Політична еліта.

Людське суспільство неоднорідне, у ньому існують природні і соціальні відмінності між людьми. Ці відмінності зумовлюють їхні неоднакові здібності до політичної участі в житті суспільства, вплив на політичні та соціальні процеси, управління ними. Носієм найбільш яскраво виражених політико-управлінських якостей є політична еліта.

«Еліта» в перекладі з французької означає краще, добірне, вибране. Філософи Давньої Греції вважали, що правити суспільством повинні кращі, спеціально призначені для цього люди. Платон і Аристотель виступали проти допущення народу до керування державою. Керувати суспільством, на їхню думку, повинні філософи, у яких найбільш розвинена розумна частина душі. Тобто, вже за часів Давньої Греції висувалися вимоги «кращості», «розвиненості» правлячої, політичної верхівки.

Політична еліта – це відносно невелика соціальна група, що концентрує у своїх руках значний обсяг політичної влади, забезпечує інтеграцію, субординацію (призначаю, керую) й відображення в політичних установках інтересів різних верств суспільства і створює механізм втілення політичних задумів.

Характерними ознаками політичної еліти є такі:

Це невелика, досить самостійна соціальна група;
Високий соціальний статус;
Значний обсяг державної та інформаційної влади;
Безпосередня участь у здійсненні влади;
Організаторські здібності і талант.

Виходячи з цих ознак, розглянемо наступні визначення «еліти» різноманітних філософів та вчених діячів: еліта – це…

- Особи, які мають вищі показники (результативність), у своїй галузі діяльності. (В. Парето)

- Харизматичні особистості. (М. Вебер)

- Найбільш активні в політичному плані люди, орієнтовані на владу; організована меншість суспільства. (Г. Моска)

- Особи, що мають високе становище у суспільстві і завдяки цьому впливають на соціальний прогрес. (Дюпре)

- Люди, що досягли в суспільстві найбільшого престижу, статусу. (Г. Лассуел)

- Особи, які мають інтелектуальні і моральні переваги над масою, незважаючи на свій статус. (Аристотель)

- Особи, які отримують матеріальні та нематеріальні цінності у максимальному розмірі.

Типологізація еліт:

По відношенню до влади виділяють: правлячу еліту, не правлячу, або контр еліту.
За рівнем компетенції: вища (загальнонаціональна), середня (регіональна), місцева.
За результатами діяльності (ефективності): еліта, псевдо еліта, анти еліта.
Крім того, виділяють: «еліту крові», або аристократію; еліту багатства, або плутократію; еліту знань, або меритократію.

В. Парето виділяв два головних типи еліт: «леви» і «лисиці».

Для «левів» характерний консерватизм, грубі силові методи управління. Суспільство, де проживає еліта «левів» зазвичай є застійним.

«Лиси» - майстри обману, політичних комбінацій. Еліта «лисиць» забезпечує зміни в суспільстві.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політична соціалізація: сутність, етапи, чинники.	\|	Політичне лідерство.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.