Типи ВНЗ та основні напрями їх діяльності

Основні напрями діяльності ВНЗ:

§ підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

§ підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;

§ науково-дослідна робота;

§ спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;

§ культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

§ здійснення зовнішніх зв’язків.

ВНЗ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства освіти і науки України, галузевих міністерств і відомств.

На сучасному етапі функціонують наступні види ВНЗ:

1. Університет (класичний університет) – багатопрофільний ВНЗ освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою природничих, математичних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових та науково-виробничих установ і підприємств, високий рівень кадрового матеріально-технічного забезпечення такої діяльності. На сучасному етапі діють як класичні, так і технічні, економічні, медичні, аграрні, педагогічні та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку висококваліфікованих фахівців з вищою освітою у відповідній галузі.

2. Академія – ВНЗ, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Інститут – ВНЗ, який функціонує самостійно або є структурним підрозділом університету, академії. Інститут здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, медицини і культури, проводить на належному рівні наукову та науково-виробничу діяльність, має високий кадровий і матеріально-технічний потенціал.

4. Консерваторія (музична академія) –ВНЗ, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у галузі мистецтва і культури – музичних виконавців, композиторів, музико виконавців, викладачів музичних дисциплін. Консерваторія проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Навчання в консерваторії повинно забезпечувати всебічну теоретичну і практичну підготовку музикантів до професійно виконавської і педагогічної діяльності.

5. Коледж – самостійний ВНЗ або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за загально-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

6. Технікум (училище) – ВНЗ або структурний підрозділ у-ту, академії, і-ту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал та матеріально-технічну базу.

Традиційно ВНЗ III – IV рівнів акредитації мають свої підрозділи – інститути, факультети, кафедри,бібліотеки, наукові лабораторії, філії тощо.

Факультет – основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ ВНЗ III – IV рівнів акредитації, що об’єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням вченої ради ВНЗ за умови, що до його складу входить не менше 3 кафедр і на ньому навчається не менше 200 студентів денної (очної) форми навчання. Керівництво факультетом здійснює декан, який в залежності від кількості студентів може мати заступників.

Кафедра– це базовий структурний підрозділ ВНЗ, що проводить навчальну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін, і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням вченої ради ВНЗ за умови, що до її складу входить не менше 5 науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж 3 з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

У ВНЗ I – II рівнів акредитації структурними підрозділами є відділення і предметні (циклові) комісії. Керівництво ВНЗ згідно Закону України “Про вищу освіту” здійснює ректор (президент), директор, начальник та ін. Помічниками ректора є проректори з певних напрямів діяльності (навчальної, наукової, виховної, соціально-економічної тощо).

Навчання у ВНЗ здійснюється за такими формами: денна (очна), вечірня, заочна, дистанційна, екстернатна. До основних посад науково-педагогічних працівників ВНЗ III – IV рівнів акредитації належить: асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор, директор бібліотеки, науковий працівник бібліотеки, завідувач кафедрою, декан, проректор, ректор.

У сучасних умовах головними завданнями ВНЗ освіти постають наступні:

Ø проведення освітньої діяльності, яка зосереджує в собі навчальну, виховну, науково-дослідну, культурну, науково-методичну діяльність;

Ø забезпечення набуття випускниками знань та умінь з конкретного наукового напрямку та підготовка їх до професійної діяльності;

Ø проведення наукових досліджень або творчої, мистецької діяльності як основи підготовки майбутніх фахівців до науково-технічного і культурного розвитку держави;

Ø забезпечення умов для оволодівання системою знань про людину, природу і суспільство;

Ø формування соціально зрілої, творчої особистості;

Ø виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян;

Ø формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свою долю, долю суспільства, держави і людства;

Ø забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги в стосунках між працівниками, викладачами та студентами;

Ø підготовка молоді до самостійної творчої професійної діяльності.

З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають скласти підґрунтя відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Єдність і наступність системи освіти.	\|	Хронологія подій Болонського процесу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.