Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.

План.

1. Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти.

2. Поняття та типологія світогляду.

3. Предмет, структура, функції філософії.

1.Термін «філософія» грецького походження і буквально перекладається як «любов до мудрості». Серед українських та російських дослідників ХVІІ - середини ХІХ ст. філософію часто позначали словом «любомудріє». Зокрема, широко вживав це слово в такому розумінні Г.С.Сковорода. Виникає філософія в один і той же час – VІ ст. до н.е. – в трьох культурних центрах : Середземномор’ї, Китаї, Індії. Не дивлячись на те, що це були досить віддалені райони, тут одночасно відбуваються одні і ті ж процеси : а) руйнування міфологічного способу світобачення і світорозуміння; б) виникають теоретичні знання і зародки релігій спасіння. Смисловим підґрунтям культурного розвитку цієї епохи стає одухотворення, а головним відкриттям – розум і особистість.

З виникненням у Європі системи освіти філософія набула статусу головної (і тривалий час єдиної) теоретичної дисципліни, без оволодіння якою вважалося неможливим отримання вищої освіти взагалі. Тодішня філософія була всеохоплюючою наукою, вона включала в себе інші науки і поділялась на такі розділи : 1) раціональна філософія (логіка); 2) моральна філософія (етика, економіка, політика); 3) натуральна філософія ( фізика, математика, метафізика). І тепер філософія займає особливе місце в системі теоретичної підготовки у вищій, особливо університетській, освіті. Сьогодні філософія, як навчальна дисципліна, покликана прищепити студентові вузу : а) уміння ставити питання; б) здатність давати визначення; в) уміння формулювати, впорядковувати, аналізувати свої думки.

2. Філософія –1) це теоретична форма світогляду, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеня достовірності та надійності таких вирішень; 2) це усвідомлений світогляд; 3) вона повинна прагнути бути аргументованою, внутрішньо стрункою, логічно послідовною. Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення. Світогляд має різні структурні виміри : компонентний ( почуття, знання, цінності, оцінки, приписи, настанови, переконання), рівневий ( світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння ), функціональний (віра, надія, любов). Світогляд прийнято класифікувати на основі різних спільних ознак : за носієм (індивідуальний, колективний, груповий, національний, регіональний та ін.); за рівнем світобачення та усвідомлення (усвідомлений, неусвідомлений, частково усвідомлений, буденний та ін.); за історичними епохами ( архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, світогляд ХХ ст.); за морально-ціннісними орієнтирами (егоїстичний, альтруїстичний, гуманістичний, антигуманний, цинічний та ін.); за будовою (цілісний, фрагментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий ) і так далі. В історичній послідовності світогляд розвивається через міфологію, релігію, філософію (історичні типи світогляду співіснують і взаємодіють між собою). Міфологічний світогляд (первісно родове і ранньокласове суспільство) будується на відчутті цілісності світу, необхідної пов’язаності всього з усім. Релігійний світогляд (подвоєння і протиставлення видимого і невидимого світу) ґрунтується на ідеї посередництва між людиною і Богом. Філософський світогляд спрямований на об’єктивно істинні знання (Логос). За своїми функціями світогляд покликаний : 1) інтегрувати людину у світ; 2) надати їй найперших життєвих орієнтирів; 3) подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях.

3. Предметом філософії є світ загалом (природа, суспільство, мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядуваний під кутом зору суб’єкт - об’єктного відношення. Структура філософського знання визначається сферами реальності :

Природа, світ, космос	Онтологія, натурфілософія, космологія
Суспільство та суспільна історія	Соціологія, соціальна філософія, філософія історії, культурологія, етнофілософія
Сама людина з іі особливостями, здібностями, властивостями	Філософська антропологія, антропософія, структурна антропологія, соціобіологія
Сфера духовних або інтелектуальних процесів (сфера свідомості)	Логіка, гносеологія, етика, естетика, філософія релігії, філософія права, історія філософії, ноологія

Філософія як сфера духовної культури виконує певні функції : 1)світоглядну; 2)пізнавальну; 3)логічну; 4)соціально-адаптивну; 5)критичну; 6)виховну та інші.

Отже, філософія є насамперед концептуальним вираженням світоглядних проблем. Як особлива сфера духовної культури, вона не зводиться до інших сфер та напрямів, а доповнює і розвиває їх.

Контрольні питання та завдання

1. Де, коли, чому і як виникає філософія?

2. Що таке світогляд, його історичні форми та структура?

3. У чому полягає специфіка філософського знання? Його характерні риси.

4. Охарактеризуйте основні філософські дисципліни.

5. Розкрийте зміст основних функцій філософії.

6. І.Кант сформулював три питання, які мають, за його переконаннями, принципове значення для філософії : Що я в змозі знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватись? Визначте, які три типи відношення людини до світу вони відображають? Охарактеризуйте кожен з цих типів відношення людини до світу ( див. : Введение в философию. Ч.1. – М., 1989. – С.42 - 48).

7. Дайте логічне обґрунтування вислову Л.Шестова «Завдання філософії не в тому, щоб заспокоювати людей, а в тому, щоб бентежити їх».

8. Хто із стародавніх філософів вперше використав поняття «філософія»?

Теми для рефератів, доповідей, контрольних робіт

1. Філософія, релігія та мистецтво як форми людського освоєння світу.

2. Роль філософії в індивідуальному розвитку людини.

3. Соціальна функція філософії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ»	\|	Тема 2. Філософія Стародавнього світу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.