Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права

З'ясування співвідношення адміністративного права з іншими, суміжними правовими галузями відіграє істотну роль щодо уточнення його соціальної природи і призначення, особливостей змісту, а також визначення місця у правовій системі.

Адміністративне право, зберігаючи свою «самобутність», виражену в його предметі та методі, тісно взаємодіє практично з усіма існуючими галузями права. Характеризуючи цю взаємодію, слід мати на увазі, що воно охоплює своїм регулятивним впливом різні сфери державного та суспільного життя.

Зрозуміло, що державно-управлінська діяльність перебуває під прямим впливом процесів, які відбуваються у суспільстві, і насамперед в економіці, що неминуче позначається на змісті адміністративного права та характері адміністративно-правового регулювання.

Не можна також ігнорувати той факт, що скорочення державного сектора (особливо у сфері економіки) за рахунок приватизації і акціону-вання різних об'єктів, спричинило їх «вихід» з-під прямого управлінського впливу з боку суб'єктів державного управління. Проте це не спричиняє відмови від адміністративно-правового регулювання управлінських відносин у цілому.

За цих умов змінюється юридичний статус структур, які раніше перебували в організаційному підпорядкуванні численних органів управління галузевого, міжгалузевого, територіального та іншого характеру. Відповідним чином змінюються форми і методи державного управління, зокрема зростає роль регіональних регуляторів відносин; посилюється значущість норм-програм, рекомендаційних норм, адміністративно-правових дозволів; «виходить» на пріоритетні позиції управлінська діяльність контрольно-наглядового і правоохоронного характеру; частіше використовуються регулюючі можливості адміністративних договорів.

44______________________________________________________ Глава 2

Отже, адміністративне право, змінюючи свій зміст, є одним з найне-обхідніших у ринкових умовах регуляторів суспільних відносин.

Службова роль адміністративного права за сучасних умов визначається й іншими істотними обставинами, що випливають безпосередньо з його природи.

Так, у зв'язку з актуальністю проблеми правоохорони як неодмінного елемента правової держави адміністративне право, на відміну від багатьох інших правових галузей, має і зміцнює свої власні юридичні засоби захисту від посягань на правовий режим у сфері функціонування механізму виконавчої влади. Невиконання або недбале виконання вимог адміністративно-правових норм тягне за собою введення в дію запобіжних, припиняючих і каральних засобів адміністративно-примусового характеру.

Серед них особлива роль належить інституту адміністративної відповідальності та адміністративному процесу. За допомогою адміністративної відповідальності дедалі більшою мірою захищаються не тільки управлінські суспільні відносини, а й багато інших, зокрема фінансові, трудові, природоохоронні тощо.

Крім захисту суспільних відносин, адміністративне право може їх регулювати. Так, чинне законодавство застосовує норми адміністративного права для забезпечення належного регулювання податкових, земельних, трудових та інших відносин. Ними, наприклад, визначаються: порядок стягнення податків і зборів, державний контроль за додержанням податкового законодавства; основні організаційні засади підприємницької діяльності; порядок виникнення і припинення державно-службових відносин; численні аспекти компетенції різних наглядових органів, що діють у межах предмета інших галузей права (природоохоронні інспекції) тощо.

Зазначені особливості адміністративно-правового регулювання багато в чому зумовлені асиміляцією діючої правової системи. Це характерно для так званих нових правових галузей типу комерційного, підприємницького, банківського права тощо. Крім того, практично в «чистому» вигляді не існує жодна галузь права. В кожній з них правову базу становлять, як правило, норми різного галузевого профілю з переважанням питомої ваги «власних» норм, які цілком відповідають предмету цієї галузі.

Найбільш самостійними є такі правові галузі, як цивільне, адміністративне, кримінальне, міжнародне, конституційне право. В інших випадках помітна взаємодія норм різних галузей права і законодавства. Так, у земельному чи природоохоронному праві чітко проявляється взаємодія цивільно-правових, адміністративно-правових і кримінально-правових норм.

Спостерігається «проникнення» адміністративного права у сферу інших правових галузей, тобто фактична наявність управлінських відносин у предметі будь-якої галузі права. Навіть у цивільному законодавстві є

Поняття адміністративного права_______________________________ 45

хоч і невелика, але певна кількість адміністративно-правових за своєю сутністю норм.

Адміністративне право, з урахуванням специфічних особливостей державно-управлінської діяльності як правової форми реалізації виконавчої влади, охоплює своїм регулюючим впливом надзвичайно широке коло суспільних відносин управлінського типу. Таким чином, чітко виявляється багатоманітність адміністративно-правового регулювання. Приміром, фінансове право регулює суспільні відносини, які суворо обмежені рамками його предмета.

