Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема №2 Поживні речовини та їх значення в діяльності організму

Їжа - це складна суміш харчових речовин ( біля 2000), з яких більше 60 відноситься до числа незамінних . Якість харчового раціону в значній мірі визначається вмістом білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. При цьому важлива не тільки кількість цих речовин, але і їх правильне співвідношення.

Білки- основа всіх клітин, вони є будівельним матеріалом, а також беруть участь в обміні речовин, у формуванні імунітету, в утворенні деяких сполук, що виконують в організмі складні функції. Білки, на відміну від жирів та вуглеводів, не утворюються з інших речовин, тобто є незамінною частиною їжі. Біологічна цінність різних видів білків обумовлюється їх амінокислотним складом. Із відомих нині 20 амінокислот 8 - незамінні (лізин, триптофан, фенілаланін, лецитин, ізолатицин, валін, треонін, метіонін). Вони не синтезуються в організмі і тому повинні обов’язково надходити з їжею.

Багатими на незамінні амінокислоти є білки тваринного походження, що містяться в м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах. Менш повноцінні білки рослинного походження - круп, бобових, хліба, овочів. Білки тваринного походження повинні складати 55% загальної кількості білка в раціоні, що становить в середньому для дорослої людини 86г на добу. Як нестача, так і надмір білків у їжі негативно позначаються на здоров’ї.

Жири - мають найбільшу енергетичну цінність. Вони необхідні для нормальної діяльності центральної нервової системи, для кращого засвоєння білків, мінеральних речовин, жиророзчинних вітамінів А, D, Е. У середньому людині на добу необхідно 102г жирів. В раціоні людини рослинний жир повинен становити 30% від загального вмісту жирів. Рослинні жири містять полінена-сичені жирні кислоти, добову потребу людини в них може задовольнити 10 -15 г будь - якої олії. Але при термічній обробці корисні властивості олії втрачаються. Жири синтезовані в організмі при надмірному надходженні вуглеводів і білків, з їжею, містять лише насичені жирні кислоти. Надмір насичених жирних кислот часто є причиною порушення обміну жирів і збільшення вмісту холестерину в крові. Холестерин - “винуватець” розвитку атеросклерозу, що в свою чергу призводить до виникнення стенокардії, ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу, інфаркту міокарда, інсульту. Дослідження показали, що харчування високоенергетичною їжею, підвищене вживання жирів, надходження в організм великої кількості холестерину сприяють онкологічним захворюванням, розвитку раку.

Вуглеводи - значне джерело енергії, вони задовольняють 50- 60% добової потреби організму в енергії. Слід пам’ятати, що 80% добової потреби людини у вуглеводах необхідно забезпечувати за рахунок складних вуглеводів, 20% - за рахунок простих легкозасвоюваних, надмір останніх в раціоні може сприяти виникненню ожиріння, цукрового діабету, атеросклерозу. Незасвоювані вуглеводи - грубі харчові волокна, які забезпечують нормальне травлення. Вони створюють відчуття ситості, запобігають запорам, стимулюють жовчовиділення, сприяють виведенню холестерину з організму, нормалізують діяльність корисної мікрофлори кишечника.

Дуже важливу роль відіграють мінеральні речовини.

Кальцій - необхідний для побудови кісткової тканини.

Калій - внутрішньоклітинний елемент, регулює кислотно-основну рівновагу крові, активізує роботу деяких ферментів, бере участь у багатьох процесах обміну речовин, у передачі нервових імпульсів, нормалізує АТ.

Залізо - кровотворний елемент, входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, деяких ферментів. За нестачі заліза спостерігається розвиток анемії. При цьому знижується стійкість організму, з’являється швидка стомлюваність, нудота, зменшується апетит, з’являється головний біль, серцебиття.

Фтор - необхідний для розвитку зубів. Бере участь в утворенні кісткових тканин, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін. За недостатнього вмісту фтору у воді виникає карієс, за надмірного - флюороз.

Йод - виникнення та поширення ендемічного зобу пов’язані як з дефіцитом йоду в навколишньому середовищі таке і з неправильним харчуванням населення. За недостатності йоду в організмі порушується функція щитовидної залози, вона збільшується в розмірах (зоб), тисне на трахею, судини. При цьому жінки страждають безпліддям, під час пологів підвищується ризик народження фізично і психологічно неповноцінної людини, збільшується дитяча смертність у зв’язку зі зменшенням опору організму інфекціям, у дітей спостерігається низький коефіцієнт розвитку.

