• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Облік податкових різниць

У зв»язку із відмінностями у підходах до визначення доходів і ви­трат підприємства між податковим законодавством і П(С)БО України при­зводять до різниці в сумах податку на прибуток (податкові різниці).

Різниці в часі – це різниця між податковим та обліковим прибутком за певний період, яка виникає в результаті того, що період, за який деякі статті доходів та затрат включаються в податковий прибуток не збігаються в часі з тим періодом, в якому вони включаються до оподатковуваного прибутку. Різниця в часі виникає в одному періоді, а анулюється в одному або кількох наступних періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню – тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню – тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасові різниці збільшують суми податку або вирахувань у майбутніх роках, тоді як постійні різниці, що виникли в поточному році, вже не впливатимуть на суму оподатковуваного прибутку.

Постійні різниці між обліковим прибутком та оподатковуваним прибутком викликані статтями, які:

· входять до розрахунку облікового прибутку, але ніколи не включаються до розрахунку податкового прибутку, або ж

· входять до розрахунку податкового прибутку, але ніколи до розрахунку облікового прибутку.

До першого типу статей можна віднести такі приклади постійних різниць:

· суми перевищення фактичних витрат підприємства на відрядження працівників над нормами витрат на ці цілі згідно з податковим законодавством;

· суми перевищення фактичних представницьких витрат підприємства над нормами витрат на такі цілі згідно з податковим законодавством;

· суми перевищення фактичних витрат на підвищення кваліфікації працівників підприємства над нормами витрат на такі цілі згідно з податковим законодавством;

· суми перевищення сум благодійних внесків підприємства неприбутковим організаціям над нормами витрат на такі цілі згідно з податковим законодавством;

· суми перевищення витрат на утримання та експлуатацію легкових автомобілів над витратами на такі цілі згідно з податковим законодавством;

· суми витрат підприємства на штрафи, пені, неустойки;

· сума доходу, що визнаний підприємством у бухгалтерському обліку, але за податковими правилами не є об’єктом оподаткування податку на прибуток або віднесений до пільгового режиму оподаткування.

Прикладом статті, що входить до розрахунку податкового прибутку, але ніколи не включається до розрахунку облікового прибутку, є сума перевищення доходу, розрахованого виходячи із “звичайних” цін, над фактично одержаним доходом при реалізації підприємством товарів, робіт, послуг пов’язаним особам.

Розглянемо на прикладі, як впливатимуть постійні різниці на розрахунок облікового прибутку і як вони повинні відображатися у фінансовій звітності

Приклад. За даними бухгалтерського обліку підприємства, обліковий прибуток до вирахування податку на прибуток за 2010 рік складає 100 000 грн. За даними податкової декларації за 2011 рік податковий прибуток дорівнює 150 000 грн. Відмінність між наведеними значеннями виникла внаслідок існування суми перевищення фактичних витрат на відрядження працівників над нормами витрат підприємства над податковими нормами на зазначені цілі, що складає 50 000 грн.

За умов ставки оподаткування з податку на прибуток 25% податкові витрати дорівнюють:

150 000 х 25% = 37500 (грн.)

В обліку нарахування податку на прибуток буде відображено:

Д-т 98 К-т 641 - 37500

Сума 37500 буде відображена у ф.2 наступним чином (Табл.)

Фрагмент Звіту про фінансові результати

Якщо різниця між показниками облікового і податкового прибутку є лише постійною, то сума податку на прибуток від звичайної діяльності за звітний рік, що вказується у рядку 180 Звіту про фінансові результати, дорівнює сумі податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету підприємством за звітний період (розрахований і вказаний у податковій декларації).

Для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток застосовується метод зобов’язань згідно з балансом, суть якого полягає у наступному:

· необхідно визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;

· розділити тимчасові різниці та оподатковувані та ті, що не підлягають оподаткуванню;

· обчислити відстрочені податкові зобов’язання, визначивши податковий ефект сукупних оподатковуваних тимчасових різниць, застосовуючи відповідні податкові ставки

· у такий же спосіб обчислити відстрочені податкові активи, застосовуючи відповідні ставки до тимчасових різниць, які підлягають оподаткуванню.

