• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Структура вільного часу населення

У структурі вільного часу населення велика його частина витрачається на відпочинок, різновидом якого є заняття спортом, туризмом та ін. Високим є попит на санаторно-курортні й оздоровчі послуги.

Послуги санаторно-курортних і оздоровчих установ характеризуються показниками:

· кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням і місць у них;

· кількість санаторіїв-профілакторіїв та місць у них;

· кількість будинків і пансіонатів відпочинку й місць у них;

· кількість баз та інших закладів відпочинку й місць у них.

Основними показниками споживання послуг санаторіїв та закладів відпочинку є загальна чисельність населення, яке перебувало в цих установах протягом року, а також питома вага його окремих груп.

Розвиток внутрішнього і зовнішнього екскурсійного туризму (передусім спортивного та екскурсійного) зумовив необхідність статистичного вивчення туристичних послуг як сфери культурної діяльності, яка є інструментом культурно-пізнавального розвитку людини.

Туризм — одна з форм відпочинку населення. Статистика туризму аналізує ринок туристичних послуг через:

¨ вимірювання туристичних ресурсів (природних, оздоровчих, історичних, культурних, що здатні задовольнити потреби і запити туристів);

¨ аналіз потоків у місцях призначення і на маршрутах;

¨ дослідження обсягів, структури й інтенсивності споживання туристичних послуг;

¨ якість і ступінь задоволення населення в цих послугах.

При цьому значний інтерес становить визначення загальної чисельності іноземних туристів, які відпочивають в Україні протягом періоду, що вивчається, та громадян України, котрі відпочивали за кордоном. Споживачами туристичних послуг є особи, які з метою відпочинку тимчасово перебувають у країні, що не є місцем їх проживання. Таких осіб називають відвідувачами або туристами ( якщо їх подорож триває від однієї доби до трьох місяців), або екскурсантами (якщо тривалість їх відпочинку є меншою за 24 год).

Відповідно до класифікації Всесвітньої туристичної організації (ВТО) статистика туризму вивчає такі категорії відвідувачів [53]:

· особи, які здійснюють розважальну поїздку або подорож з огляду на сімейні обставини, стан здоров’я;

· особи, які відбувають на наради або у відрядження;

· учасники ділових поїздок;

· студенти й молодь, які мешкають за кордоном в інтернатах чи школах, подорожують під час канікул, і тимчасово працюючі;

· пасажири — учасники морських круїзів;

· транзитні пасажири, які перетинають країну і тривалість їх перебування не обмежена;

· члени екіпажів іноземних кораблів і літаків, які перебувають на ремонті або зупиняються на певний час у країні;

· артисти на гастролях.

Наведені системи показників за сферами культурної діяльності можуть бути використані для оцінки якості функціонування установ і організацій, які надають населенню послуги у галузі культури, мистецтва, інформації, відпочинку, базуючись на взаємозв’язку динаміки окремих показників. У статистиці для досягнення такої цілі застосовується метод побудови соціально-еконо­мічної нормалі.

Під час вивчення даної теми соціально-економічна нормаль являє собою теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників системи обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної системи в країні. Порядок взаємозв’язку факторів, які можуть бути включені в соціально-економічну нормаль, залежатиме від мети вивчення й аналізу. Так, для аналізу ефективності забезпечення населення бібліотечними послугами бібліотечне обслуговування буде якісним за умови, якщо:

а) темп зростання кількості виданих книг та журналів буде не меншим, ніж темп зростання кількості бібліотек;

б) темп збільшення кількості бібліотек буде не меншим, ніж темп збільшення обсягу друкованого фонду;

в) темп підвищення обсягу друкованого фонду бібліотеки буде не меншим, ніж темп підвищення чисельності читачів;

г) темп зростання чисельності читачів буде не меншим, ніж темпи зростання решти складових .

