• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ I ПАЛЬНОГО, ПОВ'ЯЗАНИХ З РОБОТОЮ КОРМОЦЕХУ

Воду в кормоцеху використовують для приготування кормів, миття машин і підлоти, одержання пари та побутових потреб. Добові витрати води; В становлять:

В = В_к + В_п + В_о + В_м + В_б, (3.22)

де В_к — витрати води на приготування корму, кг; В„ — витрати води на оде ржання пари, кг; В_о та В_м — витрати води на миття обладнання та підлоги, кг; В_б — витрати води на побутові потреби, кг.

На приготування кормів витрачається води:

В_к = (3.23)

де G_добі — кількість і-го корму, приготування якого потребує витрат води, кг; q_ві — норма витрат води на приготування і-го корму, кг/кг; k — кількість компонентів, обробка яких потребує води.

Так, залежно від обсягу роботи чи кількості споживачів та прийнятих норм витрат води (дод. 9), розраховують й інші складові рівняння (3.22).

Витрати води на одержання пари П визначають за потребою останньої. Пара може витрачатися на запарювання кормів П_к, підігрівання води П_в, опалювання приміщень П_о тощо відповідно до питомих норм (дод. 10):

П = П_к + П_в+ П_о (3.24)

Подача води Q_в у кормоцех з урахуванням коефіцієнта її погодинної нерівномірності становить:

Q_в = (3.25)

де Т_доб — тривалість роботи кормоцеху протягом доби, год; α_г — коефіцієнт погодинної нерівномірності, α_г =2—4.

За показником Q_в, розраховують діаметр мережі водопроводу.

Паливо у кормоцеху в основному витрачається для одержання пари. Кількість умовного палива G_т визначається за формулою:

G_т= (3.26)

де i_п, і_к — тепломісткість відповідно пари при тиску 130- 170 кПа, Дж/кг, та конденсату. Числове значення і_к дорівнює температурі конденсату (τ_к = 60—80 °С); А_т — теплотворна здатність умовного палива, А_Т = 1680 кДж/кг; )η_к — коефіцієнт корисної дії котла, η_к= 0,35—0,5.

Добові витрати електроенергії Е_Д визначають за формулою:

Е_Д = (3.27)

де Ni — потужність електропривода і-ї машини, кВт; t_i — тривалість циклу роботи i-ї машини, год; К_Д — кількість включень і-ї машини протягом доби.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ КОРМОЦЕХУ 1 ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ

Для своєчасної підготовки кормів до згодовування (роздавання) й ефективного використання кормоцеху необхідно раціонально узгодити роботу всього комплекту машин та обладнання цього об'єкта. Це досягається розробкою відповідного графіка (рис. 3.6).

Побудову такого графіка починають проти ходу технологічного процесу, узгоджуючи завантаження приготовленої кормосуміші в кормороздавач із початком годівлі тварин за розпорядком дня ферми. Початок і тривалість кожного циклу роботи кожної машини на графіку визначаються на основі вихідних та розрахункових даних: тривалість роботи відповідної технологічної лінії, необхідна кількість машин того чи іншого призначення в лініях кормоцеху, кількість циклів кормоприготування на добу.

Щоб раціонально без перевантаження використовувати машини та лінії електропередачі відповідно до графіка узгодження роботи обладнання кормоцежу, необхідно побудувати графік споживання електроенергії. Для цього за кожну годину роботи машин визначають їж загальну споживану потужність і в заданому масштабі відкладають по вертикалі. В результаті одержують діаграму

споживання електроенергії протягом доби. Площа цієї діаграмні (добуток споживаної потужності ла тривалість роботи обладнання) відображає графік витрат енергії на приготуваная кормів.

Аналізуючи характер діаграми споживаної потужності, можна вносити відповідні зміни в режим роботи кормоцеху чи окремих його ліній, наприклад, у разі потреби вирівнювання або зниженшя сумарного рівня споживання енергії кормоцехів протягом дня.

За побудованим графіком роботи машин і обладнання визначають також загальну тривалість роботи кормоцеху, встановлюють необхідну кількість робочих змін. Ці дані є базою для розрахунку кількості обслуговуючого персоналу кормоцеху.

Необхідну кількість обслуговуючого персоналу кормоцеху N_об розраховують за формулою:

N_об = (3.28)

Рис 3.6. Графіки узгодження роботи машин та обладнання, (а), споживаної потужності (N) і витрат енергії (E) при приготуванні кормів (б).

Тривалість приготування кормів (операційна робота кормоцеху t_оп) зумовлюється необхідною продуктивністю технологічних ліній та кількістю відповідного обладнання в лініях і визначається за рівнянням (3.6) або графіком роботи обладнання кормоцеху (див. рис. 3.6) як сумарний час циклів кормоприготування протягом доби. Інші складові затрати часу обчислюють так:

де Р_пз, Р_ін, Р_ТО — відповідно відсоток від і_оп на підготовчо-заключні та інші роботи, проведення технічного обслуговування машин.

Нормативні дані стосовно цих видів робіт наведено в таблиці 3.4.

4. РОЗДАВАННЯ КОРМІВ

4.1. ЗООТЕХНІЧНІЙ ВИМОГИ І КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

Ефективність годівлі тварин і птиціі суттєво залежить від вирішення питань щодо роздавання кормів. Цей процес за трудомісткістю займає від 25 до 35 %, всіх затрат праці на виробництво молока або м'яса. В процесі доставки і роздавання кормів виконується значний обсяг робіт. "Так, на кожні 100 голів великої рогатої худоби потрібно щодоби роздавати 3—4 т кормів, на кожну 1000 голів свиней — до 10 т, причому весь кормовий вантаж потрібно своєчасно доставляти і нормовано розподіляти між тваринами. Порушення цих умов різко знижує ефективність інших зоотехнічних заходів.

Зазначені положення підкреслюють особливе значення механізації процесу роздавання корміів. Засоби механізації цього процесу повикші задовольняти таким вимогам:

· забезпечувати задану точність дозувашія та рівномірність видачі всіх видів кормів;

· мати можливість дозувати корм кожній тварині окремо або групі тварин;

· робочі органи кормороздавача не повинні погіршувати якість (додаткове подрібнення, забруднення тощо) чи допускати втрати кормів;

· не створювати небезпеки для тварин і обслуговуючого персоналу, бути простими в експлуатації та обслуговуванні, надійними і довговічними в роботі.

Допустимі відхилення від заданої норми видачі для стеблових кормів повинні бути в межах ± 15 %, а концентрованих — ± 5 %. Незворотні втрати корму в процесі роздавання не повинні перевищувати 1 %.

Тривалість циклу роздавання кормів в одному приміщенні мобільними засобами не повинна перевищувати 30 хв, а стаціонарними — 20 хв.

Кормороздавачі повинні відзначатися універсальністю щодо можливості роздавання різних видів кормів у межах однієї ферми та регулювання норми видачі від мінімального до максимального значення, а також високою продуктивністю; не створювати надмірного шуму в приміщенні; легко очищатися від залишків корму та бруду; мати строк окупності не більше двох років і коефіцієнт готовності не менше 0,98.

Рівномірність та норму роздавання кормів визначають візуально або методом зважування проб, зібраних із метрових ділянок годівниці.

Переглядів: 732