В обліку виникають ситуації, коли обліковий прибуток більший прибутку податкового в наслідок таких причин:

· або витрати за даними бухгалтерського обліку тимчасово меншівід податкових витрат;

· або дохід за даними бухгалтерського обліку тимчасово більшийвід податкового.

В таких випадках необхідно розрахувати відстрочені податкові зобов’язання.

Відстрочені податкові зобов’язання –це суми податку на прибуток, яка підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до суми оподатковуваних тимчасових різниць .

Для обліку відстрочених податкових зобов’язань застосовують рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання".

Рахунок пасивний, по К-ту відображають нараховані відстрочені податкові зобов’язання, які виникли у зв’язку з існуванням податкових різниць, по Д-ту – списання цих зобов’язань. Кредитове сальдо рахунка 54 на початок та на кінець періоду відображає відповідно залишок відстрочених податкових зобов’язань на ці звітні дати.

Податкові витрати (податковий дохід)–це загальна сума витрат на сплату податків, розрахована на підставі облікового прибутку (збитку), яка включає поточні та відкладені податкові витрати або відкладені активи.

Приклад. Припустимо, що на початок 2011 року не існувало податкових різниць і не існує інших податкових різниць крім вказаних в умові нижче.

Підприємство 1 листопада 2010 року здійснило платіж за орендоване на наступні 12 місяців приміщення у розмірі 50000 грн., у тому числі ПДВ 8333 грн. ( 12 місяців х 694 грн.)

У бухгалтерському обліку витрати на оренду обладнання (без ПДВ) за 2010 рік складають 6944 грн. (2 місяці х 3 472 грн. без ПДВ). Тому на 31 грудня 2010 року у бухгалтерському обліку буде існувати актив, який обліковується за дебетом рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”, аналітичний рахунок “Авансом сплачена орендна плата за виробниче обладнання” у розмірі 34723 грн. без ПДВ (41667 – 2 х 3472 = 34723 грн.).

Згідно з податковим законодавством загальна сума попередньої оплати за оренду, яка дорівнює 41667 грн. (без ПДВ), за правилом “першої події” включається підприємством до складу витрат за 2010 рік.

Різниця між балансовою вартістю активу без ПДВ у бухгалтерському обліку (яка дорівнює 34723 грн.) та податковою вартістю активу (яка дорівнює 0 грн.) станом на 31 грудня 2010 року складає 34723 грн.

Ця тимчасова різниця між оцінкою активу на кінець року за даними бухгалтерського та податкового обліку підлягає оподаткуванню. Вона має бути погашена (списана) протягом наступного року.

Добуток тимчасової різниці на кінець звітного періоду на ставку оподаткування податком на прибуток дає величину відстроченого податкового зобов’язання на кінець звітного періоду, яке відображається на рахунку 54 “Відстрочене податкове зобов’язання”:

34723 х 25% = 8680 (грн.)

Якщо припустити, що фінансовий результат до оподаткування за підсумками 2010 року – прибуток в розмірі 100 000 грн., а величина поточного податку на прибутоквідповідно до податкової Декларації – 10 900 грн., то бухгалтерські записи, які необхідно зробити 31.12.2010 року будуть такими:

Д-т 98 К-т 641 - 10900

Д-т 98 К-т 54 - 8680

Кінцеве сальдо рахунку 54 “Відстрочене податкове зобов’язання” у 2010 році дорівнює 8680 грн. і відображається в третьому розділі пасиву Балансу підприємства “Довгострокові зобов’язання” у рядку 460 “Відстрочені податкові зобов’язання”.

