Тема №2 Соціальні чинники здоров'я

Суттєвий вплив на стан здоров'я населення справляють чинники соціального середовища: демографічна та медична ситуації, духовний та культурний рівень, матеріальний стан:, соціальні, відносини, засоби масової інформації, урбанізація:, конфлікти тощо. Серед факторів, які можуть несприятливо впливати, розрізняють етіологічні, тобто причинні, фактори, які безпосередньо обумовлюють розвиток і вираження патологічного процесу (хвороби), і фактори ризику, які не є причиною захворювання,але сприяють, посилюють дію етіологічних факторів.

Наприклад, збудники інфекційних хвороб, токсичні речовини, вібрація є причиною певних захворювань - грипу, туберкульозу, отруєння ртуттю, вібраційної хвороби, а зайва маса тіла, паління, малорухливий спосіб життя можуть як збільшити ймовірність захворювань (гіпертонія, ішемічна хвороба серця гоню), тобто впливати на частоту захворювань серцево-судинної системи, так і негативно впливати на їх перебіг, робити менш сприятливий прогноз цих та інших захворювань, які обумовлені дією етіологічних факторів.

Так, алкоголь може служити фактором ризику, який посилює несприятливу дію хімічних речовин, що діють на нервову систему, а паління - на речовини, які вражають переважно легені та дихальні шляхи. Неповноцінне харчування (обмаль білків, вітамінів тощо) може служити етіологічним, фактором, аліментарних розладів і фактором ризику інтоксикацій важкими металами або радіаційного ураження осіб, які стикаються з ними.

Розвиток людського суспільства, який супроводжується вторгненням людини в біосферу, та інша діяльність, що має глобальний характер, призводить до багатьох хвороб цивілізації. Ці хвороби - результат неправильного використання можливостей, які надає людині цивілізація. Тому вони певною мірою можуть бути попереджені. Найважливішими причинами, які зумовлюють виникнення цих хвороб та їх поширення, є передусім науково-технічний прогрес та прискорення темпу життя. Це обумовлено тим, що бурхливий розвиток цивілізації набагато випереджає біологічні еволюційні процеси. У зіткненні швидкоплинного соціального чинника та біологічної основи, яка повільно еволюціонує, полягає найголовніша причина хвороб цивілізації. Конкретні клінічні прояви відображаються у так званому неврозі невідреагованих емоцій.

З цього випливає, що людина повинна будувати соціальні взаємовідносини так, щоб звести до мінімуму негативні емоції. Такі дії можуть стати основою профілактики тих захворювань, у розвитку яких ці емоції відіграли вирішальну роль.

Тема №3 Генетичні чинники здоров'я

Останнім часом структура захворюваності населення змінюється і на перший план виступають хвороби, в яких спадковий чинник відіграє велику роль. Основні функції спадкового апарату полягають у збереженні спадкової інформації, керуванні біосинтезом білків, передаванні спадкової інформації у процесі розмноження, відновленні функції генів у разі їх пошкодження. Функції генів регулюються клітинним середовищем, у тому числі генетичними чинниками, а самі клітини - хімічними чинниками з інших клітин та чинниками навколишнього середовища.

Стійкі стрибкоподібні зміни у спадковому апараті клітини називаються мутацією. Виділяють генну та хромосомну мутації. Перша з них обумовлена змінами хімічного складу гена.

Хромосомна мутація — це зміна загальної кількості хромосом та їх структури.

Мутацію спричиняє поділ мутагенів на:

· фізичні

· хімічні

· біологічні

Серед фізичних чинників перше місце посідають іонізуюче та ультрафіолетове випромінювання.

До хімічних мутагенів відносять більшість токсичних речовин, значну кількість відходів промисловості та деякі антибіотики.

Серед біологічних мутагенів найбільш розповсюдженими є віруси.

