Поняття моніторингу. Види моніторингу навколишнього середовища.

Моніторинг навколишнього середовища — це комплексна система спостережень, оцінки і прогнозу змін біосфери та її окремих компонентів під впливом антропогенних дій. Дві альтернативні концепції були розроблені на початку 70-х pp. Ю. А. Ізраелєм та І. П. Герасимовим.

Ю. А. Ізраель визначав моніторинг навколишнього середовища як систему спостережень, оцінки та прогнозу антропогенних змін стану абіотичних компонентів біосфери, зворотної реакції екосистем на ці зміни й антропогенних змін, котрі пов'язані з господарською діяльністю людини.

За І. П. Герасимовим, моніторинг — це система спостережень, контролю та управління станом навколишнього середовища.

У зв'язку з цими уявленнями систему моніторингу поділяють на три рівні: санітарно-гігієнічний, екологічний, біосферний.

Санітарно-гігієнічний моніторинг — це система спостережень за якістю навколишнього середовища, головним чином з точки зору охорони здоров'я населення. У межах цього соціально важливого рівня моніторингу здійснюється спостереження за ступенем забруднення природного середовища шкідливими токсичними речовинами і впливом цього забруднення на людину, рослинність та тварин. При санітарно-гігієнічному моніторингу визначають наявність фізичних видів забруднення (електромагнітних, шумових), забруднень алергенами, патогенними мікроорганізмами, запахами; здійснюється контроль за вмістом в атмосфері оксидів сульфуру, нітрогену, карбону, сполук важких металів, радіаційним станом. У водних об'єктах визначається ступінь їх забруднення різноманітними : органічними речовинами, нафтопродуктами. Для спостережень використовують санітарні норми та показники, які характеризують стан середовища існування з точки зору його можливого впливу на організм людини.

Екологічний моніторинг контролює стан екологічних систем (біогеоценозів) і природних комплексів, зміну стану окремих видів природних ресурсів (водних, земельних, рослинних, ресурсів тваринного світу та ін.). В екологічному моніторингу сьогодні немає єдиної системи показників і стандартів нормального стану природних ресурсів. У зв'язку з цим ступінь порушення природних комплексів, екосистем та інших компонентів біосфери визначається в порівнянні їхніх показників з аналогічними показниками систем та компонентів біосфери. Ступінь антропогенної дії визначають, наприклад, за забрудненням поверхневих водоймищ, зниженням родючості земель. Ступінь і характер порушення в природних комплексах оцінюють порівнянням їх з аналогічними екосистемами стаціонарних дослідних майданчиків або природних територій (заповідників), які особливо охороняються.

Біосферний (глобальний) моніторинг призначений для слідкування за фоновим станом навколишнього середовища на значних територіях. Об'єктами його спостережень є радіаційний рівень, наявність в атмосфері вуглекислого газу, озону, зміна кліматичних характеристик, ступінь забруднення Світового океану та інші параметри. Програма глобального моніторингу (Глобальна система моніторингу навколишнього середовища — ГСМНС) була прийнята в Найробі в 1974 р. Вона передбачає систематичне вивчення навколишнього середовища за єдиною програмою та уніфікованими методиками на IX континентальних, 77 базових та 616 біосферних регіональних станціях, які розташовані в різних точках земної кулі. У країнах колишнього СРСР спостереження за програмою ГСМНС здійснюються гідрометеослужбою та на територіях біосферних заповідників.

Залежно від території, яка охоплюється спостереженнями, моніторинг розділяють на три види: базовий (глобальний або загальнобіосферний); регіональний; імпактний (локальний).

Крім того, залежно від методів, які використовують для визначення стану навколишнього середовища, та об'єктів спостереження, виділяють такі види моніторингу:

- фізичний (геліофізичний, гравіметричний, магнітометричний, йоносферний, метеорологічний, гідрологічний, сейсмологічний, радіометричний та ін.);

- хімічний (гідрохімічний, біогеохімічний та ін.);

- геоморфологічний (геодезичний, ерозійний та ін.);

- біологічний (ботанічний, зоологічний, мікробіологічний, альгологічний та ін.);

- ґрунтовий;

- гео(еко)системний;

- аерокосмічний.

Найбільш певні та повноцінні результати дає комплексний підхід до оцінки стану навколишнього середовища, який поєднує різні методи моніторингу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 14	\|	Біоіндикація стану навколишнього середовища.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.