Наступного, 2011 року різниця між визнанням витрат у податковому та бухгалтерському обліках на оренду приміщення, яка виникла у 2010 році, анулюється: сума активу на початок 2011 року “Авансом сплачена орендна плата за виробниче обладнання” у бухгалтерському обліку буде списана без ПДВ на витрати 2011 року, грн.

Д-т 23 К-т 39 - 34723

На 31.12.2011 року стаття балансу “Відстрочені податкові зобов’язання” дорівнюватиме нуль грн., тому що “гаситься” податкова різниця, і, відповідно, списується відстрочене податкове зобов’язання в сумі 8680 грн.

Відстрочене податкове зобов’язання за період (за 2010 рік) складатиме:

0 – 8680 = –8680 (грн.)

Якщо припустити, що фінансовий результат до оподаткування за підсумками 2011 року дорівнює 120 000 грн., а величина поточного податку на прибуток відповідно до податкової Декларації – 23000 грн., то податкові витрати підприємства за 2011 рік складатимуться із суми поточних податкових витрат за період (23000 грн.) та відстроченого податкового зобов’язання за період (-8680 грн.):

23000 + (– 8680) = 14320 (грн.)

В обліку 31.12.2011 року буде проведено:

· або облікові витрати тимчасово перевищують податкові витрати звітного періоду;

· або обліковий дохід менший податкового;

то слід розрахувати відстрочений податковий актив.

Відстрочений податковий актив – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в майбутніх періодах як:

а) тимчасова різниця, що не підлягає оподаткуванню;

б) перенесення невикористаних податкових збитків:

в) перенесення майбутніх податкових пільг.

До складу таких різниць входять:

· витрати на гарантійний ремонт;

· витрати, пов’язані з безнадійним боргом;

· витрати, пов’язані з судовим розглядом;

· попередньо сплачені контракти

Приклад. Підприємство продає побутову техніку з гарантією на 2 роки. З досвіду роботи відомо, що витрати на гарантійний ремонт становить 2% від суми продажу. Розмір продажу за 2009 рік – 10 млн. грн. Підприємство відобразило в звітності за 2009 рік витрати на гарантійний ремонт 200000 грн. В зв’язку з цим у підприємства виникають додаткові зобов’язання на гарантійний ремонт, які, припустимо, будуть погашатися рівномірно протягом 2-х років.

З метою оподаткування визначені витрати не визнаються як витрати періоду, поки підприємство не сплатить претензії. Облікова ставка податку на прибуток 25%.

Облікова база зобов’язань за гарантійним ремонтом 200000 грн.

Податкова база зобов’язаннь за гарантійним ремонтом 0 грн.

Сукупна тимчасова різниця на кінець року 200000грн.

Податкова ставка 25%

Відстрочений податковий актив на кінець 2009 року 50000 грн.

Для обліку відстрочених податкових активів планом рахунків передбачено рахунок 17 “Відстрочені податкові активи”.

По Д-ту рахунка 17 “Відстрочені податкові активи” відображають нараховані відстрочені активи, які виникли в зв’язку з існуванням тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню.

По К-ту рахунка 17 “Відстрочені податкові активи відображається списання цих різниць.

Дебетове сальдо на початок і кінець року відображає відносний залишок відстрочених податкових активів на початок і кінець року.

Припустимо, що податок на прибуток по податковому обліку за 2009 рік дорівнює 250000 грн.В обліку це буде проведено:

Д-т 98 К-т 641 - 250000

Дебет 17 К-т 641 - 50000

В балансі підприємства за 2009 рік буде відображено:

· в активі балансу – відстрочені податкові активи – 50000грн;

· в пасиві – поточні зобов’язання по розрахункам з бюджетом –300000грн;

· довгострокові зобов’язання за гарантійним ремонтом – 200000грн.

У Звіті про фінансові результати буде відображено податок на прибуток від звичайної діяльності – 250000грн.

