Саме через інтереси як спонукальні мотиви й проявляються виробничі відносини. Тому інтереси розглядаються як рушійна сила економічного прогресу.

Економічні інтереси мають досить складну структуру. Це зумовлено тим, що людина водночас виступає і як індивідуум, і як член певного колективу, і як представник певного класу й цілого суспільства. Отже, вона є одночасним носієм найрізноманітніших інтересів.

Важливим методологічним критерієм виділення різних груп інтересів є виявлення конкретних суб'єктів - носіїв інтересів. Згідно з цим критерієм виділяються три основних види інтересів.

Структура економічних інтересів

(критерій — суб'єкти інтересів)

Суб'єкти Інтереси

Індивідуум Особистий

Колектив Колективний

Держава Загальнонародний

Але такий трьохчленний поділ є досить елементарний. У міру ускладнення народного господарських зв'язків все більш чітко проявляються інтереси регіональні, відомчі, національні, сімейні. Нарешті, залежно від прийнятого критерію, можна виділитиосновні й другорядні інтереси, поточні перспективні, майнові, фінансові, трудові, моральні і т.д.

Структура економічних інтересів

(за іншими критеріями)

За сферою дії	класові	Демографічних груп
Національні	Буржуазії	Працюючих
Регіональні	Робітників	Вже не працюючих
Відомчі	Селян	Ще не працюючих
Сімейні	Інтелігенція	Не бажаючих працювати

Поруч із реальними, суб’єктивними інтересамиіснують надумані, сфальсифіковані, невірно зрозумілі інтереси. Вони реально проявляються в усіх формах життєдіяльності людей і теж виступають як спонукальні мотиви діяльності. Такого роду інтереси є результатом трансформації об’єктивних інтересів за певних умов.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Б) Поняття корисності: (поняття, гранична та сукупна корисність продукту).	\|	Трансформація інтересів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.