Умови вибору та характеристика методів кількісної оцінки та аналізу ризику

Кількісну оцінку ризику бажано проводити після того, як він ідентифікований і віднесений до однієї з трьох категорій (відомі ризики, передбачені і несподівані ризики). Існують різні методи кількісного оцінювання ризику: метод математичної статистики; метод дерева рішень (дерева цілей); метод аналізу чутливості; метод експертних оцінок; метод аналізу результатів діяльності; метод імітаційного моделювання Монте-Карло та інші.

Вибір методу оцінювання залежить від категорії, до якої належать виявлені ризики.

Так, для відомих ризиків і при наявності статистичної інформації для одержання прогнозних оцінок використовують : оцінки математичного очікування збитків, оцінки максимального (при заданому рівні довірчої можливості) зниження цільових показників стратегічної програми й інші параметри розподілу цільових показників. Таким чином, при оцінюванні відомих ризиків можуть бути ефективно використані методи математичної статистики. Головні інструменти даного методу оцінювання - це визначення дисперсії, стандартного відхилення, коефіцієнта варіації.

При розгляді ризиків, які можна передбачити, основна увага спрямована на виявлення сценаріїв, при реалізації яких може відбутися зниження цільових показників діяльності підприємства до критичного рівня (нижче від прийнятного рівня). Істотну користь у цьому випадку приносить метод аналізу чутливості.

У ряді випадків, коли підприємство не має достатньої статистичної інформації, для оцінки ризиків які можна передбачити і які не можна передбачити, застосовується метод експертної побудови сценаріїв. Експертний метод може бути реалізований шляхом опрацювання думок досвідчених підприємців і спеціалістів. Бажано, щоб експерти супроводжували свої оцінки даними про можливість виникнення різноманітних розмірів втрат. Можна обмежитися одержанням експертних оцінок можливостей допустимого критичного ризику або оцінити найбільш імовірні втрати в даному виді діяльності підприємства.

У тому випадку коли необхідно змоделювати можливу ситуацію в оцінити ризики які можна і не можна передбачити використовують методи дерева цілей, методи оцінки результатів діяльності.

Метод математичної статистики

При застосуванні методу математичної статистики розмір ризику вимірюється двома критеріями :середнє очікуване значення; коливання (мінливість) можливого результату.

За допомогою статистичного методу оцінювання ризику можна визначити ризик не тільки конкретної угоди, але і підприємства в цілому на основі аналізу динаміки його прибутків за деякий проміжок часу. Перевагою даного методу є простота розрахунків. За допомогою цього методу підприємство може прийняти рішення по наступних питаннях: обрати фінансове вкладення з меншим ступенем ризику; зробити вибір відносно постачальника або виробництва конкретного товару; обрати місце роботи, де рівень ризику нижчий.

Недоліками цього методу є: при використанні цього методу не проводиться оцінка конкретного рівня ризику того чи іншого процесу, а проходить порівняння декількох подій за допомогою вищеописаних показників. Але, по-перше, ці показники не дають можливості зробити однозначний висновок щодо меншого ступеня ризику відносно будь-якого варіанту; по-друге, це тільки допоміжні критерії і вони не дають можливості оцінити рівень ризику підприємства або окремого підрозділу, системи, як імовірності появи збою в їх діяльності. Отже, цей метод не може бути універсальним; явною хибою методу математичної статистики е необхідність використання великої кількості даних (чим більший масив, тим достовірніша оцінка ризику); по-четверте, при використанні цього методу, крім того, може виникнути проблема недостовірності інформації.

Метод аналізу чутливості

При розгляді ризиків, які можна передбачити, основна увага спрямована на виявлення сценаріїв, при реалізації яких може відбутися зниження цільових показників діяльності підприємства до критичного рівня (нижче від прийнятного рівня). Істотну користь у цьому випадку приносить метод аналізу чутливості, який складається з таких кроків: вибір основного, ключового показника, тобто параметра, щодо котрого і проводиться оцінка чутливості; вибір чинників (рівень інфляції, стан економіки й ін.); розрахунок значень ключового показника на різноманітних етапах здійснення проекту: вишукування, проектування, будівництво, монтаж і наладка устаткування, процес віддачі вкладених засобів.

Сформовані в такий спосіб послідовності витрат і надходжень дають можливість визначення фінансових потоків для кожного моменту або відрізка часу, тобто визначити показники ефективності.

Водночас аналіз чутливості має серйозні вади: він не є всеосяжним, тому що не розрахований для урахування всіх можливих обставин; він не уточнює можливість здійснення альтернативних проектів; взагалі, цей метод дозволяє визначити критичні значення деяких показників при здійсненні проекту, або при виконанні конкретного плану робіт в діяльності підприємства, але як і статистичний метод, метод аналізу чутливості на дає можливості розрахунку рівня ризику.

Метод експертних оцінок

У ряді випадків, коли підприємство не має достатньої статистичної інформації, застосовується метод експертної побудови сценаріїв. Експертний метод може бути реалізований шляхом опрацювання думок досвідчених підприємців і спеціалістів. Бажано, щоб експерти супроводжували свої оцінки даними про можливість виникнення різноманітних розмірів втрат.

Метод дерева рішень (дерева цілей)

Ще один найважливіший метод дослідження ризику - це моделювання задачі вибору за допомогою методу "дерево рішень". Даний метод при цьому допускає графічну побудову варіантів рішень, що можуть бути прийняті. По гілках дерева співвідносять суб'єктивні й об'єктивні оцінки можливих подій. Прямуючи вздовж побудованих гілок і використовуючи спеціальні методики розрахунку можливостей, оцінюють кожний шлях і вибирають менш ризикований. Проте для оцінки ризику даний метод не завжди прийнятний із ряду причин: це дуже трудомісткий метод; у " дереві" враховуються тільки ті дії, що має намір вчинити підприємство, і тільки ті результати, які із погляду менеджера можуть мати місце. При цьому зовсім не враховується вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства, а, як відомо, людина не завжди може передбачати дії партнерів, конкурентів; при використанні цього методу можна обрати найбільш вдалу та економічно вигідну альтернативу, але цей метод не дає можливості кількісно оцінити рівень ризику.

Метод доцільності витрат

Метод доцільності витрат базується на аналізі фінансового стану підприємства. Застосування цього методу складається з двох етапів: на першому етапі необхідно розділити всі активи підприємства за ступенем ризику або ліквідності і проаналізувати тенденції зміни питомої ваги кожної групи; на другому етапі відбувається визначення ступеня ризику втрати фінансових коштів за допомогою ідентифікації потенційних зон ризику. Для цього визначаються три показника фінансової стійкості підприємства:- надлишок (+) або недостача (-) власних засобів; надлишок (+) або недостача (-) власних, середньострокових і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат; надлишок (+) або недостача (-) загального розміру основних джерел для формування запасів і витрат.

Обчислення трьох показників фінансової стійкості дозволяє визначити для кожної фінансової області ступінь її стійкості. Але цей метод може застосовуватися лише для оцінки фінансової стійкості підприємства і він не прийнятний для оцінки рівня ризику будь-якого процесу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зони ризику	\|	Метод імітаційного моделювання Монте-Карло

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.