• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЦЕ ЦІКАВО Шість судів над Ісусом Христом

Ісус визнає і запевняє:

– Сам про це кажеш, що Цар. Я на те народився і прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.

Тобто Господь, підтверджує, що Він Цар Царства Правди й Істини, прийшов на землю, щоб засвідчити людям про цю правду, про істину Свого Божественного Вчення.

Пілат, відаючи, що Господь не становить загрози ні йому, ні римській владі, як грубий язичник, зневажливо запитав:

– Що є правда?

Ймовірно, це запитання прозвучало з сумнівом того, що правда є. Тому він не дочікувався відповіді на це запитання. Пілат остаточно переконався в тому, що Царство Ісусове не політичне і не загрожує римському владарюванню, що Його Царство не насиллям і не повстанням стверджується, а покорою Богу.

Пілат був дуже здивований, що народ юдейський так настирливо хоче присудити смерть Ісусові. Правитель вирішив стати, хоч слабим, але прибічником принципів права і справедливості. Він вийшов до юдейського народу і первосвящеників й каже:

– Я не знаходжу жодної провини в Цій Людині.

А народ вимагав своє і кричав:

– Він бунтує народ, навчаючи його у всій Юдеї, починаючи з Галілеї та досі.

Пілат, почувши це, запитав:

– Хіба Він галілеянин?

Дізнавшись, що Ісус із Галілеї, яка була під владою Ірода, відіслав Ісуса на суд…

Правда буває гірша за неправду Василь Сухомлинський

Мама послала Сергійка до сусідів позичити солі. Сергійко довго не повертався. Уже й борщ закипів, а його немає. Нарешті прийшов, приніс у банці солі. Мама й питає:

- Чого це ти так довго ходив?

- А я снідав, - каже Сергійко.

- Як снідав? - дивується мати.

- А вони запросили мене снідати...

- І що ти їм відповів?

- Нічого... Сів і поснідав.

- Який же ти нечемний, Сергійку! - розгнівалася мити. - Требо було сказати: дякую, я не голодний.

- Але ж мені дуже їсти хотілося... Сказати - не голодний... Це ж неправда. Хіба ж неправду можна говорити?

- Правда іноді буває гірша за неправду, - каже мати.

А Сергійко тепер думає: як же це так?

v Чи правильно вчинив Сергій?

v Чи знає він правила етикету?

v Як ви гадаєте, чи зрозумів хлопчик свою помилку?

Лисичка й виноград Леонід Глібов

Прибігла раз Лисичка у садок;

Вподобавсь дуже їй привітненький куток…

Глядить — на тичках виноград висить, Облизує роток — хоч би десяток ягідок.

А на вершечку поравсь Горобець.

Побачив він Лисичку

І зараз обізвавсь:

— Здоровенька була, Лисичко!

Поласуй з нами, молодичко!

А виноград же то який!

У вашому гаю не виросте такий!.—

Без тебе знаю я…

— Ні,— каже,— нам не йде,

Кислючий-прекислючий —

Оскома нападе! —

Розсердилась вона і подалась додому,

Жалкуючи, що бігла по-дурному.

Правда і брехня Грузинська народна казка

Був собі один чоловік — брехло несусвітне. Усе життя тільки те й робив, що інших обдурював та обкрадав. Зненавиділи його селяни. Не те що в гості кликати, а й вітатися соромилися.

Бачить брехун, немає йому життя в селі та й подався світ за очі. Дев'ять днів ішов і дев'ять ночей, дев'ять гір перейшов. Аж присмерком приходить він в одне село. А саме такий дощ уперіщив, що змок брехун до нитки. Ото прикинувся сліпим та й стукає до одного селянина:

— Чи не пустите незрячого переночувати?

А той селянин був правдивий, за своє життя й разу не збрехав. Як побачив сліпого, одразу ж запросив до господи. Дружина господаря принесла новий одяг, а мокрий випрала й повісила сушитися. Нагодували гостя та й поклали в чисту постіль.

Полягали спати й самі. Тільки лихий брехун не спить, роздивляється по хаті, що б його поцупити. А що не набачив нічого, то раненько схопився, накинув господарів одяг, поклав у кишеню три срібні монети, у мішок усю одежину та й накивав п'ятами.

Прокинувся селянин, бачить: ані сліпого, ані одягу. Ото й думає: «Злодій ще не встиг утекти далеко. Піду, може, наздожену». І справді, в одному селі наздогнав та й каже тихенько:

— Не соромно тобі, повітав тебе як гостя, а ти мій одяг украв?!

А брехун як залементує:

— Це ти злодій, а не я. Сліпий сірома, йду собі дорогою, а ти хтозна-чого причепився. Я в тебе в хаті зроду-віку не був, а цей одяг мій!

Селянин не витримав, підбіг і видер у злодія з рук мішок.

На ґвалт позбігалися люди. Тут злодій і ну бідкатися:

— Оцей пройдисвіт хоче в мене останню одежину відняти!

Пожаліли люди незрячого, накинулися на селянина, набили, мішок забрали й віддали брехунові. Скільки не доводив селянин, що то одяг його, ніхто йому не вірив:

— Як тобі не сором, хіба незрячий зможе обікрасти?

А тут злодій вже й зовсім осмілів, каже людям:

— Коли це одяг його, так хай скаже, що є в кишені!

А селянин:

— Нічого я туди не клав!

— А бачте, бреше, бо в кишені в нього три срібні монети лежать. Коли штани його, то чого там мої гроші лежать?

Дивляться люди, аж у кишені й справді три срібні монети.

Ото взяли та й іще раз набили дядька, щоб удруге не обкрадав сліпих.

А селянин тільки скрушно похитав головою:

— Де ж та правда? Мене обікрадено, ще й мене ж таки й бито!

Аж ось вийшов з гурту один сивий дід, підійшов поволі до сліпого та й каже:

— Цей одяг пошили у Багдаді, геть увесь червоними смужками порозшивали, де то вже тобі до такого одягу.

Тут сліпий як закричить:

— Що ти городиш, хіба не бачиш, що немає на ньому ніяких червоних смужок!

Забрав дід у нього одежину та й віддав селянинові:

— Це й справді твоє.

А брехуна прогнали звідтіля, щоб і близько не було.

Лагідність і терплячість дають людині радість і спокій

Читайте також:

1. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
2. Більшість сучасних радіопередавачів може посилати як
3. Визнання і виконання рішень іноземних судів
4. Визнання та виконання вироків іноземних судів та передання засуджених осіб
5. Визнання та виконання вироків іноземних судів та передання засуджених осіб
6. Виконання доручень іноземних судів
7. Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів
8. Відповідно до розділу 5 Тимчасового регламенту Кабінету Мі­ністрів України концепція повинна мати шість розділів.
9. Дуже гарно проілюстровано те, як наша вірність в маленьких речах впливає на наш успіх записана в Книзі Іс. Нав. 13-17! Прочитайте, дуже цікавоJ
10. За Акт проголосувало абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу заявилася нова самостійна держава – Україна.
11. Загальна характеристика юрисдикції адміністративних судів
12. Законотворчість УНР і діяльність судів доби Директорії.

Переглядів: 747