Адміністративне право таких суворих меж не має. Відповідно важко знайти будь-яке спеціальне питання, яке можна було б назвати виключно адміністративно-правовим, тобто таким, що не зачіпає інтереси правових галузей. Фактично з усіх боків нас «оточують» норми перш за все адміністративного права. Хоч цей висновок здається з першого погляду парадоксальним, проте він має міцне підґрунтя. Наприклад, якщо йдеться про громадянина, то найширшими і різноманітними є його адміністративні права та дієздатність: народження, навчання, практична робота, взаємовідносини з соціальними, комунальними, медичними, транспортними, правоохоронними та іншими службами — на всіх цих процесах обов'язково позначається відповідний регулюючий вплив адміністративного права.

Сфера державного управління не ізольована від дії норм інших галузей права, якими регулюються відповідні суспільні відносини, які не охоплені предметом адміністративного права. Так виникає взаємодія різних правових галузей.

Найтісніше адміністративне право взаємодіє з конституційним (державним) правом.

Конституційне право закріплює основи організації і функціонування суб'єктів виконавчої влади, їх місце в державному механізмі, права і свободи людини.

Адміністративне право деталізує і конкретизує норми конституційного права, визначає юридичний механізм реалізації громадянами своїх прав і свобод, компетенцію структур виконавчої влади, адміністративно-правові засоби захисту управлінських відносин, форми і методи виконавчо-розпорядчої діяльності, основи її галузевої, міжгалузевої, регіональної та місцевої організації.

Адміністративне право тісно взаємодіє з цивільним правом, оскільки обидва регулюють відносини майнового характеру. Норми цивільного права регулюють відносини, за яких сторони рівноправні, а норми адміністративного права — це відносини, що будуються на підпорядкованості однієї сторони іншій.

Взаємозв'язок між адміністративним і трудовим правом існує у сфері регулювання службових відносин. Так, норми трудового права визначають статус службовців як учасників трудового процесу (умови праці,

46______________________________________________________ Глава 2

охорона праці, розгляд трудових спорів). Норми ж адміністративного права регулюють державно-службові відносини (умови та порядок проходження служби, правила користування службовими документами, повноваження посадових осіб з організації трудового процесу та ін.).

Адміністративне право тісно пов'язане з фінансовим правом. Фінансове право своїм народженням, власне, зобов'язано державному, адміністративному і частково цивільному праву. Фінансове право регулює відносини у сфері фінансової діяльності держави, зокрема у діяльності з акумулювання і розподілу коштів, що становлять національний дохід держави. Для регулювання цих відносин використовується адміністративно-правовий метод. Однак фінансове право визнане самостійною галуззю, бо регулювання мобілізації, розподілу і використання коштів має велике значення для держав та відзначаяється специфічними особливостями.

Отже, якщо йдеться про розподіл фінансів — це фінансове право; якщо про організацію роботи фінансових органів — це адміністративне право.

Інакше кажучи, адміністративне право регулює управлінські відносини в галузі фінансів, а фінансове — самі фінансові відносини як особливий різновид економічних відносин.

Межі норм кримінального й адміністративного права визначаються характером і спрямованістю відповідних заборон.

Найскладніше розмежувати адміністративну та земельну, природоохоронну, сільськогосподарську, митну й підприємницьку галузі права. Механізм співвідношення їх такий, що значна частина відносин належить до предмета названих галузей, регулюється нормами адміністративного права та властивим йому методом.

Таким чином, адміністративне право, як одна з провідних галузей правової системи України, становить складне соціально-юридичне утворення, у якому відображаються матеріальні, ідеологічні, моральні та інші відносини, що існують у суспільстві.

У цьому зв'язку доречно звернутися до думки відомого французького адміністративіста Г. Бребана, який у своїй фундаментальній праці¹ вірно зазначив, що немає таких секторів громадського життя, які б випадали цілком зі сфери адміністративно-правового контролю, тому що адміністративне право є право живе, що глибоко вкоренилося в суспільстві, увійшло у побут та свідомість сучасної людини. Ця думка справедлива і для нашого часу. Службова роль адміністративного права — юридичного «супутника» публічного управління і виконавчої влади — зберігається в період реформування державних інститутів.

Бребан Г. Французьке адміністративне право. — М, 1988. — С. 21.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Джерела адміністративного права	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.