кримінально-процесуального закону. Знайомлячись з матеріалами справи, він з'ясовує такі питання: а) застосування в повному обсязі необхідних технічних засобів; б) залучення спеціалістів до участі в проведенні слідчих дій; в) використання судових експертиз, своєчасність та обгрунтованість їх призначення; д) равильність процесуального оформлення документів; е) наявність суперечностей між протоколами слідчих дій і додатками до них.
Читайте також:
|
||||||||
|