Залежно від розмірів пошкодження спадкового апарату (генна чи хромосомна мутації) виділяють молекулярно-генетичні хромосомні хвороби. Враховуючи те, що генна мутація, порівняно з хромосомною, порушує відносно невеликі ділянкигенного апарату, то ці порушення супроводжуються менш грубими змінами. Репродуктивна функція при цьому зберігається, і тому такі захворювання передаються здебільшого через покоління, тобто є спадковими в повному розумінні (короткозорість, далекозорість, аномалії розвитку кінцівок, підвищена чутливість до алкоголю та лікарських препаратів тощо). Відомо близько 300 хромосомних синдромів (психічних захворювань).

Завдяки притаманній пластичності генотипу організм змінюється залежно від змін навколишнього середовища. В одних випадках розвиток хвороби визначається спадковими чинниками, а в інших - чинниками природного середовища. Між цими крайніми станами є такі хвороби, розвиток яких залежить як від генетичних, так і від зовнішніх чинників. У таких випадках говорять не про спадкові хвороби, а про схильність до тих чи інших хвороб.

Зміна умов навколишнього середовища значною мірою впливає на виявлення хвороб, які називаються мультифакторіальними (багатопричинними). Ці хвороби поширені й різноманітні - гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ішемічна хвороба серця, шизофренія, цукровий діабет та ін. Нерідко один і той самий чинник викликає різні хвороби залежно від спадкової схильності.

Наприклад, нервово-психічне перевантаження та негативні емоції в одних людей призводять до гіпертонічної хвороби, а в інших ці ж чинники спричиняють розвиток цукрового діабету.

Конституція людини - це єдиний комплекс морфологічних, функціональних, у тому числі і психічних, особливостей організму, що склалися на спадковій основі та визначають його реактивність. На їх формування значно впливали природні чинники. Конституція визначає індивідуальну реактивність організму, його адаптаційні особливості, своєрідність перебігу фізіологічних і патологічних процесів.

Немає жодного сумніву, що від будови тіла людини залежить її схильність до деяких захворювань.

Наприклад, туберкульоз легень - хвороба, яка вражає у першу чергу людей астенічної будови тіла. Ці особи частіше хворіють психічними недугами, зокрема шизофренією. Захворюваннями серцево-судинної системи, цукровим діабетом та злоякісними пухлинами частіше хворіють люди з гіперстенічною статурою.

Дуже важливе значення має співвідношення спадкового і набутого в конституції людини. Навколишнє середовище при цьому є умовою виявлення і реалізації спадкових ознак, які можна назвати потенціальними можливостями організму. Разом із тим довкілля може сприяти формуванню нових ознак, які мають конституційне значення. Наприклад, інфекція й інтоксикація, авітаміноз та іонізуюче опромінення можуть різко змінити будову тіла та ослабити резистентність організму.

Проблема профілактики спадкових і особливо мультифакторіальних захворювань, у розвитку яких генетичні чинники відіграють певну, хоч і не домінуючу, роль, співзвучна із загальними проблемами медицини. На різному індивідуальному генетичному фоні одна і та сама величина чинників (комбінація) може викликати або не викликати розвиток хвороби. Концепція генетичного ризику, яка базується на прогностичній ролі індивідуальних спадкових чинників ризику, значно підвищує ефективність профілактики захворювань. Так, на підставі даних про поширення ішемічної хвороби серця в популяції та з урахуванням коефіцієнта спадкування цієї хвороби можна отримати дані для визначення генетичного ризику цієї хвороби. Кількісне визначення повного ризику - найбільш об'єктивна основа для прийняття рішення про диспансеризацію, але для цього потрібні цілеспрямовані і масштабні дослідження.

Таким чином, проблема генетичного здоров'я є одним із аспектів «біології здоров'я».

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема № 1. Природні та екологічні чинники здоров'я	\|	Тема № 4. Адаптація організму, індивідуальне пристосування до зовнішніх факторів середовища

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.