Торгові центри

Криті ринки

Криті ринки в містах ставляться до числа найбільш відвідуваних масових суспільних будівель повсякденного користування і їх функціонування пов'язане з великими вантажними потоками.

Критий ринок як значна за обсягом великопролітна споруда повинна розміщуватись в місті так, щоб разом з іншими будівлями міг створити цікавий архітектурний ансамбль. Існує в основному два прийоми розміщення критих ринків у місті: острівний (будівля ринку займає квартал, обмежений вулицями, або центральне положення на площі); у кварталах міської забудови.

За потужністю криті ринки підрозділяють на 3 групи:

- малі на 100 торговельних місць;

- середні на 400-600 торговельних місць;

- великі – понад 1000 торговельних місць.

Об'ємно-планувальні рішення критих ринків розділяють на 3 основні типи:

- децентралізований або павільйонний;

- комбінований;

- централізований.

Криті ринки комбінованого типу являють собою композицію з павільйонів, об'єднаних торговельними критими переходами. Найбільш компактні криті ринки централізованого типу.

Територія критого ринку, як правило, включає:

- ринкова площа для підходів покупців і стоянок автомобілів;

- ділянка, безпосередньо зайнята будівлею ринку й площадкою для літньо-осінньої сезонної торгівлі;

- господарський двір зі зручними під'їздами до місць розвантаження.

У торговельному залі критого ринку розташовують разові й стаціонарні торговельні місця, розділені проходами для покупців. Звичайно разові місця являють собою відкриті ряди, розташовані в центральній частині торговельного залу. Стаціонарні місця - невеликі намети або кіоски, розташовані вздовж зовнішніх стін. Для кращої організації внутрішніх вантажних потоків і шляхів руху покупців необхідне їх розчленовування й ізоляція. Існує кілька прийомів розміщення складів і холодильників у критих ринках: в окремих будівлях; на першому поверсі; на другому поверсі; у підвалі.

Торгові центри, що поєднують різні підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування міста, надають населенню широкий вибір товарів та послуг. Вони також відкривають великі можливості для рішення містобудівних і архітектурно-художніх завдань, будучи архітектурними акцентами в міській забудові.

Торгові центри діляться на 2 основні групи: місцеві торгові центри й торгові центри міського значення.

Місцеві торгові центри є найбільш масовими й обслуговують населення житлових комплексів і житлових районів. Торгові центри міського значення за містобудівною ознакою діляться на наступні типи:

- торговий центр планувального району;

- спеціалізований торговий центр;

- загальноміський торговий центр.

Торгові центри планувальних районів обслуговують житлові масиви з населенням 50-250 тис. жителів. Спеціалізовані центри розміщаються автономно в місцях найбільшого притягування відвідувачів і, як правило, кооперовано із транспортними вузлами. Загальноміський торговий центр розміщується, як правило, у центральній частині міста й одночасно є торговельним комплексом центрального планувального району.

Останнім часом в архітектурно-будівельній практиці одержав поширення прийом розміщення загальноміських торгових центрів над магістралями і їх перетинаннями. Зупинки суспільного транспорту в цьому випадку включаються в структуру центрів, а транзитний транспорт пропускається під платформою.

Територія центра, як правило, складається із 3 основних планувальних зон:

- пішохідної, що включає пішохідні площі й вулиці, площадки посадочних платформ для пасажирів суспільного й індивідуального транспорту, траси для транзитних пішоходів, ділянки зелених насаджень і майданчики відпочинку відвідувачів центра, площадки для сезонної торгівлі;

- транспортно-господарської, що включає площадки для під'їзду суспільного транспорту, площадки для автостоянок легкового й вантажного транспорту, площадки для вантажних під'їздів і траси для транзитних проїздів;

- зони забудови, що включає площадку під будівлю й резервні площі для розвитку центра.

Існують в основному два прийоми функціонального зонування й угруповання об'єктів торгового центра: горизонтальне (площинне) і вертикальне (багатоярусне). Прийом вертикального зонування дозволяє скоротити загальну площу ділянки в 2-3 рази. Найпоширенішою є 2-ох, 3-ох ярусна побудова планувальних зон.

Основний пішохідний рівень поєднує універмаги, універсами, спеціалізовані магазини й салони, експрес-закусочні й інші об'єкти, що формують основний потік відвідувачів центра. Ресторани, кафе й інші рідше відвідувані об'єкти розташовуються осторонь від основного потоку відвідувачів, вище або нижче головного пішохідного рівня й повідомляються між собою вертикальними комунікаціями (сходами, пандусами, ліфтами, ескалаторами).

В умовах високої щільності сучасної міської забудови особливого значення набуває архітектурне рішення значних за площею покрівель будівель суспільно-торговельних центрів як додаткових площадок для літньої торгівлі, відпочинку й видових площадок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Універмаги	\|	Будівлі підприємств громадського харчування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.