Економічний зміст та характеристика рахунків з обліку грошових коштів

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового процесу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді грошових коштів.

Згідно з П(с)БО 4 грошові кошти - це готівка, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання; еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді грошових коштів. Отже, валюта України - це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти, що знаходяться на рахунках, або вносяться у вигляді внесків до банківських та інших кредитно-фінансових установ на території України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України.

Іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають ра рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Грошові кошти є засобом здійснення розрахункових операцій. В обліку важливо розрізняти грошові та негрошові операції (Рис. 1.1 )

Розрахункові операції

Грошові операції – операції, що потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів

Негрошові операції – операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо.

Рис. 1.1. Класифікація розрахункових операцій

Ведення готівкових (касових) операцій в Україні регулюється Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, за яким готівка (готівкові кошти) – грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі й обігові пам”ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами; готівкова виручка (виручка) – сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; готівкові розрахунки – платежі готівкою підприємств, підприємців т фізичних осіб за реалізовану продукцію( товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов”язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Між готівковим та безготівковим оборотом існує тісна взаємозалежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу. Безготівковий оборот невіддільний від обігу готівки і складає з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші.

Основу обліку грошових коштів складає їх класифікація.

1.За призначенням:

· Засоби для обороту;

· Засоби для спеціального призначення

2. За місцем зберігання:

· Грошові кошти в банку;

· Грошові кошти в касі;

· Грошові кошти у підзвітних осіб;

· Грошові кошти у контрагентів (аванси видані);

· Грошові кошти, вкладені у цінні папери.

Значними у структурі грошового обороту є розрахункові відносини, що виникають між їх учасниками з приводу передачі (перерахування) певних грошових сум. Визначення термінів "безготівкові розрахунки" та "готівкові розрахунки" дають нормативно-правові акти Національного банку України.

Так, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, установлено, що "безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді". Слід звернути увагу на те, що в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, так трактується термін "готівкові розрахунки": це "платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна".

Розрахункові відносини охоплюють дві сфери грошового обороту: готівкову і сферу безготівкових розрахунків. Підтвердженням цієї позиції може бути конструкція розрахункових правовідносин, наведена у п. 2.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637: "Підприємства(підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів". Отже, розглядаючи розрахункові правовідносини, варто підкреслити, що ці правовідносини виникають не тільки при здійсненні безготівкових розрахунків. Визначальним моментом для констатації розрахункових правовідносин є наявність зв’язку між його суб’єктами - платником і одержувачем із приводу перерахування визначеної грошової суми. Наявність у суб’єктному складі’ цих правовідносин установи банку варто розглядати як специфічну і конститутивну ознаки системи безготівкових розрахунків, як підсистеми розрахункових правовідносин.

Важливим елементом побудови обліку коштів є система рахунків, що задіяні у процесі їх кругообігу. Чітка побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів інформацією про їх наявність, цільове використання та контроль за їх зберіганням.

Грошові кошти є найліквіднішою частиною активів підприємства, яка використовується для сплати боргів та закупівлі інших нових активів. Згідно перелічених у п.1 нормативних інструментів готівка має зберігатися на поточному рахунку, інших рахунках в банку, у касі підприємства як в національній, так і в іноземній валюті.

Таким чином, у фінансовому обліку призначно окремі рахунки для обліку коштів. Слід зауважити, що в основі класифікації бухгалтерських рахунків обліку коштів лежить класифікація самих коштів (Рис.1.2. )

Класифікаційні групи грошових коштів

За призначенням

За місцем зберігання

Кошти для проведення поточних розрахунків

Кошти, що мають спеціальне призначення та цільове використанняя

- в касі підприємства; - на рахунках в банку; - у підзвітних осіб; - вкладені у цінні папери; - у контрагентів.

Рис. 1.2. Класифікаційні ознаки класифікації рахунків обліку

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні терміни та визначення	\|	Грошових коштів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.