Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЗАНЯТТЯ 2 (2 години)

Тема: Тканинний протеоліз. Катепсини. Амінокислотний пул тканин: шляхи надходження та використання амінокислот. Загальні реакції катаболізму амінокислот. Декарбоксилування амінокислот. Біогенні аміни: утворення, біологічна роль, розпад. Кількісне визначення гістаміну у крові.

Актуальність. Щодоби в організмі розпадається приблизно 400 г білків до амінокислот й стільки ж синтезується. Ці процеси у різних тканинах відбуваються з різною швидкістю. Тканинний гідроліз білків за допомогою тканинних протеїназ або катепсинів є необхідним не тільки для їх оновлення, а й для руйнування дефектних молекул, мобілізації ендогенних білків для енергетичних потреб, при голодуванні та ін. Амінокислотний пул на третину складається з продуктів ентерального обміну і на дві третини – з продуктів розпаду ендогенних білків. Залежно від фізіологічних потреб організму амінокислоти фонду використовуються у біосинтезі білків і пептидів, утворенні біологічно активних сполук, беруть участь в енергетичному обміні. В процесах катаболізму амінокислоти підлягають декарбоксилуванню, дезамінуванню, трансамінуванню (загальні реакції). Вивчення зазначених аспектів дозволить раціонально використовувати знання про обмін білків та амінокислот для аналізу багаточисельних його порушень.

Мета. Ознайомитися з тканинним протеолізом, класифікацією та механізмом дії катепсинів. Вивчитишляхи надходження та використання пулу вільних амінокислот в тканинах. Визначити головні шляхи перетворення амінокислот, детально зупинитися на процесах декарбоксилування; охарактеризувати роль біогенних амінів (g-аміномасляної кислоти, гістаміну, серотоніну, дофаміну, норадреналіну, адреналіну та ін.), умови виникнення, фер-менти їх утворення та розпаду. Ознайомитися з методом визначення гістаміну у крові та його клініко-діагностичним значенням.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Тканинний протеоліз. Дія, властивості та класифікація катепсинів.

2. Схема основних шляхів надходження та використання амінокислотного пулу тканин. Основні класи органічних сполук, що утворюються з амінокислот.

3. Загальні шляхи перетворення амінокислот.

4. Декарбоксилування амінокислот; характеристика декарбоксилаз, роль вітаміну В₆.

5. Біогенні аміни: реакції утворення, роль. Механізми знешкодження біогенних амінів за допомогою моноаміно- і діамінооксидаз.

6. Декарбоксилування фенілаланіну та тирозину, роль амінів.

7. Декарбоксилування гістидину, роль аміну.

8.Декарбоксилування триптофану та 5-гідрокситриптофану, роль амінів.

9. Декарбоксилування глутамату та аспартату, роль амінів.

10. Декарбоксилування цистеїну та цистеїнової кислоти, роль амінів.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Укажіть продукти реакцій декарбоксилування амінокислот.

А. Ацетон + СО₂. С. Глюкоза + СО₂.	Е. Біогенні аміни + СО₂.
В. Гліцерин + СО₂. D. Кетокислоти + СО₂.

2. При декарбоксилуванні глутамату в ЦНС утворюється медіатор. Назвіть його.

А. Аспарагін

В. Серотонін.

С. Гістамін

D.Глутатіон.

Е. ГАМК.

3. Укажіть біологічну роль серотоніну – продукту декарбоксилування 5-окситриптофану.

А. Інгібітор ферментів протеосинтезу.

В. Активатор ферментів глюконеогенезу.

С. Активатор ферментів гліколізу.

D. Активатор ферментів ліполізу.

Е. Регулятор артеріального тиску і температури тіла.

4. Укажіть біологічну роль біогенного аміну, що утворюється при декарбоксилуванні глутамату.

А. Кофермент складних ферментів.	D. Інгібітор ліполізу.
В. Активатор протеосинтезу.	Е. Інгібітор глюконеогенезу.
С. Медіатор гальмування ЦНС.

5.Укажіть біологічну роль гістаміну,продукту декарбоксилування гістидину.

А. Активатор секреції шлункового соку.

В. Інгібітор секреції шлункового соку.

С. Активатор секреції бікарбонатів підшлунковою залозою.

D. Інгібітор секреції бікарбонатів підшлунковою залозою.

Е. Має бактерицидну активність.

6. Назвіть біогенний амін, який є медіатором гальмування.

А. Дофамін.	D. γ-Аміномасляна кислота.
В. Гістамін.	Е. Тирамін.
С. Серотонін.

7. У лікарню доставили дитину, 7 років, у стані алергічного шоку. В крові підвищена концентрація гістаміну. В результаті якої реакції утворюється ця сполука?

А. Відновлення.	D. Дезамінування.
В. Гідроксилування.	Е. Декарбоксилування.
С. Дегідрування.

8. В організмі людини є пептид, в утворенні якого приймає участь γ-карбоксильна група глутамінової кислоти. Назвіть цей пептид.

А. Вазопресин. В. Карнозин.	Е. Глутатіон.
С. Ансерин. D. Окситоцин.

9. Який харчовий продукт слід вилучити з раціону при лікуванні антидепресантами-інгібіторами МАО?

А. Яловичину. В. Капусту. С. Картоплю. D. Тверді сири. Е. Яблука.

10. При декарбоксилуванні якої амінокислоти утворюється β-аланін?

А. Глутамату. В. Аспартату. С. Валіну. D. Лейцину. Е. Гістидину.

11. Психофармакологічні засоби з антидепресантною дією гальмують окисне дезамінування норадреналіну та серотоніну в мітохондріях головного мозку шляхом інгібування ферменту:

А. Оксидази L-амінокислот.	D. Глутаматдегідрогенази.
В. Цитохромоксидази.	Е. Оксидази D-амінокислот.
С. Моноаміноксидази.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.