ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НИЗЬКООРБІТАЛЬНИХ СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМ ЗВ'ЯЗКУ

У багатьох країнах, що володіють сучасними космічними технологіями, ведуться інтенсивні роботи із створення супутникових систем зв'язку з використанням угрупувань ИСЗ-ретранслято-рів, що виводяться на низькі кругові орбіти (висота — 700...2000 км). Такі системи дають можливість забезпечити зв'язок з рухомими і видаленими абонентами, а також організувати її в регіонах з недостатньо розвиненою інфраструктурою зв'язку (зокрема там, де створення наземних мереж нерентабельне), використовуючи компактніші і відносно дешеві абонентські термінали. Основною гідністю систем супутникового зв'язку на базі низькоорбітальних ІСЗ-РЕТРАНСЛЯТОРОВ є можливість підвищити відношення "сигнал/шум" на вході приймачів земних станцій на 20...30 дБ.

Особливості побудови і функціонування низькоорбітальних систем супутникового зв'язку, відносна простота підключення нових абонентів, оперативність організації зв'язку, а також можливість забезпечення її в глобальному масштабі свідчать про їх перспективність для створення всесвітніх систем зв'язку, що охоплюють всю поверхню земної кулі. Такі системи можуть складати певну конкуренцію національним стільниковим мережам і в той же час добре їх доповнювати, особливо у видалених регіонах з малою щільністю населення.

Низькоорбітальні системи супутникового зв'язку можна використовувати для надання таких видів послуг зв'язку, як рухомий радіотелефонний зв'язок із застосуванням персональних радіотелефонів в безперервному режимі і в реальному масштабі часу, зокрема з можливістю виходу на телефонні мережі загального користування; передача даних по типу електронної пошти; екологічний, промисловий і науковий моніторинги; обмін діловою (банківської, біржової і т.д.) інформацією; персональний радіовиклик; визначення місцеположення і передача інформації про місцеположення рухомих об'єктів.

Таблиця 3.3. Технічні дані низькоорбітальних супутникових систем зв'язку (орбіта — кругова)

Характерні особливості низькоорбітальних систем, а також досягнення у області виготовлення супутників, ретрансляторів і їх антенних систем дозволяють створювати відносно прості, не вимагаючі кваліфікованого обслуговування ручні термінали, уніфіковані з устаткуванням стільникових мереж. Разом з тим створення і підтримка космічних угрупувань для низькоорбітальних систем з великою кількістю одночасно працюючих космічних апаратів, а також організація досить могутньої наземної інфраструктури (центри контролю і управління польотами супутників, центри мережевого управління і сполучення з мережами зв'язку загального користування) вимагають досить великих фінансових і матеріальних витрат.

Таким чином, розробка подібних систем вимагає величезних технічних, організаційних і фінансових витрат. Тому ними займаються могутні корпорації в США, Канаді, Російській Федерації і інших країнах. Найімовірніше ці системи слід розглядати як додаткові до існуючих служб стільникового зв'язку і персонального виклику. Вони будуть або інтегруватися з ринком глобального рухомого зв'язку, або стануть доповненням до неї в неохоплюваних іншими службами регіонах, що характерне для умов, що склалися на ринку послуг зв'язку.

За різними джерелами, до 2005 р. можна чекати появи від 500 тис. до 1,5 млн. користувачів систем супутникового зв'язку з низькоорбітальними ІСЗ-РЕТРАНСЛЯТОРАМІ.

В даний час у всьому світі різними фірмами заявлено близько 20 проектів на створення низькоорбітальних систем супутникового зв'язку. Найбільш близькими до реалізації є американські системи "Ірідіум" і "Глобалстар", а також російські "Сигнал", "Гонець" і ін. (табл. 3.3).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СУПУТНИКОВЕ ТЕЛЕВІЗІЙНЕ ВІЩАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ	\|	МЕРЕЖІ СУПУТНИКОВОГО ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОРИСТАННЯМ МАЛИХ ЗЕМНИХ СТАНЦІЙ VSAT

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.