МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||
Духовний вимір людського буття.Тема№8 ІІІ. ІІ. І. Проблема буття у філософії. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності. План I. Людські виміри проблеми буття. II. Рівні та форми виявлення буття. III. Філософське розуміння характеристик буття. Проблема буття – вічне питання. Найрізноманітніші підходи до визначення буття окреслили русла деяких наскрізних в історії і культурі тем: · Життя і смерті або буття і небуття, або що ж буде після життя і де межа між буттям і небуттям? · Скороминучості буття та його стабільності. Тут існує два основних підходи, початки яких знаходимо у давній філософії: 1. Справжнє буття незмінне, бо зміни є лише удаваністю, ілюзією (Парменід). 2. Сталого буття немає, оскільки все тече і змінюється, а зміни ці відбуваються за законом саморозвитку (Геракліт з Ефесу, Гегель). · Структура буття: 1. матеріалісти визначають буття як матеріальний світ, об’єктивну реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; 2. ідеалісти – буття абсолютно ізольовано від матеріального, а тому і світ людини набуває статусу ідеального. Основна ідея щодо структури буття сьогодні така: буття є органічною єдністю матеріального та ідеального, або сущого та суттєвого, або об’єктивного та суб’єктивного, в якому явища і процеси мають глибокі інколи неявні зв’язки . Названі теми розкривають людські виміри буття як універсальної цінності, яка є тим останнім до чого зводяться усі здобуті знання та міркування. Ця універсальна цінність - як буття, є складно організованою, ієрархічно побудованою та енергійно самоконцентрованою системою. Суперечність цієї системи виявляється в тому, що вона є множиною і єдиною (загальним та одиничним водночас), перервною і неперервною, скінченою та нескінченною, такою, що у з’явленнях набуває форми просторово – часових співвідношень.
Рівні буття: Буття людини, буття світу що містить людину, буття світу взагалі.
Форми буття: · неорганічні процеси, нежива природа. · Органічні процеси, жива природа. · Світ людського буття (культура світ символів тощо тут слід зазначити, що сама людина сучасною філософією визначається як поєднання трьох сфер: біологічної, духовної, соціальної). Найпоширеніша класифікація філософських позицій розуміння вихідних характеристик буття: · Монізм – розуміння буття як єдиного у своїй основі; · Дуалізм – визнання двох коренів буття – матеріального і духовного; · Плюралізм – розуміння буття як абстракції від реально існуючої множини речей, якостей і процесів. · Субстанціалізм – визнання того, що за поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня сутність; · Реїзм – позиція, згідно з якою немає сутностей поза речами; · Організм – позиція, згідно з якою будова світу подібна до організму; · Механіцизм – позиція згідно з якою елементи світобудови пов’язані суто зовнішньо, тобто механічно; · Динамізм (діалектизм) – коли світ постає рухливим. · Статичність – світ у своїй основі незмінний. Уся окреслена гама понять, позицій аспектів буття, вимагає залучення категорій співвідношення буття: · реальність (те що є незалежно від свідомості); · дійсність (реальність діє саме у певний час); · існування (існувати, значить перебувати у зв’язках); · суще (набувати конкретного окреслення, визначення); · сутність (внутрішня сталість вихідних характеристик явищ або речей) Завдання для самоконтролю. 1. Про що йдеться у так званому «основному питанні філософії» ? 2. Що відображає категорія Буття ? 3. Що таке об’єктивна і суб’єктивна реальність ? 4. Назвіть головні онтологічні прояви об’єктвної реальності ? 5. Назвіть основні проблеми буття. 6. Назвіть основні рівни і форми буття. 7. Як у філософії розуміються вихідні характеристики буття ? 8. Зробити критичний аналіз вислову: «Людина є щось таке, що повинна подолати…». (Ф.Ніцше) План I. Суттєві ознаки свідомості. Походження свідомості. II. Структура та функції індивідуальної свідомості. III. Суспільна свідомість, її рівні та форми. IV. Проблема вибору Свободи і Відповідальність.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||
|