Перспективи вищої школи України в контексті Болонських угод.

Прагнення до європейської інтеграції суттєво впливає на всі сфери життєдіяльності Української держави, включаючи і вищу освіту. Наразі Україна чітко окреслила орієнтири на входження в освітній наполегливо працює над приєднанням до Болонського процесу. Відтак слід урахувати основні цілі Болонського процесу:

· побудова європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

· посилення міжнародної конкурентоспроможності національних систем і в цілому європейської системи вищої освіти;

· досягнення та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи у цілому;

· підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та європейських культурних цінностей;

· змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, фінанси та престиж.

Стояти осторонь цього процесу Україна не може, тому необхідно прогнозувати процес трансформації національної системи освіти, оптимально поєднувати накопичений зарубіжний та вітчизняний досвід. Цей процес має будуватися на наступних засадах:

1) Побудова оновленої системи освіти – повинна стати національною ідеєю, зміст якої полягає у збереженні і примноженні давніх освітніх традицій українців: руйнація того, до чого Європа тільки готується, вкрай недоречне. Натомість, поспішне, а не поступове входження в Болонський процес також не є виправданим [Освіта України. – №21 – 23 від 19 березня 2008 р. – С.7].

2) Оновлена система вищої освіти покликана виховувати громадянина держави Україна, всебічно розвинену особистість, для якої потреби у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня зі зміцнення своєї держави.

3) Розвиток національної системи вищої освіти має підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Водночас важливо враховувати при цьому не менш важливі чинники – соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально-психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти України, пов’язана насамперед з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень.

4) Розвиток вищої освіти України слід розглядати у контексті тенденцій розвитку і досвіду світових освітніх систем. Зокрема, необхідно привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України і відповідність до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти і наповнити його новітніми технологіями; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем.

Наразі актуальними завданнями вищої школи України в контексті Болонських угод постають:

Ø Завершення переходу до динамічної двоступеневої підготовки фахівців.

Ø Упровадження системи академічних кредитів, аналітичної ECTS (від англ. – Europian Credit Transfer System – Європейська система пере зарахування кредитів – залікових одиниць трудомісткості).

Ø Упровадження в навчальний процес кредитно-модульної і модульно-рейтингової технологій навчання.

Ø Забезпечення дієвих внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю за якістю вищої освіти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи.	\|	Нові моделі організації навчального процесу в національній вищій школі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.