Методичні вказівки.

Відповідь на перше питання вимагає знання процесу утворення та розвитку візантійської держави. Слід знайти відповідь на це питання в підручнику та законспектувати. Знати приничи занепаду Візантії.

Для відповіді на друге питання необхідно проаналізувати суспільні верстви населення Візантії та описувати структуру органів державної влади. Треба підкреслити, що система державного управління Візантії була логічним продовженням традицій домінату (Стародавній Рим), започаткованого Діоклетіаном у 284 р. Центральне управлення зосереджувалося в імператорському палаці і поділялося на ряд відомств, які очолювали призначені імператором чиновники. Від пізньої Римської імперії були також успадковані системи обкладання податками та організації армії. Які ці податки? Відповідь шукати в підручниках.

Готуючись до відповіді на третє питання, прогляньте Дигести Юстініана і охарактеризуйте основні галузі візантійського права (право власності, зобов’язальне, сімейне, спадкове, кримінальне) та судовий процес.

Розглядаючи четверте питання, слід звернути увагу на те, що Візантія мала значний вплив на політичний розвиток народів Південної та Східної Європи. Зокрема такі держави, як Болгарія та Сербія, сприйняли численні візантійські державно-правові інститути. Неабияке значення мало те, що Болгарія виникла на території колишньої візантійської провінції. А в 1018 – 1187 роках вона взагалі перебувала під владою Візантії. Дуже схожою була і доля Сербії. Студенту необхідно проаналізувати процес утворення та розвитку Болгарії, Сербії, Польщі, Чехії. За підручником уважно вивчити причини виникнення у цих державах станово-представницькі установи та їх повноваження. Завершити питання треба аналізом причин та передумови виникнення абсолютизму в цих державах. Феодальне право болгарів, сербів, поляків та чехів повного мірою відбило усю своєрідність феодального суспільства Болгарії, Сербії, Польщі, Чехії, а разом з тим і загальні закономірності, притаманні розвитку феодального права.

Про це слід пам’ятати готуючись до відповіді на п’яте питання. Треба знати основні джерела права та риси головних галузей права. Знайдіть у Польській правді, «Статутах Конрада Оттона», «Закону судним людям» (865 р.) та «Законник Стефана Душана» (1349 р.), норми, які регулювали досудові та судові процедури.

Словник термінів:

Апори –у Візантії неімущі бідняки.

Бояри – феодальна знать Болгарії.

Баштинники – у Богарії селяни, які зберегли свою батьківську ділянку землі і особисту волю.

Бащина – родова власність, спадкове помістя (Сербія).

Властителі – панівний клас Сербії.

Владар – керуючий князівським володінням у Чехії.

Град – укріплене поселення у слов’ян, місцеперебування князя.

Георгі – вільні общинники у Візантії.

Дідина – земля, що перейшла у спадщину від предків (Польща).

Дінат – великий землевласник у Візантії.

Дігести – частина законодавчої компіляції Юстініана.

Задруги – великі сім’ї (Сербія).

Западні слов’яни –група слов’янських племен, одна із їхтрьох ветвей, проживавший в басейнах рік Лаби, Одри і Вісли. К їх числу відносяться чехи, поляки, словаки, полабські і поморські племена.

Імператор – титул правителів великих монархів.

Кмети – повністю закріпачені, так звані панські люди (Польща).

Комірник – у Чехії верховний скарбник.

Квестор – головний юрист у Візантії.

Логофет – перший міністр Болгарії.

Еклога – короткий звід візантійського законодавства.

Магдебурське право – середньовічне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих земельних власників та створювали органи місцевого самоврядування.

Монарх – єдиновладний голова держави (цар, король та ін.).

Меропхи – кріпосні селяни у Сербії.

Оброк – платежі залежних селян феодалам.

Отрок – рад у Болгарії.

Парік – селянин-кріпак у Болгарії та Візантії.

Палатії – керуючий князівською палатою Чехії.

Парикі – у Візантії залежні селяни.

Синкліт – державна рада Візантії.

Стратіоті – у Візантії військовий прошарок.

Сім слов’янських племен (союз семи слов’янських племен) –перше слов’янське суспільство, утворене в VII ст. на Балканському полуострові.

Феми –військові округи у Візантії.

Челники, жупани –чиновники у феодальній Сербії, очолювали міста, округи, області.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття 11.	\|	Іменний покажчик.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.