Основні школи менеджменту.

Класична (або адміністративна) школа менеджменту (1920 - 1950 рр.). Її автори - Тейлор, Гільберт, Файоль та ін. З виникненням адміністративної школи фахівці почали постійно розробляти підходи до вдосконалення управління організацією в цілому. Прибічники класичної школи управління майже не розглядали соціальних аспектів управління. Мета школи - створення універсальних принципів управління. Найбільший внесок зробив французький вчений Анрі Файоль - «управляти - це означає передбачити, організовувати, розпоряджатися, узгоджувати, контролювати». Йому також належить класифікація видів діяльності підприємства (технічна, комерційна, фінансова, захисна, бухгалтерська, адміністративна) та 14 принципів управління.

Школа людських відносин (1930 - 1950 рр.) з’явилася як відповідь на неспроможність цілком усвідомити людський фактор як головний елемент ефективності управління. Представники Мері Фоллетт та Елтон Мейо. Фоллетт вперше визначила менеджмент як «забезпечення виконання роботи за допомогою інших осіб». Мейо відзначив, що чітко розроблені робочі операції та хороша заробітна платня не завжди ведуть до підвищення продуктивності праці, як вважали представники класичної школи. Сили, що виникають під час взаємодії між людьми можуть переважити зусилля керівника. Іноді робітники набагато сильніше реагують на тиск з боку колег, ніж на бажання керівництва та матеріальні стимули.

Пізніші дослідження, які проводив А.Маслоу та інші психологи, допомогли зрозуміти причини цього явища. Мотивами вчинків людей можуть бути не економічні сили, а різноманітні потреби, котрі лише частково можуть бути задовольнені за допомогою грошей. Чим вищим є рівень розвитку суспільства, тим меншу роль відіграють гроші в мотивації праці.

Дослідження психологічних аспектів людських відносин вимагало розвитку соціології та методів дослідження поведінки робітника. Тому у 1950 роках з’явилася школа поведінкових наук. Її представники: Кріс Арджиріс, Ренсіс Лайкерт, Дуглас МакГрегор, Фредерік Герцберг та ін. Вони вивчали різні аспекти соціальної взаємодії, мотивації, характеру влади та авторитету, організаційної структури, комунікації в організаціях, лідерства, змін змісту роботи та трудового життя.

Цей підхід був призначений в більшій мірі надати допомогу робітникові в усвідомленні своїх власних можливостей на основі використання концепції поведінкових наук у побудові та управлінні фірмою. Основною метою цієї школи є підвищення ефективності фірми за рахунок підвищення ефективності людських ресурсів. Концепція поведінкових наук є актуальною і в наш час за умови доповнення її кількісним, процесним, системним та ситуаційним підходами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цілі комерційного підприємства.	\|	Види менеджменту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.