• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕМА 7. Пожежна безпека

План

1. Пожежа як фактор техногенної катастрофи.

2. Основні причини пожеж.

3. Фактори небезпечного впливу пожеж.

Література: [7.1-7.15].

7.1. Пожежа як фактор техногенної катастрофи

Пожежа – це неконтрольоване горіння за межами спеціального вогнища, що спричиняє збиток (ураження людей, моральний, матеріальний). Своєчасна ліквідація такого горіння, якщо воно не спричинило збитку, прийнято називати займанням чи відвернутою пожежею. Пожежа характеризується утворенням відкритого вогню і іскор, підвищеною температурою повітря, предметів, підвищеним вмістом токсичних продуктів горіння, пошкодженням будівель, споруд та устаткування, виникненням вибухів.

Пожежі наносять великі матеріальні збитки як виробництву, так і в побуті, а також навколишньому середовищу. У ряді випадків вони супроводжуються загибеллю і ушкодженням людей. Пожежі мають і психологічних аспект, бо нерідко супроводжуються панікою, психологічними і моральними травмами.

В Україні законом, регламентуючим діяльність підприємств з приводу пожежної безпеки, є Закон „Про пожежну безпеку” від 1993 р. Згідно цього закону забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та ін. діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширені, реконструкції та технічному переоснащенню підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі – власники), а також орендарі зобов’язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, ін. нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту, зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції, що ними виробляється;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування пожеж.

Існують такі види пожежної охорони: державна, відомча, добровільна, сільська. Державна охорона входить в систему Міністерства надзвичайних ситуацій. Відомча охорона створюється на об’єктах з підвищеною небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони організуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців. При Міністерстві надзвичайних ситуацій існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд, який здійснює:

- контроль за станом пожежної безпеки;

- розробляє і погоджує протипожежні норми і правила та контролює їх виконання в проектах і безпосередньо на об’єктах народного господарства;

- проводить розслідування і облік пожеж;

- організовує протипожежну профілактику.

Аналіз пожеж на об’єктах різних форм власності, профілактику на яких здійснює Державний пожежний нагляд, показує, що на підприємствах, організаціях, закладах кількість пожеж та загорянь у 2005 році зменшилась на 34,3% і становить 4380, що складає 7,3% від їх загальної кількості. Інші пожежі трапились в побуті, на транспорті, а також ландшафтні пожежі.

За 2005 рік в державі зареєстровано 64755 пожеж та загорань (загальні збитки від пожеж перевищили 2млрд.грн.), а прямі збитки складають 128,6млн.грн. На одну пожежу на об’єктах, підконтрольних державному нагляду (включаючи житло) припадає 10тис.грн. прямих збитків; побічні збитки також збільшилися на 25,7% і дорівнюють 55 млн. 620тис.грн., що складає 17,7% від загальної суми загальних збитків.

На об’єктах загальнодержавної власності виникло 1019 пожеж та загорянь (зменшення на 43,5% у порівнянні з 2002 роком), що становить 23,3% від загальної кількості пожеж та загорянь на підприємствах, організаціях, закладах; прямі збитки складають 2 млн. 958 тис. грн. (-44,8%), 10,4% від суми по підприємствах, організаціях, закладах; побічні збитки – 14 млн. 800 тис. грн. (+23,5%), 26,6% від суми побічних збитків по підприємствах, організаціях, закладах. На пожежах загинуло 19 осіб (на 13 осіб менше, ніж за минулий рік). Серед пожеж на об’єктах вказаної форми власності більшість – 402 (39,5%) сталося на об’єктах соціально-побутового та адміністративно-громадського призначення, 212 (20,8%) – спорудах виробничого призначення.

Таблиця 7.1.1.

Загальні відомості про пожежі в Україні

7.2. Основні причини пожеж

Як відомо, в Україні щодня виникає більше 100 пожеж, в яких гинуть 5-6 чол. Прямі та побічні збитки від них складають близько 2 млрд. грн. У порівнянні з країнами ЕС статистика досить сумна і не на нашу користь. Це пов’язано як із складним соціально-економічним становищем держави, так і з недостатньою профілактичною роботою щодо запобігання пожеж, недостатньою участю держави, міністерств і відомств, місцевих органів у справі пожежної безпеки.

