Теоретико-методичні основи визначення змісту курсу математики початкових класів: арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал, величини, текстові задачі.

5. За багатовікову історію школи зміст шкільної математичної освіти змінювався від навчання лічбі і знайомства з найпростішими геометричними фігурами у сиву давнину до системи математичних предметів (математика, алгебра, геометрія, початки аналізу), що склалася до ХХ століття. Розвиток змісту шкільного курсу математики відбувався нерівномірно, відповідно до темпів розвитку виробничих сил суспільства та розвитку економіки, техніки та науки. У різні періоди рух за оновлення змісту шкільної математичної освіти як у нас в країні, так і за кордоном, то затихав, то жвавішав. Остання кардинальна зміна змісту шкільного курсу математики була проведена у кінці 60-х – на початку 70-х років ХХ століття. У 1969 році початкова школа перейшла на новий зміст навчання, коли чотирирічна початкова школа була замінена трирічною. У той же час на зміну курсу арифметики, що вивчався у чотирирічній початковій школі, прийшов курс математики, в якому крім арифметики цілих невід’ємних чисел і розв'язування текстових задач розглядалися величини, деякі питання алгебри, формувалися геометричні уявлення і вводилися деякі відомості про дроби. Як відомо нині в Україні існує чотирирічна початкова школа з початком навчання у шість років. Зміст курсу математики початкових класів задається Державним освітнім стандартом початкової школи, визначено у державній навчальній програмі з математики для початкової школи та деталізується у стабільних підручниках з математики для І-ІУ класів. Курс математики початкової школи є невід'ємною органічною частиною курсу математики загальноосвітньої школи. Оскільки завдання вивчення математики у дванадцятирічній загальноосвітній школі визначаються на основі соціального замовлення держави до математичної підготовки підростаючого покоління, то мета вивчення початкового курсу математики є проекцією завдань вивчення математики у середній школі.

Завдання вивчення математики

Освітні (дидактичні) завдання	Розвивальні завдання	Виховні завдання
1.Озброєння учнів певною системою математичних знань, вмінь і навичок, достатніх для продовження навчання у наступних класах (Серед компонентів цієї системи слід назвати формування свідомих і міцних, а у багатьох випадках доведених до автоматизму, навичок обчислень; вивчення властивостей арифметичних дій, зв’язків, які існують між ними; формування математичних відношень і залежностей, які є основою практичних навичок і вмінь, які формуються у дітей). 2. Оволодіння математичними методами пізнання реальної дійсності. 3. Навчити учнів усної і писемної математичної мови з усіма притаманними їй якостями: простота, ясність, повнота, лаконічність тощо. 4. Озброєння учнів системою математичних відомостей, потрібних для того, щоб застосовувати набуті знання, вміння та навички для активної пізнавальної діяльності у процесі учіння та самоосвіти. 5. Формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок (до їх складу входять: організаційні (опанування учнями раціональних способів організації свого навчання); загальнопізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати і відтворювати матеріал, аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо); загальномовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки і самоперевірки, оцінювання одержаних результатів тощо)).	1. Розвиток мислення учнів. 2. Розвиток пізнавальних інтересів. 3. Оволодіння методами розумової діяльності. 4. Розвиток сприймання, пам’яті, волі, уваги, уяви, уявлень. 5. Формування уміння вчитися, самостійно здобувати знання. 6. Розвиток мовлення, мови. 7. Формування позитивної мотиваційної сфери. 8. Розвиток емоційно-вольових особливостей учнів тощо.	1. Формування у учнів наукового світогляду. 2. Виховання в учнів культури мислення, писемної та усної мови, мовлення. 3. Виховання учнів засобами математики на принципах і нормах загальнолюдських цінностей (людяність, чесність, принциповість, працелюбство, повага до людей тощо). 4. Формування почуття національної гордості, свідомості, патріотизму. 5. Розв’язування складних прикладів та текстових задач дозволяє формувати у дітей засобами математики цілеспрямованість, наполегливість, намагання розібратися у явищі до кінця, уміння керувати увагою тощо. 6. Розкриваючи роль вітчизняних і зарубіжних вчених, вводячи елементи історизму, підбираючи задачі на місцевому матеріалі, вчитель створює широкі можливості для виховання у учнів почуття патріотизму, національної гордості та самосвідомості, любові до рідного краю. 7. Правильне і гарне креслення, охайно і каліграфічно виконані на дошці чи у зошиті записи, естетично оформлені наочні посібники, правильна і образна мова вчителя тощо – все це фактори, які вказують на значну роль математики в естетичному вихованні молодших школярів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теоретико-методичні основи визначення завдань навчання математики в І-ІУ класах.	\|	Схема № 1.2.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.