• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Множення чисел на двійковому суматорі оберненого коду

Розглянемо правила множення операндів, заданих у оберненому коді.

Добуток обернених кодів співмножників дорівнює оберненому коду результату тільки у випадку позитивного множника.

Нехай множене А = [А]_об, а множник В> 0. Тоді

АВ = [A]_об ∙ 0, b₁b₂…b_n=[A]_обb₁∙2^-1+[A]_обb₂∙2^-2+…+[A]_обb_n∙2^-n

По теоремі про складання обернених кодів у правій частині даного рівняння виходить обернений код результату.

Отже, множення на суматорі зворотного коду також полягає в аналізі розрядів множника, і якщо виявляється, що черговий розряд множника дорівнює одиниці, то до вмісту суматора додається обернений код множеного.

Приклад 4.5. Помножити на суматорі зворотного коду (структурна схема взята з прикладу 4.1) числа А = -0,10011 і В = 0,11001.

Розвязок. Спочатку записуються машинні зображення чисел:

= 11,01100; = 00,11001.

Послідовність виконуваних дій над числами представлена в табл. 4.5.

Відповідь: = 11.1000100100; С = АВ =- 0,0111011011.

Таблиця 4.5

Суматор	Регістр B	Примітка
00,00000 + 11,01011 ------------ 11,01011   11,10101 + 11,01011 ------------ 11,00000   11,10000 11,11000 ------------ 11,11100 + 11,01011	→11001     →01100 →00110   →00011	СМ: = 0; РгА: = ; РгВ: = [В']; b5=1; СМ = [СМ] + [РгA];   [ ]; [ ]; b4=1; СМ:=[СМ] +[РгF]; [ ]; [ ];     b3 = 0; [ ]; [ ]; b2 = 0; [ ]; [ ]; b1 = 1; СМ:= [СМ] + [РгA] [ ]; [ ];   Кінець
11,00111 11,10011	→10001

Нехай Л = [А]_об і В <0. Тоді [В]_об = 1, b₁b₂…b_n.

[В]_об = 2+В-2^-n. Отже, B = 0, b₁b₂…b_n +2^-n-1.

AB = [А]_об∙0, b₁b₂…b_n+[А]_об∙2^-n+ (4.8)

На підставі (4.8) можна сформулювати правило:

Якщо множник від’ємний, то добуток чисел на суматорі оберненого коду виходить додаванняс поправок [Л] і [А]_об∙2^{- п} до добутку обернених кодів співмножників.

Приклад 4.6. Помножити на суматорі зворотного коду (використовується метод 2 і структурна схема з прикладу 4.1) числа

А = -0,110101 і В = - 0,101000.

Розвязок. Спочатку записуються машинні зображення чисел:

= 11,001010; = 11,010111; = 00,110101.

Послідовність дій, вироблених над числами, показана в табл. 4.6.

Відповідь: AB = 00, 100010.

Таблиця 4.6

Суматор	Регістр B	Примітка
00,00000 + 11,01011 ------------ 11,01011   11,10101 + 11,01011 ------------ 11,00000   11,10000 11,11000 ------------ 11,11100 + 11,01011	→11001     →01100 →00110   →00011	СМ: = 0; РгА: = ; РгВ: = [В']; b5=1; СМ = [СМ] + [РгA];   [ ]; [ ]; b4=1; СМ:=[СМ] +[РгF]; [ ]; [ ];     b3 = 0; [ ]; [ ]; b2 = 0; [ ]; [ ]; b1 = 1; СМ:= [СМ] + [РгA] [ ]; [ ];   Кінець
11,00111 11,10011	→10001

Таким чином, у загальному випадку на суматорі зворотного коду добуток виходить відразу зі знаком і довжиною в n розрядів, так як на останньому кроці множення додаються числа різних знаків, через що не можна до результату приписати так званий «хвіст», що зберігається в регістрі множника

Читайте також:

1. II. Множення круглих багатоцифрових чисел на розрядні числа.
2. N – чисельність популяції
3. А також для вегетативного розмноження.
4. Аксіома неперервності дійсних чисел
5. Аксіоми додавання і множення
6. Алгоритм додавання цілих невід’ємних чисел
7. Алгоритми переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу
8. Аналіз чисельності, складу і руху персоналу
9. Асоціативний, або сполучний закон множення.
10. Безстатеве розмноження та його біологічне значення
11. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
12. Біологія розмноження тварин.

Переглядів: 1104