Фосфор - входить до складу білків, кісткової тканини. Виконує важливу роль в обміні речовин, функції нервової тканини, м’язів, печінки, нирок. За нестачі його спостерігається розм’якшення кісток, за надмірного надходження - порушення засвоєння кальцію і виведення його з кісток.

Магній - бере участь в обміні вуглеводів, входить до складу кісток, забезпечує нормальну діяльність м’язів серця і його кровопостачання, регулює діяльність нервової системи. Магній розширює судини, стимулює рухову функцію кишок і жовчовиділення, сприяє виведенню холестерину з кишечника.

Вітаміни - вкрай необхідні поживні речовини для організму людини. Вітаміни містяться в продуктах в незначній кількості, але їх вплив є значним для здоров’я та працездатності. Вони є незамінними компонентами харчування, забезпечують життєво необхідні процеси в організмі, беруть активну участь в обміні речовин. Достатня кількість вітамінів в організмі забезпечується лише надходженням їх з різноманітною їжею. Обмін вітамінів є взаємопов’язаним , нестача одного з них впливає на засвоєння інших .

Культура харчування.Вважають, що людина помирає не від певної хвороби, а від свого способу життя. «наше здоров’я в наших руках» проста істина, основа здорового способу життя. В наш час багато осіб (особливо дівчата) окремі приймання їжі замінюють палінням, щоб зменшити масу тіла. Але це ж досягається за рахунок отрут тютюнового диму, тобто за рахунок здоров’я.

Харчування відноситься до тих факторів навколишнього середовища, вплив яких на організм відбувається не зразу, а поступово. У зв’язку з цим шкода неправильного харчування також виявляється не зразу, а люди часто відносяться до питань харчування з недостатньою увагою і серйозністю.

Ожиріння з’являється тоді, коли харчування постачає більше енергії, ніж організм може витратити. Так, 1г жиру дає 9 ккал, вуглеводів - 4ккал, білків - 4ккал, алкоголю -7ккал. Отож і в наш непростий час не забувайте, що правильно організоване харчування допоможе зберегти здоров’я, енергію високу працездатність.

Тема №3 19 головних правил в харчуванні за К. Купером

У фізичній підготовці, окрім раціонально побудованих навчально – тренувальних занять, велике значення має організація правильного харчування, яке забезпечувало б прискорення відновлюючих процесів після навантажень та високу працездатність осіб, що займаються фізичною культурою та спортом. Так вважав Кеннет Купер – відомий американський фахівець превентивної медицини.

До режиму харчування необхідно підходити з раціональних позицій. Основні вимоги (правила) до харчування, а їх 19, висвітлені автором у книзі “Аеробіка для доброго самопочуття” (1987). Вони наступні:

1. Харчування повинно бути збалансованим і різноманітним. Продукти харчування – містити вуглеводи (фрукти, овочі, борошняні і крохмальні продукти), білки (м’ясні або молочні продукти, боби або горіхи), жири (масло або маргарин) і рідини в кожному прийомі їжі. Вуглеводи згорають в першу чергу (забезпечуючи енергією протягом 3-4 годин). Білки дають енергію на наступні 1-2 години, а жири ще не до кінця витрачаються до 5-ої або 6-ої години, тобто до наступного прийому їжі;

2. Зменшуйте вживання калорій і збільшуйте їх витрату, 0,5 кг збереженого жиру еквівалентні 3500 ккал. Щоб втратити 1 кг (7000 ккал) в тиждень, необхідно кожного дня відмовлятись від 1000 ккал. А для того, щоб схуднути і зменшити переважно жирову, а не м’язову масу, слід збільшити фізичну активність (вправи типу ходьба і біг);

3. Їсти менше жирної їжі. Різко обмежити споживання смаженого м’яса, масла, маргарину, майонезу, салатних приправ, консервів, напівфабрикатів, жирних м’ясних продуктів, молочних продуктів з високим вмістом жиру (цільне молоко, вершки, сметана, сир, морозиво);

