МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Організаційно-педагогічна дільність керівника закладу освітиВ організаційно-педагогічній діяльності керівників шкіл виокремлюють шість основних напрямів. 1. Виховна діяльність директора школи спрямована: • на створення в педагогічному колективі єдиних ціннісних орієнтацій, того св тоглядного потенціалу, на основі якого забезпечується формування погляді і переконань кожного вчителя, відповідність його виховних ідеалів соціальні му призначенню педагога; • на постійне збагачення і духовне зростання педагога в процесі його вихованні ісамовиховання, позитивно впливає на формування і збагачення особистою сучасного школяра, проектування морального становлення, духовного облич чя майбутнього громадянина; • на вивчення кожного учня та вчителя, діагностику їх особистісних і професіо нальних можливостей, потреб та інтересів, рівня навченості та вихованості розвитку колективу і кожного його члена. 2. Суспільно-організаторська діяльність передбачає: • залучення загальношкільних організацій до вирішення навчально-виховнш соціально-побутових, управлінських завдань, необхідність організації спільно діяльності керівників і суспільних організацій школи, позашкільних заклади щодо здійснення всіх соціальних перетворень; • створення шкільної та методичної ради, організацію їх роботи спільно з педй гогічною радою; демократизацію стилю, характеру організаційних відносин! громадськими організаціями; керівник включає їх у процес управління і ро бить їх співорганізаторами та відповідальними за результативність діяльносі школи. 3. Інструктивно-методична діяльність. Головне завдання директора школи — організувати життя шкільного колега ву відповідно до нормативних документів про школу, систематично проводити відповідний інструктаж учителів, учнів, батьків із метою пояснення основнш положень цих документів і шляхів реалізації їх у навчально-виховному процесі 4. Педагогічна діяльність. Директор школи — це не лише керівник, організатор, але й педагог. У його педагогічній діяльності можна виокремити два аспекти: діяльність як вчителя з навчання, виховання і розвитку учнів і діяльність із професійного навчання вчителів. 5. Адміністративно-розпорядча діяльність. На відміну від інших членів колективу директору надана влада і він особисто відповідає за стан і якість навчально-виховного процесу. Він повинен приймати оперативні конкретні і чіткі рішення за всіма питаннями, які висуває життя шкільного колективу. 6. Фінансово-господарська діяльність. Необхідності виокремлення цього виду діяльності сприяли наявність у шкільному колективі навчально-допоміжного й обслуговуючого персоналу, необхідність вирішення фінансово-господарських питань, пов'язаних із функціонуванням школи й усіх підсистем, експлуатацією шкільної будови. Принципи організаційно-педагогічної діяльності керівника школи спрямовані на організацію діяльності шкільного колективу і передбачають необхідність оцінки її результатів для організації вирішення нових завдань, розділяють за двома критеріями: • за організацією дій: науковості, цілеспрямованості, плановості, головної ланки, стимулювання, безперервності; • за організацією оцінки: компетентності, об'єктивності, оптимальності. Принцип науковості потребує від керівника закладу обов'язкового використання при визначенні цілей, змісту та методів управління результатів наукових досліджень, новітніх досягнень у педагогіці, психології, теорії управління та практичного досвіду. Принцип цілеспрямованості органічно пов'язаний із наступністю та перспективністю управлінської діяльності, використовується для конкретизації і лей і завдань управління освітнім процесом. Цілеспрямованість потребує є ності змістовного і методичного апаратів, організації діяльності і створені матеріальних умов для досягнення цілей, чіткої регламентації під час руху, визначеної мети. Принцип плановості. Планування є однією з найважливіших функцій упраї ління. Принцип плановості витікає з об'єктивних законів розвитку суспільств Навчитися планувати роботу колективу і власну діяльність — важливе завдані кожного керівника. Чіткий, конкретний, добре продуманий план є необхідна передумовою успішного здійснення управління освітнім закладом. Принцип безперервності витікає із діалектичного принципу розвитку, безперевної еволюції матеріального світу, економічного та духовного життя в суспільстві. Принцип головної ланки передбачає визначення головного чинника, причк його виникнення, що дає можливість керівнику виробити заходи щодо регулі вання педагогічного процесу і цим усунути дію інших чинників, менш суттєвих або випадкових. Принцип стимулювання відображає думку про вирішальну роль виконавці у будь-якій справі. Стимулювання виступає не тільки як засіб адекватної оціни праці, а й як засіб наповнення смислового змісту праці такими чинниками, яі матимуть для працівників більш вагомий зміст. Принцип компетентності випливає з багатомірності сутності об'єктів управління, умов, в яких вони функціонують. Принцип об'єктивності передбачає повне й беззастережне організаційне забезпечення життєдіяльності об'єктів. Відтворити в управлінському рішенні максимум особливостей об'єкта, ситуацій, у яких він перебуває в системі зв'язків внутрішнього і зовнішнього порядку і є найвищою управлінською об'єктивністю. Принцип оптимальности Оптимальність розглядається як умова необхідності і достатності. Ця умова є обов'язковою для всієї організаційно-педагогічної діяльності керівника як при її плануванні й організації, так і при аналізі та оцінці ефективності. Читайте також:
|
||||||||
|