Ендемічні хвороби та їхня характеристика

Захворю-вання	Причина	Біогеохімічна провінція	Клінічна картина
Ендемічний флюороз	Вміст фтору у воді – понад 1,5мг/л	Бучацька геохімічна провінція У гірських районах, де залягають фторвмісні мінерали,	Флюороз зубів, який проявляється появою на зубах фарфороподібних плям (1 стадія), пігментацією плям (II стадія), ерозіями емалі, ураженням дентину, руйнацією коронки — (Ш стадія). В подальшому (IV стадія) спостерігається флюороз скелета (остеосклероз, осифікація зв'язок, хрящів), порушення обміну речовин, гастроентерит, гепатит, нефрит, міокардит.
Ендемічний карієс зубів	Концентрація фтору у воді – до 0,5 мг/л	Ендемічні зони, що охоплюють значні території всіх континентів	Деструкція зубної емалі та дентину (стадії пігментованої плями та каріозної порожнини).
Водно-нітратна метгемо-глобіннемія	Концентрація нітратів у воді – понад 45 мг/л	Ендемічні зони, що охоплюють значні території всіх континентів	Клінічні прояви гемічної гіпоксії: акроціаноз (носо-губного трикутника, мочок вуха, кінчиків пальців), ціаноз слизових оболонок, тахікардія. задишка, згодом – паморочення, судоми. Спостерігається переважно у немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні.
Молібденова подагра	Надлишок Мо (вміст його в питній воді становить 0,25 мг/л). Добова потреба – 0,1-0,3 мг	Вірменія (Анкаван і Кадражан)	У патогенезі — підвищення активності ксантиноксидази, Інтенсифікація пуринового обміну, посилення утворення сечової кислоти, відкладення її солей (уратів) у суглобах. Напад подагрич-ного артриту виявляється як підвищення температури тіла, сильний біль, набряк і почервоніння частіше одного, інколи – кількох ураже-них суглобів. Триває 5-6 діб, після чого значна кількість уратів виділяється із сечею. Згодом з'являються ознаки артрозу. Хвороба супроводжується атеросклеротичним нефрон-склерозом (”пода-грично зморщена нирка”), уролітіазом, раннім коронаросклерозом і атеросклерозом судин головного мозку, гіпертензією, анемією, лейкопенією, функціональними порушеннями печінки.
Ендемічний зоб	Недостатність йоду. Добова потреба людини – 0,1- 0,2 мг (не менше ніж 0,05 і не більше ніж 0,5 мг)	Карпати, Полтавська область, Середня Азія, Кавказ, Алтай	У патогенезі — порушення синтезу тироксину, гіперплазія щитоподібної залози, гіпотиреоз, пригнічення обміну речовин. Спостерігаються збільшення розмірів щитоподібної залози, зниження температури тіла, ожиріння, пасивність, апатія, випадання волосся, у дітей – вади розвитку, розумова відсталість, можливий кретинізм.
Урівська хвороба, або хвороба Кашина-Бека	Полігіпермік- роелеменоз* – підвищений вміст S, Fe, Мn, Zn, Рh, Аg, F на фоні низького вмісту Са	Забайкалля, Східна Сибір, (Читинська, Амурська, Іркутська область), Північна Корея і Китай	У патогенезі — конкуруючі взаємовідносини стронцію і кальцію, незбалансоване співвідношення інших мікроелементів, унаслідок чого пригнічується остеогснез і процеси осифікації кісток, виникають раннє синостозування. а також дистрофічні зміни внутрішніх органів і передчасне постаріння організму. Розвивається генералізований симетричний остеодеформівний остеоартроз, особливо міжфалангових, кульшових суглобів і хребта. Спостерігаються викривлення кісток, їхня виражена крихкість, біль у суглобах, деформації, які призводять до появи симптомів ведмежої лапи та качиної ходи.
Хвороба Кешана	Гіпомікро елементоз Se (добова потреба селену 0,05-0,2 мг)	Китай, Забайкалля, Єгипет, Швеція	Ендемічна ювенільна кардіоміопатія. Підвищений ризик щодо атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, ендокринопатій. Чинник ризику щодо виник-нення і підвищеної смертності від злоякісних новоутворень шлунка, кишок, молочної залози, яєчників, передміхурової залози та легенів.
Селеноз	Гіпермікро-елементоз Se (добова потреба селену 0,05-0,2 мг)	США, Венесуела	Хронічний дерматит (свербіж, лущення шкіри), артралгії, втомлюваність, підвищений ризик щодо розвитку карієсу. У тварин селеноз, або “лужна хвороба”, характеризується рівнем ознак цирозу і некрозу печінки та супроводжується вадами розвитку в ембріонів і плодів.
Борний ентерит (бороз)	Надлишок В	Арало- Каспійська низина, Західна Сибір, Алтайський край	Ентерит, діарея, схуднення, загальна слабкість унаслідок порушення процесів засвоєння вуглеводів і білків.
Ендемічна нефропатія	Надлишок Si (добова потреба кремнію – 20-30 м)г	Райони залягання силікатних гірських порід на Балканах	Нефропатія, рак сечових шляхів.

