Основні показники спеціалізації

Основні:

- коефіцієнт спеціалізації ¾ відношення вартості основної (профілюючої) продукції до загального обсягу продукції підприємства;

- коефіцієнт закріплення операцій ¾ відношення числа всіх різних технологічних операцій, виконуваних в облікову одиницю часу (місяця), до числа робочих місць.

Додаткові:

- питома вага автоматичного спеціального і спеціалізованого устаткування в загальному його парку;

- питома вага прогресивних техпроцесів;

- питома вага стандартних, нормалізованих і уніфікованих вузлів і деталей у виробах;

- питома вага трудомісткості потокових методів організації виробництва в загальній трудомісткості;

- серійність виготовленої продукції.

ПЕРЕВАГИ при переході на спеціалізоване виробництво:

- використання високопродуктивного устаткування;

- застосування прогресивних методів обробки;

- підвищення масовості і потоковості виробництва;

- підвищення рівня завантаження устаткування;

- механізація допоміжних, транспортно-складських робіт;

- поліпшення організаційної структури керування;

- удосконалювання системи нормування праці і матеріалів;

- оснащеність спецоснащенням;

- підвищення рівня механізації виробничого процесу;

- удосконалювання технічного рівня продукції;

- підвищення рівня спеціалізації робочих місць;

- підвищення рівня уніфікації і стандартизації виробництва;

- спрощення системи планування.

КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ:

- ріст обсягів виробництва;

- підвищення продуктивності праці;

- підвищення якості продукції;

- зниження матеріалоємності;

- підвищення фондовіддачі;

- зниження собівартості і ріст рентабельності;

- зменшення питомих кап. вкладень;

- скорочення чисельності управлінського й обслуговуючого персоналу;

- ріст транспортних витрат (недолік!).

УМОВНО-РІЧНУ (ПОРІВНЯЛЬНУ) ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ Е_гспеціалізації визначають за формулою приведених витрат з урахуванням зміни собівартості і транспортних витрат:

Е_г = {(C₁ + T_р1) ¾ (З₂ + Т_р2)}* А₂,

де С₁ і С₂ - повна собівартість одиниці продукції до і після проведення спеціалізації;

Т_р1 і Т_р2 - транспортні витрати по доставці готової продукції до і після проведення спеціалізації;

А₂ ¾ річний обсяг випуску продукції (за планом) після проведення спеціалізації.

РІЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ від спеціалізації визначається за формулою

Е_ге = [(З₁ +Тр₁ +Е_нК₁) ¾ [(З₂ +Тр₂ +Е_нК₂)]*А₂’ ,

де Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності кап. вкладень;

К₁ і К₂ ¾ питомі капитальні вкладення до і після проведення спеціалізації;

А₂’ ¾ річний обсяг випуску продукції (фактичний) після проведення спеціалізації.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ¾ це виражена в грошових чи натуральних показниках економія живої й упредметненої праці (у даному випадку від проведення спеціалізації виробництва).

ОКУПНІСТЬ КАПИТАЛОВКЛАДЕНЬ на проведення спеціалізації Т:

Т = (К ¾ Ф) / Е_г.е,

де К - обсяг капиталовкладень на здійснення спеціалізації;

Ф ¾ вартість ОВФ, що вивільняються в результаті спеціалізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спеціалізація виробництва	\|	Показники рівня кооперування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.