4. Застосовуйте низькокалорійні приправи до салатів, обмежуйте вживання готових приправ, замість вершків пити збиране молоко, їсти обезжирені сири. Слід мати на увазі, що кожний грам споживаного жиру містить подвійну кількість калорій порівняно з білками або вуглеводами (1 г жиру – 9 ккал, 1 г вуглеводів або білків – 4 ккал);

5. Вживайте менше цукру. Рафінований цукор міститься в таких продуктах, як джем, желе, лимонад, десертні солодощі, домашнє печиво, пироги, солодкі соки і консервовані фрукти. Обмежтеся однією або двома солодкими стравами в тиждень. Цукор – висококалорійний продукт, в ньому абсолютно немає мінеральних солей і вітамінів;

6. Необхідно їсти більше низькокалорійних, об’ємних і високоволокнистих продуктів, наприклад, сирі фрукти і овочі (з насінням і шкіркою), відварена картопля, хлібні вироби грубого помелу, висівки, смажені кукурудзяні зерна І пісні супи;

7. Надавайте перевагу пісному м’ясу, птиці, рибі. Якщо необхідно схуднути або зберегти нормальну вагу, особливо важливо організувати харчування таким чином, щоб було менше яловичини, баранини, свинини і сиру;

8. При приготуванні їжі слід використовувати як можна менше жиру. Готувати смажене м’ясо на решітці, відціджувати жир. Для соусу використовуйте м’ясний сік після видалення жиру. Тушкуйте продукти на воді, відварюйте овочі і їжте їх сирими без всяких соусів і приправ. Застосовуйте знежирені замінники масла;

9. Обмежте вживання алкоголю. Один бокал пива – це 150 “зайвих” кілокалорій;

10. Їжте низькокалорійну їжу, сирі овочі і фрукти, овочеві салати, оскільки наявність в них тартанової кислоти запобігає перетворенню вуглеводів у жири. Пийте томатний сік;

11. Кожного дня необхідно випивати від 6-ти до 8-ми склянок рідини, краще всього води, можна збираного молока, натуральних фруктових соків;

12. Їсти поволі, розслаблено, в затишній обстановці. Ретельно пережовуйте їжу і витрачайте не менше 20 хвилин на кожний прийом їжі. Пам’ятайте: потрібно саме 20 хвилин, щоб відчути себе ситим. Тому чим повільніше їсти, тим менша ймовірність переїсти.

13. Надавайте перевагу твердій їжі. Тверді продукти (наприклад, яблуко) потребують більш тривалого пережовування, ніж м’яка їжа (банан). Психологічно нам необхідно жувати – це пом’якшує стрес і знімає напругу.

14. Намагайтеся харчуватися регулярно, уникайте імпульсного харчування – це дозволить уникнути впливу непередбачених обставин (наприклад, недільних та святкових трапез);

15. Обмежте вживання солі, з якою часто пов’язують гіпертонію. Пам’ятайте: організму її потрібно тільки 2 г на день

16. Уникайте зайвих думок про їжу. Зберігати продукти краще не на виду, щоб не виникало спокуси. Їжу слід подавати на стіл на тарілках в тих кількостях, яку можна з’їсти, не виставляйте їжу у великих тарілках. Не поєднувати прийом їжі з переглядом телепередач, читанням або з іншою діяльністю. Нарешті, намагайтеся більше зосереджуватись на тому, що і скільки ви вживаєте, і не дозволяйте собі мріяти про смачні страви;

17. Намагайтеся більше рухатися протягом дня, регулярно займайтеся фізичними вправами. Систематичне навантаження знижує калорії, зменшує апетит і покращує стан серцево-судинної і дихальної систем. Один із дослідів показав, що повні жінки, які продовжують додавати у вазі, споживають на день таку ж кількість калорій, як і стрункі, вага яких стабільна. Але повні пацієнтки проходили тільки по 3 км на день, а худенькі – по 8 км.

Користуйтеся сходами замість ліфта, паркуйте машину у віддалених від дому або роботи місцях, щоб проходити цю відстань пішки, пішки ходити до магазину, ввести в традицію вечірні прогулянки.

