МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Журналювання в ОС FreeBSDЗадача моніторингу ІТ-інфраструктура сучасного підприємства представляє собою складну інформаційну систему. Дуже важливо не допустити збоїв та простоїв у роботі суттєвих для бізнесу сервісів, тому що це може спричинити зниження прибутку та погіршення рівня обслуговування клієнтів. В результаті, головним завданням ІТ-керівництва компанії стає мінімізація ризиків з підтримки працездатності існуючих рішень. Завдання, для вирішення яких створено систему моніторингу та управління СУБД, операційними системами та додатками: - збір та аналіз даних про стан сервісів та додатків; - аналіз продуктивності критично важливих систем; - контроль доступності критично важливих систем; - виявлення збоїв в роботі; - управління сервісами та додатками; - надання звітності про стан об’єктів, що контролюються. Основні властивості та функції системи моніторингу та управління СУБД, операційними системами та додатками: - велика кількість платформ та додатків, що підтримуються; - великий перелік параметрів, за якими відбувається контроль; - великий перелік правил та політик управління операційними системами, сервісами та додатками, що підтримуються; - механізм кореляції подій, який дозволяє полегшити контроль за станом сервісів та додатків; - інтелектуальний аналіз стану об’єктів, що контролюються; - наявність засобів сповіщення, що настроюються; - можливість побудови звітів; - можливість моніторингу віддалених систем, що знаходяться за міжмережевим екраном; - маштабуємість системи; - можливість побудови ієрархічної системи управління; - наявність механізмів автоматичної передачі обов’язків при відмові одного з серверів системи; - можливість інтеграції з іншими рішеннями.
Журналювання, що надається системою GEOM в FreeBSD 7.X, не є особливістю файлової системи (на відміну від, наприклад, файлової системи ext3 в Linux ®), воно функціонує на блочному рівні. А це означає, що воно може бути застосоване до різних типів файлових систем, однак для FreeBSD 7.0-RELEASE журналювання може бути застосоване лише для UFS2. Можливість журналювання забезпечується завантаженням модуля geom_journal.ko в ядро (або створенням власного ядра з активуванням відповідних опцій) і використанням команди gjournal для конфігурування файлової системи. Загалом, ви віддасте перевагу журналювати файлові системи великого розміру, наприклад - /usr. Однак, вам доведеться зарезервувати деяку кількість вільного місця. Коли файлова система журналюється, деяка частина дискового простору потрібно для зберігання самого журналу. Дисковий простір, що містить дані, називається постачальником даних (data provider), а частина простору, яка містить журнал, називається постачальником журналу (journal provider). Постачальники даних і журналу повинні бути на різних розділах, якщо журнал роботи добудовується до містить дані розділу. А якщо журналювання включається для нового розділу, у вас є можливість використовувати один постачальник для даних і журналу. У будь-якому з двох вищезазначених випадків команда gjournal задіє постачальники та створить кінцеву журнальовану файлову систему. Наприклад: - Ви маєте намір журналювати файлову систему /usr, розміщену на /dev/ad0s1f, файлова система вже містить дані. - Ви зарезервували частину дискового простору на розділі /dev/ad0s1g. - Використовуючи команду gjournal, створюємо новий файл пристрою /dev/ad0s1f.journal, для якого /dev/ad0s1f є постачальником даних, а /dev/ad0s1g - постачальник журналу. Це новий пристрій необхідно використовувати у всіх подальших операціях. Розмір дискового простору, відведеного під постачальник журналу, залежить від завантаженості файлової системи, а не від розміру самого постачальника даних. Наприклад, для типового настільного комп'ютера досить відвести 1 Гб під постачальник журналу для файлової системи /usr, в той час як комп'ютер, що має інтенсивну дискову активність (наприклад, редагування відео) може знадобитися більше. Якщо вільне місце на постачальнику журналу закінчується раніше, ніж відбувається скидання журналу на диск, - ви отримаєте паніку ядра. Дуже малоймовірно те, що розміри журналу, запропоновані за замовченням, стануть причиною проблем зі звичайним настільним комп'ютером (на якому ви переглядаєте веб-сторінки, обробляєте текст або програєте мультимедійні файли). Якщо робота вашого комп'ютера на увазі інтенсивну дискову активність, то для забезпечення стабільності слід дотримуватися наступного правила: розмір ОЗУ повинен уміститися в 30% розміру, відведеного під журнал. Наприклад, якщо у вашому комп'ютері встановлений 1 Гб ОЗУ, створіть під постачальник журналу розділ розміром близько 3.3 Гб. (Помножте розмір ОЗУ в 3.3 рази, щоб отримати розмір журналу). В новій системі ZFS журналювання втрачає свій смисл, адже нова файлова система слідкує за цілісністю кожного файлу.
Читайте також:
|
||||||||
|