• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Облік процесу придбання засобів виробництва

Будь-яке виробниче підприємство створюється з метою виготовлення продукції, в результаті реалізації якої отримується прибуток. Але здійснення процесу виробництва неможливе без наявності засобів виробництва, тобто засобів праці (обладнання, устаткування, будівель тощо) і предметів праці (сировини, матеріалів).

Таким чином, процес придбання засобів виробництва є важливою передумовою для здійснення основної діяльності підприємства.

Процес придбання – це сукупність операцій щодо забезпечення підприємства предметами та засобами праці, необхідними для здійснення господарської діяльності.

Схематично процес придбання відображено на рис. 4.7.

Рис. 4.7. Схема процесу придбання

Цей процес повинен здійснюватися безперервно та рівномірно, оскільки надлишок або недостача сировини, матеріалів негативно впливає на результат господарської діяльності підприємства.

Основними завданнями обліку процесу придбання є:

1) правильне та своєчасне визначення обсягу необхідних необоротних і оборотних активів;

2) виявлення всіх витрат, пов’язаних з придбанням засобів і предметів праці;

3) визначення фактичної собівартості придбаних засобів і предметів праці;

4) визначення результатів процесу придбання.

Порядок формування вартості придбаних засобів і предметів праці залежить від виду витрат, понесених у процесі їх придбання.

Шляхи придбання предметів і засобів праці різні:

1) у постачальників (первинний документ - рахунок, рахунок-фактура);

2) у магазині (товарний чек);

3) на ринку (акт закупівлі).

При придбанні може використовуватися як готівкова, так і безготівкова форми розрахунків, підставою проведення яких є укладення договору купівлі-продажу.

Для обліку та контролю за наявністю і рухом основних засобів при надходженні їх на підприємство кожному з об’єктів присвоюється відповідний інвентарний номер. За інвентарними номерами організовується аналітичний облік основних засобів.

Для відображення стану та руху основних засобів в бухгалтерському обліку вони підлягають оцінці. При відображенні в обліку основні засоби оцінюються за первісною вартістю.

Первісна вартість основних засобів, придбаних за плату, – це сума фактичних витрат підприємства на їх придбання, спорудження і виготовлення, за виключенням податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків, які відшкодовуються підприємству.

Фактичними витратами на придбання, спорудження і виготовлення основних засобів можуть бути:

1) суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);

2) суми, сплачені підприємством за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами;

3) реєстраційні збори, державне мито та інші аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

4) суми непрямих податків, сплачені у зв’язку з придбанням об’єкта основних засобів, якщо вони не відшкодовуються підприємству;

5) витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

6) інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням об’єкта основних засобів.

Надходження основних засобів для відображення в бухгалтерському обліку підтверджується документально. Спочатку укладається договір на придбання, потім придбані основні засоби оформлюються актом приймання – передачі.

Надходження будь-якого виду нематеріальних активів обов’язково оформлюється відповідним первинним документом. Наприклад, на оприбут-кування об’єктів інтелектуальної власності складається угода, патент або ліцензія, ділової репутації – договір купівлі-продажу підприємства тощо

На підставі акту приймання-передачі на кожен об’єкт нематеріальних активів заводиться картка обліку нематеріальних активів, де наводиться коротка характеристика об’єкту нематеріальних активів, зазначається строк його корисного використання, сума нарахованої амортизації, матеріально відповідальна особа, місце зберігання тощо.

Оприбуткування нематеріальних активів у бухгалтерському обліку відображається аналогічно придбанню основних засобів.

Чітко налагоджений процес придбання виробничих запасів потрібний для нормального здійснення процесу виробництва продукції. Відповідно запаси класифікуються за трьома ознаками (рис. 4.7).Виробничі запаси є предметами праці, які можна перетворювати в готову продукцію, а малоцінні та швидкозношувані предмети – засобами праці, за допомогою яких-здійснюється вплив на предмети праці.

Договір купівлі-продажу є основним документом, який визначає права та обов’язки постачальників і покупців

На підставі договорів підприємство-продавець складає рахунок або рахунок-фактуру, які підлягають оплаті покупцем. Після проведення оплати рахунку матеріальні цінності відпускаються підприємству-покупцю, як правило, за накладною, яка є основним документом з руху запасів.

Рис. 4.7. Класифікація запасів у бухгалтерському обліку

Придбання виробничих запасів у постачальників здійснюється за договірними цінами, а вартість такого придбання називається купівельною. Крім того, у процесі надходження запасів до місця зберігання виникають витрати, які визнаються підприємством як транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ). До них відносяться: оплата за перевезення вантажів, витрати з навантаження і розвантаження, витрати на паливо, відрядження тощо. Купівельна вартість разом з транспортно-заготівельними витратами складає фактичну собівартість придбаних запасів.

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишків запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат розглянемо на прикладі (див. таблицю 4.2.).

Таблиця 4.2.

Відсоткове співвідношення транспортно-заготівельних витрат до купівельної вартості придбаних виробничих запасів (ВЗ) визначимо розрахунком:

Велике значення має оперативний контроль за наявністю матеріальних ресурсів на будь-яку дату для підтримки обсягу запасів у певних межах. З цією метою за кожним видом матеріальних цінностей в картках складського обліку зазначається нижня і верхня норма (мінімум і максимум) запасів у натуральному вираженні.

На придбані запаси, які надходять на підприємство, складається прибутковий ордер.

Приймання виробничих запасів при їх придбанні матеріально відповідальною особою здійснюється на підставі таких документів: накладна; товарно-транспортна накладна; вантажна митна декларація тощо.

Запаси, призначені для продажу, відпускаються зі складу покупцям за накладною, до якої надається довіреність.

Облік процесу придбання виробничих запасів можна вести за трьома методами, один з яких підприємство обирає самостійно та зазначає про це у Наказі про облікову політику:

1) за фактичною собівартістю (якщо підприємство купує один вид запасів);

2) за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат (якщо підприємство купує декілька видів запасів);

3) за обліковими цінами з виділенням відхилень (якщо підприємство купує декілька видів запасів і встановлює на них облікові (фіксовані) ціни).

Облік процесу постачання і розрахунків з постачальниками узагальнимо схематично:

Рис. 4.8. Схема обліку процесу придбання

Переглядів: 1392