Терміни

Палеоліт (від грец. — давній і грец.— камінь) — давня кам'яна доба; найдавніший період людського суспільства.

Трипільська культура, або Кукутені культура (рум.), або культурна спільність «Кукутені-Трипілля») — археологічна культура часів енеоліту.

Місто-колонія – це поселення в Північному Причорномор’ї, засноване Греками у VII – I столітті до н.е. Приклади: Ольвія, Херсонес, Тіра, Пантікапей.

Автохтонне населення – це корінне населення будь-якої території, наприклад, автохтонне населення українських земель були слов’яни.

Феодальна держава – це держава, яка існувала в період середньовіччя і мала 2 основні класи: феодали і залежні від них селяни, наприклад, Київська Русь (IX – XI ст.)

«Руська Правда») — збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права.

Річ Посполита або Річ Посполита Обох Народів (пол.-республіка) — феодальна держава, яка складалася з Польського королівства та Великого Князівства Литовського. До неї входила більша частина сучасних білоруських і українських земель — Галичина, Поділля, Волинь, Брацлавщина та Київщина.Ця держава була утворена союзним договором у м. Любліні — Люблінською унією 1569 року. Закінчила своє існування під час третього поділу Польщі у 1795 році.

Шляхта— суспільний, привілейований, провідний соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та на українських і білоруських землях, що входили у 14 — 18 століттях до складу Великого Князівства Литовського чи Речі Посполитої.Деякі елементи шляхти мали місце в гетьманській державі, на окупованих українських землях у складі Російської Імперії чи Австрії, Угорщини і Молдавії.

Люблінська унія 1569 (від лат. - союз) — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Люблін 1 липня 1569 року.

Магдебурзьке право (німецьке міське право) — одна з найвідоміших правових систем міського самоврядування в середні віки.Скодифіковані в XIII столітті норми звичаєвого права і судових ухвал німецького міста Магдебурга, перейняті згодом багатьма містами Німеччини, Чехії, Польщі, Литви, України тощо.Феодальне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно закріплювало права міських станів — купців, міщан, ремісників. Було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів.

Військо Запорозьке — у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запоріжжі, а від середини XVII століття — української козацької держави на чолі з гетьманом.

Клейноди (німецькою — дрібний, малий) — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у 15—18 століттях.

Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. З 1654 року увійшла під протекторат Московського царства та зберігала свою автономію до 1764-го року, коли була ліквідована Катериною II.

Руїна — період історії України кінця 17 ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.

Земства виникли завдяки реформі про місцеве самоврядування. Були створені після 1864 року і були установами, які займалися збереженням у належному стані місцевих шляхів сполучення, будівництвом і утриманням шкіл, лікарень, притулків, церков.

Вертеп (старослов'ян. — печера) — народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (17-18 ст.). Він у своєму походженні має безперечний зв'язок із старовинною західно-європейською містерією.

Українське національне відродження – це термін, що набув поширення у XIX ст. і уособлював процеси, пов’язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи.

Емський указ — розпорядження російського уряду, спрямоване на придушення української культури, підписане імператором Олександром II 18 (30) травня 1876 у м. Емсі (Bad Ems) (Німеччина).

Валуєвський циркуляр 18 липня 1863 року — таємний циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва, в якому наказувалося призупинити видання всіх книг «малоросійською» мовою, тобто українською мовою, окрім творів красного письменства.

Просвіта- Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство «Просвіта») — українська громадська організація культурно-освітянського спрямування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Історія становлення психодіагностики як науки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.