МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація принципів що діють у правовій системіУ юридичній науці існують різноманітні підходи щодо класифікації принципів права. Принципи права можна класифікувати за такими підставами: а) за формою нормативного вираження (тобто за характером нормативного джерела, в якому вони закріплені); б) за сферою дії (в одній чи в кількох галузях, праві в цілому); в)за змістом. За формою нормативного вираження принципи можна розподілити на такі: - що закріплені в міжнародних, - внутрішньодержавних деклараціях, - конституціях і в поточному законодавстві. За сферою їх дії вирізняють: - загальноправові, - міжгалузеві, - галузеві, - принципи правових інститутів. За змістом бувають: - загально-соціальні (економічні, політичні та ін.), - спеціально-юридичні принципи. Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, тому що вони не мають достатньої чіткості та стабільної загальнолюдської цінності. До загально правових принципів можна віднести: • Єдність прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин. • Гарантованість прав і свобод громадян. • Принцип відповідальності за вину. • Принцип законності. • Принцип поділу права на публічне і приватне, на відносно самостійні галузі та інститути. • Поєднання стабільності і динамізму. Галузеві принципи права притаманні конкретній галузі права, які, нарівні з методом і предметом правового регулювання, сприяють індивідуалізації цієї галузі. Наприклад: - принцип рівності сторін у майнових відносинах - у цивільному праві; - принцип забезпечення свободи праці - у трудовому праві; - принцип індивідуалізації покарання - у кримінальному праві тощо. Міжгалузеві принципи права притаманні кільком спорідненим галузям права. Наприклад: - принципи гласності, змагальності сторін і незалежності судочинства — у кримінально-процесуальному та цивільно-процесуальному праві; - принципи матеріальної відповідальності — у цивільному та трудовому праві тощо. Принципи правових інститутів діють у межах однорідних суспільних відносин, що регулюються нормами окремого інституту Наприклад: - принцип неприйняття подвійного громадянства — інститут громадянства у конституційному праві; - принцип добровільності цивільно-правових угод — інститут цивільно- правових угод у цивільному праві тощо. Серед основних принципів права деякі вчені називають правові презумпції та аксіоми. - Правові аксіоми — це такі положення, які сприймаються без доведення, тому що не підлягають сумніву. Наприклад, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності; закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи тощо. - Правові презумпції — це певні припущення, що слід довести. Наприклад, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буду доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду тощо. Можлива й інша класифікація, пов'язана з дослідженням специфічних принципів, властивих певним структурним спільностям, наприклад загальнолюдські (цивілізаційні), типологічні, історичні та ін. Кравчук проводить таку класифікацію принципів що діють у правовій системі: Загальнолюдські принципи - це державні юридичні ідеали, які зумовлені певним рівнем всесвітнього розвитку, цивілізації, втілюють найкращі прогресивні здобутки правової історії людства і вказані в нормативно-правових документах. До цих принципів належать такі: 1. в юридичному праві мусять бути закріплені та захищені основні права людини, міра свободи людей та інших об'єднань; 2. юридична рівність однойменних суб'єктів перед державою і законом; 3. взаємопов'язаність юридичних прав та обов'язків; 4. функціонування в суспільному житті загально-дозвільних принципів, презумпції невинності особи тощо. 5. Принцип рівності виражається в рівності правового становища всіх перед законом, наявності рівних загальногромадянських прав і обов'язків, рівному захисті перед судом незалежно від національної, статевої, релігійної належності, походження, місця мешкання, посадового стану та інших обставин. Типологічні принципи - такі засади й ідеї, які притаманні всім правовим системам певного історичного типу; Конкретно-історичні принципи права - засади, що відображають специфіку прав певної країни в реальних соціальних умовах; Іншими словами Конкретно-історичні принципи права — це стадії які відображають специфіку права певної держави у реальних соціальних умовах (наприклад, принцип федеративності права в Російській Федерації або у США). Деякі автори пропонують дещо іншу класифікацію принципів права. Зокрема, залежно від призначення і об'єкта відображення, принципи права поділяються на: - загально-правові, - спеціально-соціальні. Загально-правові принципи, характерні для права в цілому, визначають якісні особливості всіх правових норм національної правової системи незалежно від специфіки регульованих ними суспільних відносин. Вони діють у всіх галузях права, через що їх називають загальними, або основними. До них належать: єдність прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин, гарантованість прав і свобод громадян, принцип відповідальності за вину, принцип законності, поєднання стабільності і динамізму та деякі інші. На думку деяких вчених (В. О. Коткжа) сьогодні загально-соціальні принципи проходять певну зміну, переорієнтацію; до них можна віднести:пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими (груповими); верховенство громадянського суспільства над державою; верховенство правових законів над політичною і фізичною силою держави; різноманітність і рівноправність різних форм власності; свободи підприємницької діяльності; пріоритету прав і свобод людини над правами держави або рівноправність прав і обов'язків держави й особи. Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права: Загальна - своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи. Належать до всіх галузей права. Загально-соціальні принципи права: - економічні; - соціальні; - політичні; - ідеологічні, морально-духовні та ін. Отже підсумовуючи все вище сказане можна дійти до висновку що принципи права - загальні вимоги до суспільних відносин і їх учасників, а також як вихідні керівні засади, відправні установлення, що виражають сутність права і випливають з ідей справедливості й свободи, а також визначають загальну спрямованість і найістотніші риси діючої правової системи. Вони так би мовити є скелетом правової системи, вони зумовлені об'єктивними закономірностями існування і розвитку людини та суспільства. Принципи права слугують загальними орієнтирами у правотворчості та правозастосуванні. Сучасне трактування принципів права є однією з актуальних проблем юридичної науки. Це закономірно, адже саме у принципах права всебічно відображена його суть. Крім того, важливість цієї проблематики визначено й тим, що доктринальні уявлення, що склалися у вітчизняній науці про принципи, сформувалися в основному на ґрунті суто позитивістського праворозуміння, тому має певні теоретичні прогалини, які безпосередньо впливають на практику офіційного формування національного законодавства та відповідну правозастосовну діяльність суб'єктів публічної влади. Іншим негативним моментом є звуження значимості принципів і обмеження сфери їхньої дії рамок правотворчості і правозастосування, причому в правотворчості їм приділяється роль теоретичної бази, яка визначає зміст конкретних норм, а в правозастосуванні їхня функція обмежується лише потребою в тлумаченні усе тих же норм. У юридичній науці існують різноманітні підходи щодо класифікації принципів права. Більшість авторів класифікують принципи права за такими критеріями: За формою нормативного вираження принципи можна розподілити на такі: що закріплені в міжнародних та внутрішньодержавних деклараціях, конституціях і в поточному законодавстві. За сферою їх дії вирізняють: загально-правові,міжгалузеві, галузеві, принципи правових інститутів. За змістом бувають загально-соціальні (економічні, політичні та ін.) і спеціально-юридичні принципи. Сьогодні не викликає заперечень і теза про те, що всі принципи права «пронизані ідеєю самоцінності та автономії людини»." Читайте також:
|
||||||||
|