Основні причини пожеж, як видно із даних табл.. 7.1.2, складають: несправність виробничого обладнання, порушення правил експлуатації, недбале поводження з вогнем, кримінальні підпали та ін.

Таблиця 7.2.1.

Статистика пожеж

Основні причини виникнення пожеж: порушення правил улаштування та експлуатації електрообладнання – 40%, необережне поводження з вогнем –23%. На об’єктах приватної форми власності найбільше підпалів – 48,8% від загальної кількості підпалів на підприємствах, організаціях, закладах.

На об’єктах комунальної власності виникло 230 пожеж та загорянь (-61,0%), що становить 5,3% від загальної кількості пожеж та загорянь на підприємствах, організаціях, закладах, прямі збитки від них – 921 тис. грн. (+2,1рази), 3,2% від суми прямих збитків по підприємствах, організаціях, закладах; побічні збитки – 1 млн. 644 тис. грн. (-1,1%), 3% від суми побічних збитків по підприємствах, організаціях, закладах. Загинуло 5 осіб (у 2001 році – 12).

На об’єктах із змішаною формою власності з дольовою участю українських та іноземних власників виникло 24 пожежі та загоряння (-22,6%), що становить 0,5% від загальної кількості пожеж та загорянь на підприємствах, організаціях, закладах; прямі збитки від них – 118 тис. грн. (+2,6рази), 0,4% від суми прямих збитків по підприємствах, організаціях, закладах; побічні збитки – 182 тис. грн. (+95,8%), 0,3% від суми побічних збитків по підприємствах, організаціях, закладах. Загибелі людей на цих об’єктах не допущено.

Таким чином, в Україні основними формами власності, на об’єктах яких найчастіше трапляються пожежі, є колективна, приватна, а потім загальнодержавна.

Особливо небезпечними є навмисні підпали як побутового, так ландшафтного і виробничого характеру. Це пов’язано як з підпалом стерні після збирання зернових і соняшника, так і з підпалом лісів для отримання дешевої обгорілої дерев’яної сировини для приватних меблевих виробництв.

Причинами пожеж внаслідок пустощів дітей можна вважати недбалістю і безвідповідальністю дорослих, які в їх відсутності залишають без нагляду вогненебезпечні засоби (сірники, палаючі печі, включені електроприлади та ін.) Наслідки таких пожеж завжди бувають трагічними, бо діти самотужки не спроможні не тільки загасити пожежу, а навіть врятуватися від вогню. Вони, як правило, ховаються і при рятувальних роботах їх важко знайти.

7.3. Фактори небезпечного впливу пожеж

Найбільша небезпека пожежі – це сама пожежа – можливість виникнення та (або) розвитку пожежі у будь-якій речовині, процесі, стані. При пожежі виникають такі шкідливі фактори:

- токсичні продукти згорання (отруєння);

- вогонь (опіки, болі);

- підвищена температура середовища (ураження органів дихання, смерть);

- дим;

- недостатність кисню;

- вибухи, витікання небезпечних речовин;

- руйнування будівельних конструкцій;

- паніка.

Під час пожежі різко підвищується температура (до 1000⁰С і більше). Тому всі матеріали синтетичного походження (полістирол, ДВП, ДСП), які широко поширені на виробництві, транспорті, в побуті, починають активно виділяти токсичні продукти згорання. Статистика пожеж свідчить, що саме отруєння такими продуктами є основною причиною ураження і загибелі людей на пожежі, тому що виникають смертельні сполуки (синильна кислота, ціаніди та ін.).

Вогонь супроводжується підвищенням температури як самих предметів, так і навколишнього середовища. При розрахунках приймається, що безпечна відстань дорівнює 1,5 від висоти полум’я. При меншій відстані людина отримує опіки, а у вогнищі – обвугленя шкіри і тканин організму.

В середовищі навколо вогню підвищується температура. При вдиханні такого повітря уражаються слизисті оболонки, органи дихання. Якщо цей процес продовжується досить довго, то наслідки можуть бути трагічними.

