Основні принципи створення ІС. Класифікація ІС.

Мета створення інформаційних систем — у гранично короткі терміни налагодити систему обробки даних, яка має задані споживчі властивості. До них належать: функціональна повнота, своєчасність, функціональна надійність, адаптивна надійність, економічна ефективність. Створення ІС передбачає частковий чи повний перегляд методів і засобів функціонування інформаційної системи економічного об’єкта і виконання таких завдань.

1. Виявлення суттєвих характеристик економічного об’єкта.

2. Створення математичних і фізичних моделей досліджуваної системи та її елементів.

3. Встановлення умов взаємодії людини та комплексу технічних засобів.

4. Детальна розробка окремих проектних рішень.

5. Аналіз проектних рішень, практична апробація та впровадження.

При створенні інформаційної системи потрібно керуватися принципами, визначеними РД 50–680–88 «АС Основные положения», а саме:

а) принципом системності: у разі декомпозиції мають бути встановлені такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечують цілісність інформаційної системи та її взаємодію з іншими системами;

б) принципом розвитку (відкритості): виходячи з перспектив розвитку об’єкта автоматизації інформаційну систему необхідно створювати з урахуванням можливості поповнення та оновлення функцій і складу інформаційної системи, не порушуючи її функціонування;

в) принципом сумісності: при створенні систем мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким вона може взаємодіяти з іншими системами за встановленими правилами;

г) принципом стандартизації (уніфікації): при створенні систем мають бути раціонально використані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм, комплекси, компоненти.

ґ) принципом ефективності: досягнення раціонального співвідношення між затратами і цільовими ефектами, включаючи кінцеві результати, отримані завдяки автоматизації.

Про системність об’єктів свідчить те, що їх можна ділити, оскільки лише вони мають структуру. Процеси декомпозиції й композиції є засобами отримання інформації для здійснення аналізу та синтезу систем. Декомпозиція — це процес поділу систем на елементи, зручні для певних операцій з нею, а саме: поділ аж до елементів, які приймаються за неподільні об’єкти. Вибір основи та межі декомпозиції визначається суттю об’єкта, який досліджується, метою, предметною областю обстеження, запасом знань дослідника стосовно об’єкта обстеження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення поняття «інформаційна система».	\|	Характеристика складових частин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.