2.5. Облік податку з доходів фізичних осіб (ПДФО)

_{Основна ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних не лише у формі заробітної плати, але й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.}

_{Якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці зазначених вище доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.}

Ставка ПДФО становить подвійний розмір бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів.

Заробітна плата, яка підлягає оподаткуванню ПДФО, зменшується на суму утриманого єдиного соціального внеску (3,6%).

Наприклад. Працівник отримує заробітну плату 1 200 грн. на місяць. Його загальний місячний оподатковуваний дохід розраховується наступним чином: 1 200,00– (1 200,00*3,6%) = 1156,80 грн.

Отже, із суми 1156,80 грн. працівник має «поділитися із державою» 15% ПДФО. А якщо працівник має право на застосування ПСП, то він може зменшити суму податку.

Отже, кожен платник ПДФО має право на використання (ПСП) для зменшення суми, з якої нараховується податок (база оподаткування) при виконанні ряду вимог.

На застосування до свого доходу ПСП має право кожен платник ПДФО, якщо розмір його місячної заробітної плати не перевищує суми, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Ця сума називається граничним розміром доходу. Розрахуємо розмір граничного доходу для застосування податкової соціальної пільги на 2012 рік (на всі інші роки ця сума розраховується так само).

Розмір прожиткового мінімуму на 1 січня 2012 року дорівнює 1073,00 грн. (його розмір встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI.). Розмір граничного доходу складає 1073,00 * 1,4 = 1502,2. Округляємо і отримуємо 1 500,00 грн.

Отже, на застосування ПСП має право кожен працівник, який отримує заробітну плату не більше 1 500,00 грн.

Одразу слід сказати, що для платників ПДФО, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років або є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником або утримує дитину-інваліда, граничний розмір доходу визначається як добуток суми граничного розміру доходу та відповідної кількості дітей.

Розмір податкової соціальної пільги становить 50% суми прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня звітного податкового року. Згідно Прикінцевих положень до Податкового кодексу з 01 січня 2015 року, розмір податкової соціальної пільги має становити 100% суми прожиткового мінімуму.

Отже, розмір ПСП на 2012 рік 1073,00 х 50% = 536,5 грн.

В нашому прикладі розмір ПДФО :

(1200 – (1200 х 3,6%)) - 536,50) х 15%= 93,05

Пунктом 169.1.2 Податкового кодексу встановлено, що для платника податків, які утримують двох чи більше дітей до 18 років, розмір ПСП становить 100%у розрахунку на кожну дитину.

Окремі категорії платників ПДФО мають право на застосуванняподаткової соціальної пільги у розмірі 150% та 200%.

ПСП розмірі 150% , відповідно до пункту 169.1.3 Податкового кодексу застосовується до платників податку на доходи фізичних осіб які:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом «б» підпункту 169.1.4 цього пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у підпункті «б» підпункту 169.1.4 цього пункту.

ПСП у розмірі 200% , відповідно до пункту 169.1.4 Податкового кодексу застосовується до платників ПДФО, які є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками.

ПСП не може бути застосована до:

· доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

· заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

· доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Нарахування та утримання ПДФО із заробітної плати буде відображено в обліку:

Д-т 661 К-т 641

Д-т 641 К-т 311

Датою нарахування ПДФО є дата нарахування заробітної плати – останній робочий день місяця. Датою сплати у бюджет – дата виплати заробітної плати, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Нарахування здійснюється безпосередньо у Відомості нарахування заробітної плати. Підприємство-роботодавець виступає податковим агентом для найманих працівників на предмет нарахування та утримання ПДФО із їх заробітку, та відповідно, несе відповідальність за своєчасність та повноту нарахування , сплати цього податку до державного бюджету.

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Автоматизована форма обліку
4. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
5. Автоматизовані форми та системи обліку.
6. Акції та їх облік
7. Акції та їх облік
8. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
9. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
10. Аналітичний облік основних засобів і нематеріальних активів.
11. Аналітичний та синтетичний облік ГП
12. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком

Переглядів: 2965