Видатки на розвиток економіки

Без державної підтримки розвитку економіки неможливо створити власну економіку, розвивати наукоємні й технологічно складні виробництва. Народногосподарський комплекс України в умовах союзної держави був надмірно інтегрований і не представляв технологічно замкнутого виробництва. Структура галузей економіки не відповідала потребам країни, а була зорієнтована на потреби колишнього Союзу. Якщо до цього додати високий рівень мілітаризації тодішньої економіки, то значні асигнування, що виділяються з бюджету на розвиток народного господарства, стануть у більшості своїй виправданими.

Важливість державної політики для існування державного сектора економіки і необхідності його фінансування зумовлені наступними причинами:

1. Наявністю галузей (паливно-енергетична, металургійна, агропромисловий комплекс, інфраструктура, газо-водопостачання, транспорт, зв'язок тощо), певних видів товарів(робіт, послуг), які мають високі споживчі цінності.

2. Функціонуванням і розвитком наукоємних і технологічно складних виробництв [14, с. 210].

Пріоритетні галузі народного господарства (енергетика, суднобудування, літакобудування, космічна галузь, металургія, сільське господарство) в комплексі з інфраструктурою визначають економічний поступ України, забезпечують значні валютні надходження, зовнішньоекономічний імідж України. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка конкуренція, на перехідному етапі держава має підтримувати експортні галузі [18, c. 396].

Фінансові методи державного регулювання національної економіки передбачають створення сприятливих умов для національного виробника, що наведено на рис. 8.1.

Субсидія – разова виплата в грошовій або натуральній формі, що надається з коштів державного бюджету, місцевих бюджетів або із специфічних фондів фізичним і юридичним особам, місцевим органам, іншим державам.

Рис. 8.1. Види фінансування національної економіки

Дотація – кошти, що видаються державою підприємствам і організаціям для покриття розриву між їх видатками і доходами.

Трансферти – грошові платежі, переведення з коштів державного бюджету в регіональні, що здійснюються в цілях підтримки депресивних регіонів.

Позика – надання однією особою грошей або матеріальних цінностей іншій особі в вигляді боргу на умовах поверненості у встановлений термін з виплатою винагороди (позичкового відсотку) за користування наданими коштами.

Пільги – переваги, додаткові права, що надаються окремим категоріям громадян або окремим організаціям, підприємствам, регіонам.

Податкові пільги – часткове або повне звільнення визначеного кола фізичних або юридичних осіб від сплати податків [19].

Видатки бюджетів на народне господарство та науку загалом спрямовуються на фінансування [14, c. 210]:

- галузей інфраструктури;

- пріоритетних галузей, які мають стратегічне значення (атомна промисловість, національна космічна програма , окремі галузі хімічної промисловості тощо);

- збиткових галузей;

- галузей, які потребують великих фінансових вкладень і мають великий термін окупності;

- сільського господарства;

- фундаментальних наукових досліджень і сприяння науково-технічному прогресу;

- охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;

- попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха;

- зовнішньоекономічної діяльності.

Класифікація видатків бюджетів на розвиток економіки дає змогу забезпечити їхнє належне планування та фінансування на всіх рівнях управління, а також організувати контроль за раціональним, ефективним, економним і цільовим використанням бюджетних коштів.

Класифікація видатків за функціональним призначенням наведена в табл. 8.1 [14]. За галузевими особливостями видатки бюджетів поділяються відповідно до відомчої класифікації та галузевої структури економіки.

За цільовим призначенням видатки на розвиток економіки поділяються на конкретні види затрат відповідно до економічної класифікації (на дослідження, розробки, державні програми; субсидії підприємствам; субсидії підприємствам і організаціям сільського господарства; субсидії на покриття збитків підприємств, державна підтримка підприємств, приріст обігових коштів: придбання обладнання і предметів довгострокового користування; капітальне будівництво; капітальний ремонт; придбання землі і нематеріальних активів; внутрішні капітальні трансферти, операційні видатки тощо).

Таблиця 8.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використана література	\|	Класифікація видатків за функціональним призначенням

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.