Всмоктувальна насадка

По цих насадках рідина з гідробака надходить у всмоктувальну гідролінію. Конструкція насадок повинна забезпечувати мінімальні втрати енергії при вході рідини в насадок. На рисунку 5 показані найпоширеніші схеми насадок.

а) б) в)

Рисунок 5 - Всмоктувальні насадки

Найменший опір потоку забезпечує коноїдальний насадок (див. рисунок 5,а), що досягається збільшенням площі всмоктування.

На практиці іноді застосовують більш прості в технологічному відношенні насадки за схемою, представленою на рисунку 5,б. Ці насадки являють собою відрізок труби, кінець якої скошений під кутом 0,52 – 0,78 рад (30^º – 45º). Вхід у всмоктувальну трубу, обладнаний прийомною сіткою, яку показано на рисунку 5,в. Місцеві втрати напору h_місц визначаються в частках питомої кінетичної енергії по формулі

, (10)

де V - середня швидкість рідини в трубопроводі, розташованому за насадком, рекомендована швидкість потоку рідини для всмоктувальних трубопроводів - 0,5 – 1,5 м/с;

- коефіцієнт місцевої втрати напору.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Вхідні (зливальні) насадки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.