МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття синоніміїВ СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Тема 7. ЯВИЩЕ СИНОНІМІЇ
План
1. Поняття синонімії. 2. Однорівнева й міжрівнева синонімія. 3. Синонімічний ряд. 4. Абсолютні та неповні синоніми. 5. Особливості перекладу синонімів. 6. Стилістичне використання синонімів.
Література
1. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 37-46. 2. Жовтобрюх В. Ф., Муромцева О. Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О. Г. Муромцевої. – Х., 1998. – С. 64-68. 3. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. пос. – К., 1999. – С. 33-36. 4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 56-64. 5. Словник труднощів української мови. – К., 1986. 6. Сучасна українська літературна мова / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін. – К., 1991. – С. 66-95. 7. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 124-125. 8. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 115-130. 9. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 539-543.
Синоніми (від грец. ‘однойменний’) – слова (переважно однієї частини мови) або їх окремі значення, а також стійкі словосполучення, афікси, словотвірні типи, граматичні форми, зокрема синтаксичні конструкції, що при повній чи частковій формальній відмінності мають тотожні або майже тотожні значення (із можливими відмінностями в стилістичних та граматичних характеристиках та у сполучуваності). Синонімія найповніше й найвиразніше виявляється в лексиці, де значно повніше представлена в абстрактній лексиці порівняно з конкретною, на рівні переносних значень порівняно з прямими, у стилістично забарвленій лексиці порівняно з нейтральною. Це явище є небажаним у сфері термінології. Функції семантичного і стилістичного характеру, які доцільно брати до уваги для адекватного визначення суті синонімії серед різних типів семантичної близькості й установлення синонімії, такі: 1) функція семантичного добору слова з ряду можливих назв для уточнення, виділення різноманітних відтінків у характеристиці поняття з метою адекватного його позначення: “Все... мучить, гризе і точить душу” (Н. Кобринська); “Не дала вона (дружина) Миколі Степановичу ні дітей жаданих, ні бажаного затишку” (Б. Антоненко-Давидович); “Він не жив, не милувався красою, поезією, коханням, а лише існував, обідав, чай пив” (Г. Хоткевич); 2) функція стилістичного добору слова з ряду можливих назв із метою адекватно оформленого (у функціонально-стильовому, емоційно-оцінному і под. аспектах) позначення відповідного поняття: “Я вже сказав: ми не лопаєм, а годуємось, як і належить людям благородним” (О. Ільченко); “– Цебто вона [баба] неправдива людина? – Зовсім-таки брехлива” (І. Нечуй-Левицький). Порівняйте також випадки вибору того чи іншого синоніма в таких, наприклад, рядах з нейтральною, піднесеною або евфемістичною й зниженою конотаціями компонентів, як померти, заспокоїтися, здохнути; спати, відпочивати (напр., в армії: “Особовий склад роти відпочиває”); розвідник, шпигун (“наш” розвідник, але “їхній” – шпигун); ведмідь, великий (як евфемізм у Карпатах); 3) функція підсилення семантичної або емоційно-експресивної характеристики поняття й одночасно ніби підшукування найточнішої назви для нього шляхом нанизування, нагромадження слів (ампліфікація); 4) функція заступлення, заміни з метою уникнення повторень в одному контексті тих самих одиниць: “Він нікого не зачіпав, і його ніхто не займав” (Марко Вовчок).
Читайте також:
|
||||||||
|