ПРО БОРОТЬБУ З НЕПИСЕМНІСТЮ

Постанова РНК УСРР від 21 травня 1921 р.

Щоб дати можливість усьому населенню республіки свідомо брати участь в політичному житті країни, Рада Народних Комісарів ухвалила:

1. Усе населення республіки віком від 8 до 50 років, яке не уміє читати або писати, забов’язане учитися письму на українській, російській або якій іншій мові, за бажанням учня…

2. Загальні плани по боротьбі з не писемністю на місцях складаються органами Наркомосу.

3. Наркомосові і його місцевим органам дозволяється притягати до навчання неписемних в порядку трудової повинності усе письменне населення країни, непокликане до війська, з оплатою праці по нормах працівників освіти. <..>

Історія української культури. Збірник матеріалів і документів. За ред.С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К., 2000. – С.300.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДЖЕРЕЛА	\|	В яких умовах розвивалась українська культура на початку XX ст.?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.