* Мікроелементози – патологічні стани, які виникають в умовах недостатності (гіпомікроелементоз), надлишку (гіпермікроелементоз) або дисбалансу мікроелементів в організмі. Ендемічні хвороби, зумовлені надлишком або недостатністю того чи іншого мікроелементу або дисбалансом кількох мікроелементів у грунті, воді та продуктах харчування, є природними екзогенними мікроелементозами.

Додаток 3

Хронічні інтоксикації, що пов'язані з техногенним забрудненням води хімічними речовинами в концентраціях, які перебільшують ГДК

Речовина	Вміст у воді, ГДК	Хвороба	Клінічна картина
Поліхлоровані біфеніли (ПХБ)	Природні води: чисті – до 0,5 нг/л; помірно забруднені – 0,5-50 нг/л; абруднені – понад 50 нг/л	Юшо (масляна хвороба)	Вперше зареєстрована в м. Кюсю (Японія). Захворіли 1000 осіб, які вживали олію з рису, обробленого ПХБ. Клінічні ознаки: блювання, нудота, слабкість, гіперкератоз шкіри, хлоракне, бронхіт, гепатит, неврологічні порушення. ПХБ долають трансплацентарний бар'єр і потрапляють у грудне молоко. Тому в жінок, які перехворіли під час вагітності, народжувалися діти з проявами хвороби Юшо. ПХБ справляють канцерогенний вплив.
Свинець (Рb)	Підземні води – 0,1- 20 мкг/л; поверхневі – 0,3-5 мкг/л. ГДК – 0,03 мг/л	Сатурнізм	Загальна слабкість, погіршання апетиту, тремор кінцівок, схуднення, неприємний присмак у роті, свинцева облямівка на яснах, біль у животі, ознаки анемії. Згодом парез, параліч, порушення гемопоезу, енцефалопатія, хронічна гепато-нефропатія, анорексія, “свинцеві коліки”. Існує кореляційна залежність між частотою розумової відсталості у дітей, смертністю від раку нирок та лейкемії.
Кадмій (Cd)	Природні води – 0,05-1 мкг/л, у природних БГХП – до 10 мкг/л ГДК – 0,001 мг/л	Ітай-ітай	Виявлено вперше в Японії (у м. Фуку, префектура Тояма), де рисові поля зрошували водою з річки Джинцу, в яку скидали промислові стоки, що містили Сd. Зареєстровано 3000 хворих. Добове надходження Сd в організм сягало 300 мкг і більше. Сd – антагоніст Са, Se, Fе, Zn, Со. У патогенезі – дисфункція проксимальних відділів ниркових канальців унаслідок відкладення кадмію, що призводить до надмірної втрати через нирки мінеральних елементів кісткової тканини. Хвороба виявлялася сильним болем у ногах і попереку внаслідок остеомаляції та остеопорозу, які сприяли множинним переломам кісток (особливо плечових, ліктьових, тазових і стегнових, ребер тощо) та виникненню деформацій скелета. Супроводжувалася залізодефіцитною гіпохромною анемією, канальцевою дисфункцією нирок, порушенням функцій підшлункової залози й ентеропатією. Кадмію властиві тератогенні, мутагенні та канцерогенні ефекти.
Миш'як (As)	Підземні води – 0,002-0,8 мг/л; поверхневі – 0,003-10 мг/л ГДК – 0,05 мг/л	Ратицева (копитна) хвороба	Вперше випадок масового отруєння внаслідок вживання для пиття води із законсервованої шахти, де видобували миш'якову руду, був зареєстрований у Челябінській області . Вміст миш'яку у воді сягав 3-6 мг/л. Спостерігаються нудота, блювання, погіршення апетиту, головний біль, гіперкератоз, дерматити, випадання волосся, ламкість нігтів, неврит, параліч, погіршення тактильної чутливості, порушення зору, ураження печінки. Підвищується захворюваність на рак.
