Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Методичні поради

Для зручності викладу, рекомендуємо розділити перше питання

на дві частини :

А) перший період литовської влади в Україні охоплює часовий проміжок від

с. ХІУ ст. до 1385 р. і характеризується :

- мирним підкоренням литовцями впродовж двадцяти років майже 85 % українських земель – Волині, Київщини, Переяславщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля. У результаті приєднання цих земель Литва перетворилася на велику феодальну державу, де українці становили 90 % населення. Зрозуміло, що український чинник відігравав помітну роль у Великому князівстві Литовському : на місцях залишалася вся попередня система управління, місцеві бояри ставали на службу до литовського князя і за це закріплювали за собою родові землі. Діяло гасло «Старого не змінювати, а нового не впроваджувати». Руська мова була мовою великокняжого двору і державної канцелярії, а православне християнство стало вірою литовської знаті. Ці факти дали підстави історикам назвати період до 1385 р. Литовсько-Руською державою, яка була органічним продовженням державного ладу Київської Русі. Як влучно зауважив М.Грушевський, маємо підстави говорити про «рутенізацію» Литви.

 

Б) другий період литовського панування розпочинається після Кревської унії 1385

р. і продовжується до 1569 р. Для нього характерні :

- зміна традиційного укладу на українських землях, посилення польських впливів, ліквідація удільних князівств, що втілювали державницьку ідею на землях Русі –України

- негативні для українців зміни в Литовсько-Руській державі розпочалися з приходом до влади великого литовського князя Ягайла, який зайняв пропольську позицію. Результатом такої політики стає Кревська унія 1385 р., що передбачала долучення до польської Корони земель Великого князівства Литовського й перехід у католицтво всіх мешканців Литви. Литовський князь Вітовт розпочав політику ліквідації удільних князівств, що супроводжувалася посиленням втручання польської шляхти у внутрішні справи Литовського князівства. Умови Городельської унії 1413 р. передбачали призначення на вищі урядові посади у Великому князівстві Литовському тільки литовців – католиків.

- у 1430 р. великим литовським князем стає Свидригайло, який намагався відновити незалежність Литви, спираючись на підтримку українських і білоруських феодалів. Литовські феодали – католики проголосили князем Сигізмунда, який відновив унію з Польщею. Фактично, у Литовському князівстві розпочалася громадянська війна між прихильниками незалежності – Свидригайло з українськими та білоруськими шляхетськими родами, та прихильниками пропольської орієнтації – Сигізмунд і литовські феодали – католики. Кульмінацією протистояння стала битва під Вількомиром 1435 р. у якій сили Свидригайла зазнали тяжкої поразки.

- Через п’ять років, у 1440 р. волинські князі Іван та Олександр Чорторийські організували змову і вбили Сигізмунда, після чого на українських землях спалахнуло повстання проти Литви. Литовські можновладці змушені були на деякий час відновити удільні князівства : київським князем став Олелько, володіння якого поширювалися на Переяславщину, Брацлавщину і Чернігово-Сіверську землю, а волинським – Свидригайло.

- Зміцнення удільних князівств суперечило політиці Литви і Польщі, тому по смерті Свидригайла у 1452 р. Волинь втратила автономію, а у 1471 р. по смерті Семена Олельковича Київське князівство було ліквідоване. Українські землі передавалися литовським намісникам, що означало встановлення панування чужинців.

- У 1481 р. українські князі Михайло Олелькович, Федір Бєльський та Іван Гольшанський змовилися усунути від влади великого литовського князя Казимира. Але змова була викрита і Михайло Олелькович був страчений. Останньою спробою відновити незалежність українських земель було повстання Михайла Глинського 1508 р., але й воно зазнало поразки.

! У кінці ХУ ст. українські землі повністю втратили незалежність, українська шляхта перестала бути провідною верствою суспільства, тому наш народ створив іншу опору своїх національних та релігійних прав – козацтво.

 

 

У другому питанні досліджуємо :

- передумови та умови укладення Люблінської унії 1569 р., пов’язані з нею сподівання

польської, литовської та української шляхти, позиції сторін

- від 1385 р. Литва і Польща підписали вісім різноманітних угод, тому що кожна з

держав мала вагомі причини для об’єднання. Чергова унія обговорювалася на

Люблінському сеймі 1569 р., через вагомі розбіжності щодо майбутнього устрою

угоду було підписано лише через півроку – 1 липня 1569 р.

- нову державу – Річ Посполиту мав очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалася єдина грошова одиниця, зовнішня політика проводилася від імені Речі Посполитої.

- Для України найважливіший наслідок Люблінської унії полягав у цілковитій втраті державності, яка, хоча і обмежено, зберігалася у Великому князівстві Литовському, тому унія стала ,фактично, актом загарбання Польщею українських земель. Тепер під владою Польщі, крім Галичини і Західного Поділля, опинилися : Підляшшя, Волинь, Брацлавщина і Київщина – разом майже 90 % українських земель.

