Екологічна політика держави,її місце та значення

Екологічна політика держави-сукупність заходів держави спрямованих на збереження безпечного навколишнього середовища,захист життя і здоров*я населення від негативного впливу забруднення.

Типи еколог.політики:

Пасивна полягає у впровадженні заходів щодо стримування негативних впливів на природу.

Активна орієнтується на екологічний моніторинг,на послідовне зменшення негативних впливів на природу.

Захист навколишнього середовища - проблема загальнодержавна. Але практичні конкретні заходи щодо її вирішення лягають головним чином на регіони. Адже вони безпосередньо страждають від порушення нормального стану середовища проживання і, до того ж, володіють необхідною інформацією для відстеження обстановки і вживання заходів. За "центром" залишаються наукове обгрунтування гранично допустимих рівнів забруднення навколишнього середовища з урахуванням особливостей окремих кліматичних зон і освоєння територій, екологічна оцінка й узгодження проектів будівництва великих об'єктів міжрегіонального значення, а також розробка екологічно чистих технологій для малих підприєм-т и й.

Тому говорячи про єдину систему екологічного захисту, потрібно насамперед мати на увазі регіональну організацію екологічної служби. Основними напрямами її діяльності є:

- контроль за дотриманням природокористувачів (підприємствами, організаціями, фізичними особами) екологічних вимог згідно з діючими нормативами;

- обов'язкова екологічна оцінка нових об'єктів будівництва та у разі недостатньої екологічної надійності заборона на їх будівництво;

- сприяння розвитку підприємництва, що сприяє оздоровленню навколишнього середовища.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Біоекономічні технологічні платформи та їх значення	\|	Особливості екологічної політики в аграрному секторі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.