Картодіаграма

Картодіаграмою називають спосіб зображення розподілу якого-небудь явища (його кількісного показника чи показників) через діаграми, розміщені на карті всередині одиниць територіального поділу (найчастіше адміністративного) і які виражають сумарну величину явища в межах кожної одиниці територіального поділу. Використовують картодіаграму для передачі виробництва чи споживання по країнах певного виду продукції, розмір лісовкритих площ, орних земель, сільськогосподарських угідь в межах районів, областей, країн тощо.

Найчастіше вживають:

лінійні діаграми – стовпчики, смужки, довжина яких пропорційна величині зображеного явища (довжина залізниць (км) на 1 000 км²);

площинні діаграми – кола, квадрати, прямокутники, площа яких пропорційна величині зображеного явища (площа сільськогосподарських угідь в га у розрізі землекористувачі, кількість населення в тис. чол. в районах чи областях даної країни);

об’ємні діаграми – куби, кулі, паралелепіпеди, об’єм яких пропорційний величині зображеного явища.

Діаграмні фігури можуть бути структурними, якщо кола, квадрати, кулі, куби тощо поділити на частини відповідно до складу (структури) зображеного явища (структура сільськогосподарських угідь: рілля, багаторічні насадження, сіножаті. пасовища; площа посівів: зернові, технічні, кормові тощо; національний склад населення). Для структурних діаграм використовують і зоряні діаграми, у яких довжина променя (від основи чи центра основної фігури) пропорційна складовим частинам явища (показники діяльності цукрових заводів – а) виробництво цукру, б) виробництво жому, в) виробництво патоки).

Для співставлення найкраще використати лінійні діаграми, але вони займають багато місця. Менше місця займають площинні та об’ємні діаграми, але різниця між мінімальними і максимальними значеннями явища можуть бути незначними, що важко відобразити на карті. Співставлення полегшується тоді, коли величині явища передані групами рівнозначних фігур (квадратів, кругів, прямокутників), із яких кожна позначає певне число одиниць зображеного явища. Якщо застосувати декілька фігур різного кількісного значення, то такий прийом називають ”способом розмінної монети“. Можна використати кубики, поділені стовпчики.

Можна суміщати ряд діаграм для показу споріднених об’єктів чи груп об’єктів (різних видів сільськогосподарських машин) застосовують двохмірні та трьохмірні діаграми, які відображають два чи три незалежні показники: а) посівна площа (га), б) середня урожайність (цнт/га); добуток а і б дає третій показник – в) валовий збір (цнт); а) посівна площа, б) середня урожайність; в) затрати (в грн.) на 1 цнт продукції, а·б – валовий збір, а·в – сумарні затрати в грн., всього 5 показників (хоча картографуються лише 3).

Відмінність картодіаграми від значків в тому, що значки показують пункти локалізації зображених об’єктів і не пов’язані із територіальним поділом. Картодіаграма немислима без територіального поділу, вона не відноситься до певних пунктів, а виражає сумарну величину явища в межах певних територіальних одиниць, не показуючи, де саме це явище розміщене.

Діаграмні фігури на ряд дат передадуть динаміку явища.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спосіб знаків руху	\|	Картограма

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.