Тоді соціально-економічна нормаль матиме вигляд:

,

де І_В — індекс виданих книг та журналів;

І_Б — індекс кількості бібліотек;

І_Д — індекс обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку;

І_Ч — індекс кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів;

І_Н — індекс виданих книг та журналів у середньому на одного читача.

Мультиплікативний зв’язок між наведеними індексами виражається формулою:

.

На підставі такої залежності будуються аналітичні індекси, за допомогою яких вивчається динаміка результативної ознаки. В цьому випадку індексна система описує вплив кожного з факторів, включених у нормаль наступним чином:

· загальна динаміка виданих книг і журналів:

;

· за рахунок зміни кількості бібліотек:

;

· за рахунок зміни обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку:

;

· за рахунок зміни кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів:

;

· за рахунок зміни виданих книг та журналів у середньому на одного читача:

.

Аналіз динаміки показників забезпечення населення послугами культури на підставі порівняння з нормаллю є своєрідним орієнтиром щодо підвищення якості обслуговування населення в цій сфері.

Термінологічний словник

Доступність послуг — виражається через обсяги вироблених послуг різних видів або кількістю місць у театрах, кінотеатрах тощо в розрахунку на певну кількість населення; вимірюється через забезпеченість населення технічними засобами (телевізорами, відеомагнітофонами, комп’ютерами та ін.) для отримання послуг.

Друкована одиниця — поліграфічно оформлена продукція преси (книги, журнали, брошури, газети), віддрукована з одного набору, збро­шурована і така, що має самостійний номер друкованого знака (шрифту).

Засоби поширення інформації — електронні (телебачення, радіомовлення, комп’ютерні мережі, аудіо-, відеоносії) та друковані видання (книги, журнали, газети та ін.).

Коефіцієнт нерівномірності розподілу — характеристика рівня розвитку різних видів закладів культури й ступінь їх відвідування. Його значення змінюються від 0 до 1. За умови рівномірного розподілу при неоднорідній сукупності К_нр = 0.

Культурна діяльність — діяльність установ і організацій, спрямована на забезпечення умов для культурного, естетичного, фізичного розвитку людини та організації її відпочинку.

Соціально-економічна нормаль — теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників сфери обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної сфери в країні.

Туристичні ресурси — сукупність природних, оздоровчих, історичних, культурних та інших ресурсів певної території, здатних задовольняти потреби і запити туристів.

Завдання для самоконтролю

1. Завдання статистики культури, мистецтва і відпочинку.

2. Показники стану й діяльності установ та організацій з надання культурних послуг населенню.

3. Характеристики поведінки людей під час споживання послуг.

4. Джерела даних про забезпеченість населення інформацією.

5. Система показників бібліотечного обслуговування.

6. Коефіцієнт рівномірності розподілу і методика його розрахунку.

7. Класифікація показників діяльності закладів мистецтва.

8. Послуги санаторно-курортних та оздоровчих установ.

9. Статистика туризму і туристичні послуги.

10. Соціально-економічна нормаль як засіб оцінювання обслуговування населення в сфері послуг.

11. За даними Міністерства культури України розрахувати коефіцієнти нерівномірності розподілу й відвідування учнями шкіл естетичного виховання (на початок навчального року):

12. Оцініть структурні відмінності у витратах вільного часу серед чоловіків та жінок віком 15—20 років:

13. На підставі даних про бібліотечну діяльність в Україні побудувати соціально-економічну нормаль якості бібліотечного обслуговування населення:

14. Пропонуються такі дані про діяльність театральних закладів в Україні:

Проаналізуйте динаміку середньої частоти відвідування одного театру населенням за допомогою індексного методу.

15. За даними, наведеними в таблиці, проаналізуйте середньорічні показники динаміки кількості будинків та пансіонатів відпочинку і місць, що припадають на один заклад:

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
7. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
8. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
9. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
11. Акції вільного чи обмеженого обігу
12. Аналіз диференціації населення за доходами

Переглядів: 732