Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Праворозуміння як категорія юридичної науки

Право є настільки унікальним, складним і суспільно необхідним феноменом, що протягом усього часу його іс­нування науковий інтерес до нього не тільки не зникає, а й зростає. Питання праворозуміння належать до «вічних» уже тому, що людина на кожному звитків свого індивіду­ального та суспільного розвитку відкриває у праві нові якості, нові аспекти співвідношення його з іншими явища­ми та сферами життєдіяльності соціуму. У світі існує безліч наукових ідей, течій і точок зору з приводу того, що є право. Але лише останнім часом учені стали задаватися питанням: «Що означає розуміти право?».

Праворозуміння— це наукова категорія, що відобра­жає процес і результат цілеспрямованої розумової діяль­ності людини, і включає пізнання права, його сприйняття (оцінку) і ставлення до нього як до цілісного соціального явища.

Суб'єктом праворозуміння завжди виступає конкрет­на людина, наприклад:

1) індивід, який володіє деякими знаннями права і на
практиці зіткнувся з конкретною правовою проблемою;

2) юрист-професіонал, який має достатній запас знань
про право, здатний застосовувати і тлумачити правові нор­
ми;

3) учений, людина з абстрактним мисленням, яка за­
ймається вивченням права, володіє сумою історичних і
сучасних знань, здатна до інтерпретації не тільки норм,


а й принципів права, володіє певною методологією дослі­дження.

Праворозуміння є завжди суб' єктивним, оригінальним, хоча уявлення про право можуть збігатися у групи осіб та у цілих соціальних спільнот.

Об'єктом праворозуміння можуть бути право в плане­тарному масштабі, право конкретного суспільства, галузь, інститут права, окремі правові норми. При цьому нерідко знання про окремі структурні елементи переносяться на право в цілому. Важливе пізнавальне навантаження тут несуть середовище і суспільні явища, що взаємодіють із правом.

Зміст праворозуміння складають знання суб'єкта про його права та обов'язки, конкретні та загальні правові до­зволи, зобов'язування, заборони, а також оцінка і ставлен­ня до них як до справедливих або несправедливих. Залеж­но від рівня культури, методичної оснащеності суб'єкта і вибору предмета вивчення праворозуміння може бути пов­ним або неповним, правильним або спотвореним, позитив­ним або негативним.

Образ права, що склався в думках наших попередників і виразився у вигляді тієї або іншої концепції, здійснює помітний вплив на формування праворозуміння у нащадків. Концепція праворозуміння — це певний напрям в науко­вому пізнанні сутності та соціального призначення права.

При розгляді різних концепцій праворозуміння необхід­но враховувати такі обставини:

1) історичні умови функціонування права і рамки куль­
тури, в яких жив і працював дослідник;

2) залежність результату праворозуміння від філософ­
ської, етичної, релігійної, ідеологічної позиції суб'єкта
пізнання;

3) початкові посилки концепції, а саме: що береться за
основу тієї або іншої концепції (джерело правоутворення
або сутність самого явища), що розуміється під джерелом
права (людина, Бог, природа, держава) і під його сутністю
(воля класу, міра свободи людини або природний егоїзм
індивіда);

4) концепціям праворозуміння, з одного боку, властиві
стереотипи, з іншого — динаміка. Поєднання цих якостей
зумовлює довге життя і в той же час зміну змісту концепцій
праворозуміння. Тому, наприклад, природно-правові теорії


відомі в усі часи. Якісь їх елементи змінюються, якісь за-* лишаються стабільними і незмінними.

10.2. Юридичне і легістське праворозуміння t

Принципова відмінність між двома протилежними ти­пами праворозуміння, які називають юридичним і легіст-ським, пов'язана з розрізненням або ототожненням права і закону.

Легістське праворозуміння засноване на законі і на ото­тожненні права і закону (від лат. lex — закон). Право сприй­мається як продукт держави, як наказ офіційної державної влади. Право зводиться до примусово-владних установок, до формальних джерел позитивного права (законів), за ме­жами яких права немає. Таке легістське ототожнення права і закону є принципом і сенсом доктрини юридичного позитивізму.

Юридичне праворозуміння — це правове розуміння, засноване на розрізненні права і закону (від лат. jus — пра­во). Право розглядається як об'єктивна міра свободи і справедливості, не залежна від волі, розсуду або свавілля державної влади. Закон же є актом державної влади і за своїм змістом може бути, а може і не бути правовим. Юри­дичний тип праворозуміння має два різновиди:

1) природно-правовий підхід, що виходить із визнання
природного права, яке протиставляється праву позитив­
ному;

2) лібертарно-юридичний підхід, який під правом має
на увазі буття і нормативний вираз принципу формальної
рівності. Сутність цього підходу висловив В.С.Нерсесянц:
«Право — математика свободи».

Практичний сенс розрізнення права і закону зумовлений необхідністю розмежування і зіставлення права та свавілля. Далеко не завжди закон, що є владним велінням держави, утілює в собі право. Інакше довелося б визнати правом ра­сові закони нацистської Німеччини або репресивне законо­давство СРСР 1930-х pp.

Правовий закон відповідає вимогам добра, свободи і справедливості і характеризується такими ознаками:

1) закріплює міру свободи індивіда;

2) утілює в собі принцип формальної правової рівності
та загальний характер справедливості. Його вимоги в од-


наковій мірі поширюються на державну владу і грома­дян;

3) враховує та охороняє інтереси тих, хто перебуває за
межами фактичної рівності
(хворих, старих, безробіт­
них);

4) є не продуктом волі та суб'єктивного розсуду законо­
давця, а необхідною складовою частиною того права, що
об'єктивно формується в даному суспільстві;

5) правовий закон — антипод свавілля.

Реальне буття правового закону можливе тільки в умовах
правової держави. .,...,. ,,-


Читайте також:

  1. А категорія
  2. А. КАТЕГОРІЯ СУБСТАНЦІЇ.
  3. АГД як галузь економічної науки
  4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  5. Б. Обчислювальні науки
  6. Безпека життєдіяльності як категорія
  7. Буття як вихідна категорія філософії
  8. Бюджет як економічна і правова категорія
  9. Бюджет як економічна категорія
  10. Бюджет як економічна категорія
  11. Бюджет як економічна категорія та його складові
  12. Бюджет як економічна категорія.




Переглядів: 1496

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розділ 10 | Загальна характеристика сучасних концепцій праворозуміння

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.