Перфорація

Призначення і види прострілково-вибухових робіт у свердловинах

Лекція №20

Геофізична служба виконує також ряд операцій, які пов’язані з прострілково-вибуховими роботами в свердловинах, оскільки вибір об’єктів для випробування та розкриття пластів проводиться за результатами геофізичних дослідження свердловин з метою вивчення геологічних розрізів свердловин і їх технічного стану. Крім того, при прострілково-вибухових роботах і при вивченні розрізів свердловин методами ГДС використовується однакове устаткування.

Прострілкові роботи в свердловинах передбачають: 1) перфорацію обсадних колон і цементу для розкриття нафтових, газових і водоносних пластів; 2) зрізання в свердловинах колон і труб з метою їх витягування; 3) відбір зразків гірських порід у необсаджених свердловинах; 4) відбір проб пластових флюїдів випробувачами пластів.

Вибухові роботи в свердловинах проводяться з метою вирішення наступних задач:

1) підвищення продуктивності експлуатаційних свердловин або збільшення приймальності нагнітальних свердловин; 2) роз’єднання пластів; 3) очищення фільтрів; 4) звільнення та витягування труб із свердловин при аваріях; 5) боротьби з поглинанням промивної рідини при бурінні; 6) ліквідації відкритих фонтанів і гасінні пожеж на свердловинах та інші.

Після закінчення буріння в свердловину, як правило, опускають одну або кілька обсадних колон і роблять цементування затрубного простору.

Розкриття пластів, які намічені для випробування або розробки за даними геофізичних методів дослідження свердловин, здійснюється за допомогою стріляючих апаратів – перфораторів. Процес утворення отворів в обсадних трубах, цементі і гірській породі називається перфорацією свердловин. Для перфорації свердловин використовуються кумулятивні (безкульові), кульові та торпедні перфоратори. Тип перфоратора і щільність перфораційних отворів на одиницю довжини свердловини визначаються конструкцією свердловини та літологією колектора.

Найбільше поширення одержала кумулятивна перфорація. Кумулятивні перфоратори відрізняються від кульових розмірами, конструкцією, потужністю і продуктивністю заряду. Кумулятивний заряд перфоратора складається з вибухової речовини (гексогену), детонатора, металевої виїмки, яка облицьовує кумулятивну виїмку, і захисного корпусу (мал. 185). У момент вибуху детонатора у кумулятивному заряді поширюється хвиля детонації, що рухається вздовж осі заряду до основи кумулятивної виїмки, і продукти вибуху стискають металеву виїмку (див. мал. 485). У металі виникають дуже великі тиски, і рідкий металевий струмінь зі швидкістю 6-8 км/с викидається вздовж осі виїмки. Металевий струмінь робить на перешкоду тиск порядку 10¹⁰ Па, глибоко проникає в неї і створює канал значної довжини.

Глибина каналу, пробитого в перешкоді, залежить від щільності, механічних властивостей матеріалу й обсадної колони, гідростатичного, гірського та пластового тисків, навколишньої температури та інших факторів.

За способом герметизації зарядів кумулятивні перфоратори підрозділяються на дві групи – корпусні та безкорпусні.

До корпусних кумулятивних перфораторів відносяться перфоратори багаторазової та одноразової дії. У корпусних кумулятивних перфораторах заряди, детонаційний шнур і вибуховий патрон змонтовані в сталевому герметичному корпусі, який сприймає гідростатичний тиск і дію ударної хвилі під час проведення вибуху. Кумулятивні перфоратори багаторазової дії витримують від 10 до 50 залпів.

Технічна характеристика перфораторів приведена в табл. 14. Кумулятивні корпусні перфоратори одноразової дії типу ПКО і ПКОТ розраховані на разове використання: при пострілі їхні корпуси руйнуються. Кумулятивні перфоратори типу ПІК і ПНКТ, які опускаються на насосно-компресорних трубах, за пристроєм аналогічні перфораторам ПКО і ПКОТ, але дозволяють розкривати продуктивні пласти на рідині малої щільності в умовах депресії і герметично закритому усті свердловини без лубрікатора.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів	\|	Торпедування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.