Показники трудової активності

Тема З. Трудова активність

3.1 Працездатність, трудова активність і зайнятість

3.2 Показники трудової активності

3.3. Стандартизація вікових коефіцієнтів як метод побудови узагальнюючого показника, трудової активності

3.4.Чинники трудової активності

3.5. Трудова активність населення України з огляду на ситуацію в економічно розвинених європейських країнах

Працездатність-здатність виконувати трудові функції без шкоди здоров'ю.

Розрізняють загальнупрацездатність, яка дозволяє викопувані будь-яку роботу в загальних умовах праці,професійну праце ідатнісгь - здагнісгь до виконання певних професійних (кваліфікаційних) функцій та спеціальну працездатність -здатність працювати в певних природно-кліматичних або виробничих умовах.

Поряд із цим існуєповна, часткова та залишкова працездатність, під якими розуміється здатність до праці без обмежень (повна) чи з обмеженнями (часткова). Різновидом часткової працездатності є залишкова, характерна для осіб старшого віку -чи тих, хто переніс тяжку хворобу і став інвалідом.

Наявність працездатності є необхідною умовою входження людини до складу робочої сили, але самої працездатності для цього не достатньо - потрібно ще бажання її реалізувати, тобто трудова (економічна) активність.

Трудова активність - прагнення працездатної особи застосувати на практиці наявні знання та досвід, одержуючи за це винагороду в натуральній або грошовій формі. Особа, що виявляє таке бажання, є носієм трудової (економічної) активності.

Така трактовка в цілому відповідає міжнародним підходам і на відміну від поширеного в минулому серед вітчизняних дослідників визначення трудової активності залишає поза увагою якісні її характеристики, зокрема інтенсивність праці.

Раніше у вітчизняній літературі трудова активність ототожнювалась з характеристиками інтенсивності, творчого ставлення до праці; тобто категорія мала більшою мірою атрибутивні, якісні показники.

Трудова активність може бутипотенційною, яка відповідає прагненням працездатної особи працювати за винагороду, і реалізованою, яка фактично є зайнятістю. Потенційна трудова активність є головним чинником формування робочої сили, а реалізована - її зайнятості. Таким чином, співвідношення між потенційною і реалізованою трудовою активністю досить певно і об'єктивно харктеризує ситуацію на ринку праці.

Головним статистичним виміром трудової активності є її рівень t, що розраховується як відношення чисельного трудоактивного населення (L) до його загальної кількості (S): t = L/S.

Рівні трудової активності розраховуються щодо населення старше певного віку (як правило, 16 або 18 років), населення працездатного віку або всього населення регіону. Перші два коефіцієнти називають спеціальними, третій - загальним. Зрозуміло, що в кожному випадку чисельник дробу має бути відповідним до знаменника, тобто використовується чисельність трудоактивного населення старше певного віку, працездатного віку або без вікових обмежень.

Більш детальну інформацію можна одержаги, спираючись на розрахунки статево-вікових рівнів трудової активності: диференційовано щодо жінок і чоловіків за 5-річними віковими коефіцієнтами. У такому випадку, як правило, ряд статево-віковіїх коефіцієнтів доповнюється стандартизованим показником, причому за стандартне населення приймається або середня по країні фактична структура населення, або та, що використовується в міжнародній статистиці як європейський або світовий стандарт.

Стандартизовані коефіцієнти мають узагальнюючий характер і водночас вони еліміновані від впливу структурних факторів, тобто особливостей статево-вікового складу населення. Це дає можливість виконувати коректний порівняльний аналіз рівнів трудової активності різних країн, що мають істотні відмінності, наприклад, у рівнях постаріння населення; інша можливість - порівняння трудової активності чоловіків і жінок, міських та сільських жителів, населення тієї ж самої країни за різні періоди часу. Стандартизовані коеф. визначаються виключно статево-віковими рівнями трудової активності.

Рис. 1.Схема процесу розвитку трудової активності

Таблиця 1 - Вікова структура населення, прийнятого в міжнародній статистиці за європейський стандарт

Вік, роки	Пиюма вага в загальній сукупності населення
0-4	0,08
5-9	0,07
10-14	0,07
15-19	0,07
20-24	0,07
25-29	0,07
30-34	0,07
35-39	0,07
40-44	0,07
45-49	0,07
50-54	0,07
55-59	0,06
60-64	0,05
65-69	0,04
70-74	0,03
75-79	0,02
80-84	0,01
85+	0,01
Усього	1,00

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні принципи визначення масштабів пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця	\|	Чинники трудової активності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 1.137 сек.