- Після унії в Україні з’явилися нові господарі – польські шляхтичі, а разом з нами – фільваркова система господарювання з панщиною та закріпаченням. Загострилося релігійне і мовне питання : з метою покатоличення в Україні засновувалися єзуїтські школи та колегіуми, які давали можливість продовжувати навчання в університетах Зх. Європи. Але платня була дуже високою – зречення рідної мови, віри, національної ідентичності.

- Запроваджувався польський адміністративно – територіальний устрій, українські землі поділялися на 6 воєводств : Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське, очолюваних призначеними урядом воєводами, яким належала вся влада на місцях.

! Найвагомішими були внутрішні зміни – українська шляхта полонізувалася і втратила провідну роль у суспільстві. Після Люблінської унії українцям, щоб залишатися окремим народом, доводилося боротися за свою віру, мову, освіту, культуру, господарські права, тобто, за власну державу.

 

У третьому питанні необхідно з’ясувати :

- Релігійну ситуацію в Україні ХУІ ст., кризові явища, які переживала православна церква після захоплення Константинополя турками і укладення Люблінської унії, в умовах бездержавності

- 8 жовтня 1596 р. у м. Берест ( нині Брест) прихильники унії , що зібралися у церкві св. Миколая, проголосили створення Греко-католицької церкви. Нова церква підпорядковувалася папі римському, визнавала деякі засади католицького віровчення, але зберігала український обряд, календар свят, особливості храмового будівництва і церковнослов’янську мову.

- Наслідки унії для долі української церкви і нашого народу слід розглянути в історичному контексті минулого і сьогодення. Ініціатори унії прагнули захистити українську православну церкву від польських утисків, сподіваючись, що перебуваючи під захистом Риму, вона матиме рівні права з католицькою. На жаль, польська влада, оголосивши православну церкву поза законом, так само зневажливо ставилася і до уніатської. В Україні загострилася релігійна конфронтація, але її варто розглядати не лише як внутрішню проблему, а як частину європейського реформаційного руху. Найважливішим є те, що Берестейська унія проголосила створення національної церкви, яка завжди стояла в обороні інтересів українського народу. В умовах бездержавності, коли українці не мали можливості для політичного і культурного розвитку, греко-католицька церква опікувалася освітою і культурою, виступала проти полонізації, русифікації, радянізації, онімечення тощо. Саме тому, що греко-католицька церква посідала національні позиції, вона була заборонена у підросійській Україні ще у к. ХУІІІ ст. Комуністична влада, знищуючи будь-які національні риси, на псевдо соборі у Львові 1946 р. ліквідувала греко-католицьку церкву і організувала справжній терор проти її духовенства та вірних.

- У 1989 р. греко-католицька церква вийшла з підпілля і нині є вагомим чинником релігійного життя України.

 

 

Четверте питання семінару слід розпочинати з обговорення

причин утворення українського козацтва, а саме : повна втрата Україною своєї незалежності, захоплення українських земель кількома державами, які часто ворогували між собою, переслідування православної церкви, національне гноблення, поширення кріпацтва і панщини, постійні татарські набіги тощо.

- Слово «козак» - тюркського походження, перекладалося як «вільна озброєна людина»

- Вперше слово «козак» щодо українців зустрічаємо у «Польській хроніці» Мартина та Йоахима Бєльських під 1489 р.

- Козаки створили систему укріплень – січі ( від сл. – сікти, висікати, означає – дерев’яне укріплення ). Відомо 8 дніпрових січей. Перша розташовувалася на острові Мала Хортиця, збудована у 1556 р. українським князем Дм. Вишневецьким, остання – Нова Січ, була зруйнована московськими військами у 1775 р.

- Запорізька Січ мала ознаки державності : вона контролювала величезну територію степової України, мала власний адміністративний устрій, уряд, суд, проводила активну зовнішню політику. Отже, Запорізькою Січчю називають і місто-фортецю і власне козацьку державу.

 

! У 1616 р. польський сейм визнав, що в середині Речі Посполитої виникла окрема держава, яка перебуває з нею у стані війни.

 

- За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством, уся повнота влади належала загальній Військовій (Січовій) раді, де кожен козак мав право голосу. Тому дослідники називають Запорізьку Січ козацькою республікою. На раді обирали уряд – Кіш, військову старшину – кошового отамана, суддю, писаря, осавула, довбиша і пушкаря. Під час військових походів влада кошового отамана була необмеженою, але у мирний час усі рішення ухвалювала Військова рада.

- Козаки завжди захищали православну віру, у центрі січового майдану була церква Покрови, на свято Покрови Пресв. Богородиці відбувалася Військова рада, тому Запорізьку Січ називають також християнською республікою.

! Козацька християнська республіка Запорізька Січ відіграла провідну роль у національно-визвольній війні українського народу ХУІІ ст.


Читайте також:

  1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
  3. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
  4. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1
  5. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2
  6. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
  7. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
  8. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
  9. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
  10. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
  11. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  12. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю




Переглядів: 494

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 3. Українські землі у складі Великого князівство Литовського і | Тема 4. Національно-визвольна війна українського народу 1648 – 1658 рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.