Задимлення приміщень призводить до двох негативних наслідків. По-перше, подразнюються органи дихання і зору. По-друге, в диму різко зменшується прозорість повітря і людина втрачає орієнтацію у просторі. Вона просто може заблукати і не знайти правильний шлях до порятунку.

При пожежі в процесі горіння як окислювач найчастіше використовується кисень. Нормальна його концентрація становить 21%. Якщо його частка падає до 14% і нижче, то людина гине від ядухи.

У виробничих приміщеннях, у сховищах, в побуті і на транспорті звичайно зберігаються ємкості із горючими речовинами з газами під тиском. В разі підвищення температури тиск зростає і запірна арматура його не витримує. Починається витікання того, що знаходиться у цих сосудах, а в окремих випадках (особливо гази) – вибухи.

Міцність всіх конструкцій розрахована на дію звичайних температур. В зоні вогню ці температури набагато вищі і елементи споруд і конструкцій (навіть негорючі – металеві та ін.) втрачають свою міцність і вони починають руйнуватися. Якщо в такій зоні знаходяться люди, то вони можуть отримати травми від уламків.

Одним із самих тяжких наслідків пожеж є паніка. В такому психологічному стані людина перестає раціонально мислити, забуває весь набутий досвід, її поведінка неадекватна обстановці і мети спасіння життя. Паніка, як правило, має груповий характер і від одного передається до інших, що ще більше призволить до трагічних наслідків.

Всі ці фактори слід ураховувати при підготовці працівників і населення при протипожежному навчанні.

Контрольні запитання

1. Які основні ознаки пожежі і її наслідки як техногенної катастрофи?

2. Умови процесу горіння?

3. Які види процесів горіння?

4. Які фактори небезпечного впливу пожежі?

5. Що являється основними причинами виробничих, побутових та ландшафтних пожеж?

6. Яким чином пожежі впливають на людину, виробництво і навколишнє середовище?

7. Основні заходи і тактика гасіння пожеж.

8.Характеристика та ефективні методи застосування окремих вогнегасних сполучень і засобів.

9. Системи профілактики протипожежної безпеки.

10. Досвід протипожежної безпеки і профілактики за кордоном.

Література

7.1. Закон України „Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 року.

7.2. Геврик Є.О. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. -280 с.

7.3. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учеб. Пособие для инж. - экон. спец. вузов. - М.: Высш. Шк., 1985.-319 с.

7.4. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Підручник. - Вид. 5-те. Доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.

7.5. Статистичний щорічник України за 2003 р. - стор. 534

7.6. Інтернет - джерела:

http://www.5ka.ru/9/20355/1.html

http://www.mns.gov.ua/firestat/2002.ua.php

http://www.refine.org.ua/pageid-260-3.html

7.7. «Безопасность в чрезвычайных ситуациях: Учебник» под ред. Н.К. Шишкина. - М., ГУУ, 2000.

7.8. В.Е. Анофриков, С.А.Бобок, М.Н.Дудко, Г.Д.Елистратов « Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие для вузов» / ГУУ. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999.

7.9. В.Г.Атаманюк «Гражданская оборона: Учебник для вузов под ред. Д.И.Михайлика. - М.: «Высшая школа», 1986.

7.10. Кобевник В.Ф. «Охрана труда» К.: Выш. школа., 1990.-286с.:ил.

7.11. Сулла М.Б. «Охрана труда»: Учебное пособие для студентов. - М.: Просвещение, 1989, - 272с.

7.12. Іванченко І.П. «Основи охорони праці” 1999р.

7.13. Петренко О.В. „Охорона праці України” 1998 р.

7.14. Уваров М.О. „Охорона праці від „А” до „Я”.

7.15. Феронов І.О. „Охорона праці” 1999 р.

Читайте також:

1. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
3. Алкоголізм і безпека праці.
4. Безпека
5. Безпека в SNMPv3
6. Безпека в туристичних походах
7. Безпека в умовах кримінальної злочинності
8. Безпека виконання робіт.
9. Безпека виробничого устаткування.
10. Безпека даних
11. Безпека експлуатації посудин під тиском та вимоги до них.
12. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Переглядів: 739