Плюралістична модель демократії

Ø Включення в політичне життя країни великої кількості суспільних рухів і партій, що мають різні політичні цілі, ідеологічні концепції і ведуть між собою боротьбу за владу.

Ø Головними суб'єктами політики є не індивіди і не народ у цілому, а політичні групи.

Ø Громадяни виражають свою думку через групи інтересів.

Модель демократичної участі (К. Пейтман, Н.Боббіо, К.Макферсон)

Ø Важливою умовою демократії є участь громадян в обговоренні і прийнятті політичних рішень.

Ø Протистояти авторитаризму можна шляхом сильної влади знизу.

Ø Демократія поширюється на всі сфери, тобто саморозвивається.

Ø Зниження рівня участі приведе до тиранії меншості.

Модель «поліархічної демократії» (Р.Даль)

Р.Даль запропонував розрізняти ідеальний варіант демократії й інституціональний, який він пропонує називати терміном «поліархія» (гр. polys-численний, archi – старший, головний, тобто багатовладдя, або влада багатьох). Характерні риси поліархії:

Ø Виборні посадові особи, які керують державою.

Ø Вільні і чесні вибори.

Ø Загальне голосування. Голоси членів суспільства рівні.

Ø Право кожного претендувати на виборну посаду.

Ø Свобода слова.

Ø Альтернативна інформація.

Ø Незалежність самоорганізації.

Подані теоретичні моделі загалом увібрали в себе весь демократичний досвід, і це дає можливість розглянути сучасну демократію з характерними ознаками й умовами, які вже сформувалися.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теоретичні моделі демократії	\|	Основні ознаки демократії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.