МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
НГК, ННК-НТ, ННК-ТТаблиці 10.1 – Основні характеристики нейтронів Взаємодія нейтронів з речовиною Лекція №11 Контрольні запитання Гамма-випромінювання Області застосування методів розсіяного Густинний гамма-гамма-каротаж дозволяє вирішувати наступні задачі: проводили літологічне розчленування розрізів свердловин; визначати густину гірських порід; визначати пористість гірських порід; встановлювати потужність і будову вугільних пластів, а при сприятливих умовах визначати їх зольність; виділяти хромітові руди, колчеданові руди, марганцеві руди, боксити, флюорити, поліметалічні руди, калійні солі; а також проводити контроль технічного стану свердловини: відбивка цементного каменю та муфт на обсадних колонах, якість щеплення цементного каменю з колоною та породою. Селективний гамма-гамма-каротаж використовується для виділення в породах і рудах слабо відмінних за густиною накопичень важких елементів. У більшості випадків доцільно використовувати ГГК-С при дослідженні однокомпонентних руд важких металів (свинцю, ртуті, сурми, заліза), а також при вивченні розрізів свердловин вугільних родовищ.
Нейтронні методи дослідження свердловин. Взаємодія нейтронів з речовиною. Фізичні основи нейтронних методів. НГК, ННК-НТ, ННК-Т; задачі, які вирішуються. Джерела нейтронів. Залежності показів нейтронних методів від різних факторів. Багатозондовий нейтронний каротаж. Імпульсний нейтронний каротаж, Фізичні основи; Задачі, які вирішуються Нейтрон – електрично нейтральна нестабільна ядерна частинка 0n. Маса нейтрона (mn=1.0086654·10-24 г) приблизно в 1836 разів більша маси електрона або позитрона та приблизно рівна масі протона, тобто масі ядра водню. Нейтрон – нестабільна ядерна частинка. Нейтронне випромінювання володіє найбільшою проникною здатністю із всіх видів випромінювання. Дана властивість обумовлена тим, що нейтрони не взаємодіють з електронними оболонками, не відштовхуються кулонівським полем ядра. При захопленні ядром нейтрона перший переходить у збуджений стан. Перейшовши в стан збудження, ядро розпадається різними способами в залежності від степені збудження, яка визначається енергією падаючого нейтрона. У зв’язку з цим, всі нейтрони умовно діляться на декілька енергетичних груп, які приведені в таблиці 10.1, крім того нейтрони з енергією від 0,3-0,5 до n·102 еВ називають надтепловими нейтронами.
Найбільш суттєвими процесами, які протікають при взаємодії нейтронів з гірською породою, є пружне і непружне розсіювання на ядрах елементів і поглинання (захоплення) ядрами елементів, які складають гірську породу, з випромінюванням, як правило, інших частинок. При пружному розсіюванні між нейтроном і ядром проходить перерозподіл кінетичної енергії без зміни внутрішнього стану ядра, у результаті чого швидкий нейтрон втрачає свою енергію та розсіюється під деяким кутом до початкового напрямку свого руху. Якщо кінетична енергія нейтрона більша кінетичної енергії ядра, то розсіяний нейтрон сповільнюється, а ядро прискорюється, і навпаки. Січення пружного розсіювання в більшості речовин залежить від енергії нейтрона тільки у швидкій області, а в тепловій та проміжній областях майже стале. Величина втрати енергії нейтроном залежить від типу зіткнення нейтрона та ядра, а також від маси бомбардируючого ядра. Максимальна втрата енергії нейтроном відбувається при центральному зіткненні його з ядром і особливо, якщо ядро має мале масове число. Так при зіткненні нейтрона з ядром водню, нейтрон втрачає всю енергію. Менше енергії втрачає нейтрон при нецентральному зіткненні його з ядром інших елементів. При непружному розсіюванні нейтронів склад ядра залишається попереднім але воно приходить у збуджений стан. Після чого, ядро переходить в основний початковий стан із випромінюванням гамма-квантів. Непружне розсіювання – це порогова реакція. Енергія порогу, яка рівна енергії першого збудженого ядра, зменшується із зростанням масового числа від декількох мільйонів електровольт до 100 кеВ і нижче. Відповідно, непружне розсіювання нейтронів проходить тільки при взаємодії швидких нейтронів з речовиною та переважно на важких ядрах елементів. Поглинання нейтронів супроводжується випромінюванням протона p, α-частинки, двох-трьох нейтронів або гамма-квантів, тобто воно проходить у реакціях (n, p), (n, α), (n, 2n), (n, γ) і т. д. Реакція типу (n, γ) називається радіаційним захоплення нейтрону. На використанні реакції даного типу базується нейтронний гамма-каротаж. Аномально поглинають теплові нейтрони такі елементи як кадмій, хлор, бор, літій та інші. Таким чином, нейтрони, які випромінюються джерелом і потрапивши в гірську породу, відносно швидко (за 10-4–10-5 с) сповільнюються в результаті пружних і частково непружних співударів. Більша частина нейтронів минає поглинання в області високих енергій та захоплюється ядрами за реакцією захоплення (n, g), маючи достатньо малу енергію (0.025 еВ).
Фізичні основи нейтронних методів: Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|