Хром (Cr)	Природні води – 0,001-0,012 мг/л; у природних БГХП – до 0,1 12 мг/л. ГДК: Сг⁶⁴– 0,05 мг/л, Сг³⁺– 0,5 мг/л		Найбільшу небезпеку становить Сr⁶⁺,який спричиняє алергенну, мутагенну та канцерогенну (рак стравохода) дії. У разі контакту зі шкірою та слизовими оболонками призводить до виникнення виразок і дерматитів. Досить небезпечний за інгаляційного надходження (рак легень, передміхурової залози, верхньощелепних пазух).
Ртуть (Hg) (неорганічні та органічні сполуки)	Природні води— 0,001-0.1 мкг/л; у природних БГХП – 1-5 мкг/л, інколи 30-50 мкг/л. ГДК ртуті неорганічної – 0,0005 мг/л	Хвороба Мінамата (етіологічний чинник – метил-ртуть)	Ртуть – протоплазматична отрута, що блокує ЗН-групи тіолових ензимів, справляє нейротоксичний, нефротоксичний, гепатотоксичний, гонадотоксичний, ембріотоксичний і мутагенний вплив, впливає на репродукгивний функцію та ендокринну систему. Хвороба Мінамата вперше зареєстрована в 1953–1956 рр. у Японії, у мешканців затоки Мінамата. Концентрація ртуті у воді затоки становила 80-660 мкг/л. Захворіло 130 осіб, із них – 22 немовлят. У 1964 – 1965 рр. у префектурі Ніїгата вздовж річки Агано захворіло 180 осіб, з яких 52 загинули.
Тригаломстани (ТГМ)	Утворюються у воді у разі її хлорування внаслідок взаємодії активного хлору з аліфатичними вуглеводнями. ГДК: ТГМ - 0, 1 мг/л, хлороформ — 0,06 мг/л, дибромхлорметан – 0,01 мг/л		Загально токсична дія проявляється ураженнями печінки і нирок, нсйротоксичними і кардіотоксичними ефектами. Властива канцерогенна дія – хлороформ і бромдихлорметан, за даними МАІР*, належать до канцерогенів групи 2Б.
Діоксини: тетрахлордибензодіоксини (ТХДЦ) та дибензофурани (ТХДФ)	Утворюються в разі хлорування води, яка містить феноли, гумінові та фульвокислоти і лігніни. Можуть надходити разом зі стічними водами деяких підприємств хімічного синтезу. ГДК у перерахунку на 2,3,7,8-ТХДД – 20 пг/л		2,3,7,8-ТХДД – одна з найбіль токсичних речовин (у 2000 разів токсичніша за стрихнін). У 1990 р. діоксини виявлено в річковій та питній воді у м. Уфі (Росія), куди вони потрапили зі стічними водами і поверхневими стоками з території заводу “Хімпром”. Отрута політропної дії: спостерігаються хлоракне, ураження печінки, нирок, центральної нервової системи, порушення жирового та вуглеводного обміну. Справляють канцерогенний вплив. Надзвичайно стабільні.
Поліциклічні ароматичні вуглеводні	ГДК 3,4-бензпірену – 0,01 мкг/л		Загальнотоксична дія є політропною: ураження печінки, нирок, центральної нервової системи, системи кровотворення. Справляють канцерогенний вплив.

* МАІР — Міжнародна агенція з вивчення раку. За її класифікацієювсі хімічні речовини залежно від канцерогенного ризику для людини мають бути розділені на 3 групи: 1 – існуютьдостатні епідеміологічні докази канцерогенності речовини для людини; II (підгрупи 2А і 2Б) – існують достатні експериментальні докази канцерогенності дія теплокровних тварин, що надає підстави вважати речовину ймовірним канцерогеном для людини; III – даних недостатньо, щоб класифікувати речовину з точки зору її канцерогенності для людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Схема 5	\|	Додаток 4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.