Терени України у ранньому палеозої

У кембрії територія України – це переважно підвищений суходіл. Лише в західній частині, що належить до Дністерського перикратонного прогину, і дотичних районів Карпатської геосинкліналі, був епіконтинентальний морський басейн. Цей басейн – велика морська акваторія, яка простягалася аж до Північної Америки. У морському басейні впродовж кількох трансгресивних циклів накопичувалися теригенні товщі з рештками водоростей. У цілому кембрійська історія теренів України вивчена недостатньо внаслідок значного розмиву кембрійських відкладів після їхнього утворення. Денудацію кембрійських порід пов'язують із підняттями, зумовленими ранньокаледонською складчастістю у суміжних геосинкліналях Палеотетису.

В ордовику морські умови були в західній частині території України. Тут виділено декілька палеогеографічних районів: Західнополіський, Галицько-Молдавський, Галицький. Західнополіський (Ковельський) регіон належав до складу Палеобалтійського епіконтинентального басейну, тісно пов'язаного із Грампіанською геосинклінальною областю. Західнополіська акваторія була мілководною, її населяли численні представники ордовицької біоти. До Галицького району належали терени Передкарпаття і Прадобружжя, що були в складі Середньоєвропейської провінції Палеотетису. 'Тут панували умови досить глибокого моря і нагромаджувалися переважно глинисті відклади. Галицько-Молдавський палеогеографічний район охоплював західний і південно-західний схили Українського щита і суміжні терени Львівського прогину. Цей регіон бувсушею, на яку неодноразово трансгресувало море з боку Передкарпатської геосинкліналі. Панування на теренах України упродовж пізнього ордовику континентальних умов пов'язують із загальним зниженням рівня Світового океану внаслідок пізньноордовицького зледеніня та з епейрогенічним підняттям, зумовленим таконською фазою каледонського тектогенезу.

У силурі загальні особливості палеогеографії України збереглися. Добре вивчені палеогеографічні обставини площі на захід від лінії Рівне–Хмельницький–Одеса. На початку ландоверського віку існувала Подільсько–Буковинська суша – околиця Фено-Сарматського материка. Наприкінці ландовері цю сушу покрили води епіконтинентального морського басейну, який насувався з боку Палеотетису. У подальшому ландоверійська трансгресія поширилася до Південної Прибалтики і під водою опинилася Волино-Подільська плита. Суша, яка примикала до морської акваторії, була рівниною. Кліматичні умови відповідали тропічному і теплому поміркованому типам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кліматичні умови раннього палеозою	\|	Пізній палеозой

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.