Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Економічна думка стародавнього світу.

Особливості східного рабства.

Характеристика господарського розвитку за первісної доби.

Ранніх цивілізацій

Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі

1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби

Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Людина з’явилась

понад 3 млн. років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біо-

логічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада до

родової та сусідської громад, племен та їхніх союзів, зародження державності,

виникнення на рубежі 4 – 3 тис. до н.е. стародавніх цивілізацій.

Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам’яний (

палеоліт, мезоліт, неоліт ), бронзовий і ранній залізний віки.

Найважливіші риси первісної доби:

- перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства;

- існування роду як господарської одиниці.

Палеоліт, або давній кам’яний вік ( 3 млн. – 10 тис. років тому). Протягом

його знаряддя праці еволюціонували від палки і примітивних кам’яних знарядь

до мікролітів ( невеликих відщепів і пластин ). Поширилось використання кістки

і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100. Головні заняття – збиральництво, за-

гінне полювання, рибальство. Людина навчилась видобувати вогонь. З’явились

постійні житла.

Мезоліт або середній кам’яний вік. Поряд із збиральництвом і полюванням

існувало рибальство вудкою. Здійснені перші спроби приручити диких тварин.

Виник водний транспорт. Характерний високий рівень виготовлення мікролітів.

З’явилися макроліти – кам’яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири.

Неоліт або новий кам’яний вік. Утверджуються різні галузі відтворюючого

господарства. Складовою частиною цієї епохи був мідний вік, або енеоліт, коли

відтворююче господарство стало домінуючим. Розвивалося общинне ремесло,

розводили велику й дрібну худобу, використовували перший штучний матеріал –

кераміку, зародилося прядіння і ткацтво, з’явився ткацький верстат. Виник назе-

мний транспорт ( лижі, віз, сани, волокуша). Остаточно завершилося формуван-

ня техніки обробки каменю.

За мідним віком настав бронзовий. Рисами його були: існування відтво-

рюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства,

виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла. Ви-

никли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного й

регіонального характеру.

Залізний вік ( II – I тис. до н.е.). Основними ремісничими професіями були

ковалі, зброярі, гончарі, будівельники.

Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ

виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового

продукту створили економічні умови для виникнення держав.

Перші держави утворилися на Стародавньому Сході ( Єгипет, Індія, Месо-

потамія ) на зламі неоліту і бронзової доби.

2. Особливості східного рабства

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до па-

діння Західної Римської імперії у V ст. н.е.

Склалися два типи господарської організації – східне і античне рабство.

Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. У Стародавньому Єгипті. Розви-

валося землеробство на високоурожайних поливних землях долини Нилу. Тва-

ринництво витіснило мисливство. Найажливішим господарським досягненням

стала зрошувальна система землеробства. Високого рівня розвитку досягла об-

робка каменю.

На півночі Єгипту переважав розвиток тваринництва, а на півдні - земле-

робства, що стало причиною розвитку жвавої торгівлі.

Найважливішими державами межиріччя були Шумер, Ур, Ніппур, Урук

та інші (IV – III тис. до н.е ).

Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії і Китаю.

У IV тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося

тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовляли як

з металу, так і з каменю. У II – I тис. до н.е. спостерігалося швидке піднесення

економіки Індо-Ганзької долини. Високим був розвиток ремесел – ковальства,

ткацтва, гончарства, ювелірні вироби. Індія включилася в обмінну торгівлю.

З’явилися купці, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще малорозвинений.

Рабство мало патріархальний характер. Сільська община зберігала домінуюче

становище в економіці.

Як підсумок особливостей східного рабства можна визначити наступне:

1. Головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовлас-

ницьким виробництвом.

2. Раби належали в основному державі.

3. Праця рабів використовувалася непродуктивно, тобто, для обслуговування ра-

бовласників, будівництва пірамід, каналів тощо.

4. Східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські й рабовла-

сницькі елементи.

3. Економічна думка стародавнього світу

Історія економічної думки бере свій початок у глибокій давнині. Вже

первісні люди мали якісь зачатки господарських знань, котрі були результатом

осмислення виробничого досвіду. Формувалися окремі елементи економічних

знань. Економічні ідеї того часу знайшли вираження у збірниках законів царства

Ешнуні (XX ст. до н.е.) і вавілонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). У них

передбачалися захист майнових інтересів держави, рабовласників, певне регу-

лювання економічних відносин. Пам'яткою давньоіндійської літератури є "Арт-

хашастра" (IV - VI ст. до н.е.). У ній викладено знання з економіки, техніки і

політики, передбачено регулювання земельних відносин, розв'язання проблем

іригації.

У Китаї великого поширення набуло конфуціанство. Його економічні засади

виклав Мендзи (372 - 289 рр. до н.е.), який відстоював селянське

землеволодіння.

Тогочасні економічні погляди знайшли вираження у трактаті "Гуань-Цзи"

(IV - III ст. до н.е.), в яких реалістично розкрито злиденне становище народу,

окреслено шляхи розвитку сільського господарства і поліпшення життя селян.

Зміцнення землеробства вважалося найважливішою умовою забезпечення

стійкості економіки.

Великого значення автори "Гуань-Цзи" надавали товарно-грошовим

відносинам з погляду їх використання державою для регулювання економіки.

У трактаті також розглядалися питання податків і грошового обігу. Пропо-

нувалося замінити прямі податки на залізо й сіль непрямими, застосовувати для

стабілізації господарства нормовану емісію грошових знаків та ін. Багато ідей

“Гуань-Цзи" було використано в господарській практиці Стародавнього Китаю.

Важливим джерелом, яке свідчить про економічні уявлення старовини, є

Біблія. Ця книга зіграла винятково важливу роль у формуванні принципів гос-

подарської етики, якими протягом сторіч керувалися люди, вступаючи у відно-

сини в сфері економічної діяльності.

Як правило, ці документи не мали аналітичного характеру, а тільки вста-

новлювали певні норми поведінки, проте елементи роздумів і узагальнень уже

мали в них місце.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Періодизація історії економіки та економічної думки.	\|	Економічна думка античного світу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.