18. Спробуйте справитись зі стресом, не вдаючись до їжі або алкоголю. Переїдання і пияцтво часто пов’язують з повсякденними неприємностями або необхідністю розслабитися після напруженого робочого дня. Але для цього є інші шляхи, наприклад, фізичні вправи;

19. Постійний контроль за вагою повинен стати звичкою. Постійна мета – звільнення від зайвих кілограмів, дотримуватися способу життя, який обереже від них. Постійний, але ефективний шлях самоконтролю – регулярно зважуватися. Крім того не дозволяйте собі додавати більше 1 або 1,5 кг до ідеальної ваги.

Лекція №7. Оздоровче фізичне тренування

Тема №1 Вплив оздоровчого фізичного тренування
на організм людей різного віку

Здоров’я – безцінне надбання не тільки кожної людини, але всього суспільства.

Наукові дані свідчать про те, що для більшості людей при дотриманні ними принципів здорового способу життя, можливість жити 100 років і більше – це не міф, а реальність.

На жаль, розвиток цивілізації привів до того, що рухова активність людей самого різного віку знизилась. В результаті цього велика частина населення живе і працює в стані “гіпокінезії”, що негативно відбивається на здоров’ї і функціональних можливостях організму.

З кожним роком з’являються все нові і нові дані про ріст серцево-судинних захворювань. Так, доведено, що у службовців у порівняні з людьми фізичної праці коронарний атеросклероз трапляється у 3 рази. а інфаркт міокарда – у 2 рази частіше. За даними вчених США, у спортсменів у порівняні із службовцями того же віку (30-40 років) атеросклероз зустрічається у 12 разів рідше. За даними експертів ВООЗ в країнах Європи від цих захворювань помирає близько 3 млн. людей.

Таке швидке розповсюдження серцево-судинних захворювань пов’язано з відповідними соціально – культурними умовами, серед яких найважливішу роль відіграє невиправдане надлишкове харчування, а також зниження рухової активності.

Зниження останньої характерно не тільки для дорослого населення, але і для дітей шкільного віку. Науково-технічний прогрес, зв’язані з ним механізація і автоматизація виробництва, розвиток міського і особистого транспорту, засобів масової інформації корінним образом змінили структуру вільного часу у дітей і підлітків. Для більшості з них улюбленим заняттям є перегляд телепередач та комп’ютерні ігри.

Зменшення м’язових зусиль негативно впливає на опорно-руховий апарат, викликаючи тим самим порушення осанки у дітей, яка, в свою чергу супроводжується погіршенням фізичних якостей – сили, швидкості і витривалості, на розвиток систем дихання і кровообігу, дієздатність, обмінні процеси та імунобіологічну реактивність розвиваючого організму.

Таким чином, гіпокінезія – це дійсно біч цивілізації, що проявляється на всіх етапах вікового розвитку. Хочемо ми в цьому признатися чи ні, але всі в тій мірі підвержені їй.

Відомо, що фізична культура і спорт були у великий шані ще у стародавніх греків і римлян. Останні вважали, що заняття фізичними вправами сприяють зміцненню здоров’я. Прикро, говорив Сократ, із-за нехтування фізичними вихованням, передчасно старіти і не бачити повного розквіту краси та сили свого тіла, які властиві йому. Більш 2,5тис. років тому був зроблений напис, який зараз знайдено на одній із скал Греції: “Якщо хочеш бути сильним, – бігай, якщо хочеш бути красивим, – бігай, якщо хочеш бути розумним, – бігай!”

В результаті проведених досліджень було встановлено, що м’язи являються джерелом сильних впливів на всі тканини і функціональні системи організму.

Ці впливи здійснюються безпосередньо за рахунок моторно-вісцеральних рефлексів. Механізм їх прояву наступний: під час виконання рухових дій від м’язів по рухових нервах (аферентних шляхах) надходять в ЦНС нервові імпульси. Вони активізують не тільки руховий центр кори головного мозку, але і пов’язані з ним вегетативні центри внутрішніх органів від яких, в свою чергу, находить “команда” на посилення функції цих органів, а також на гіпоталамус.

Гіпоталамус разом з гіпофізом утворюють гіпоталамонейросекреторну систему, яка бере участь у процесі нейросекреції. Так, нейросекрет, який виділяє гіпоталамус діє на задню долю гіпофіза, в результаті чого виділяються АКТГ та ендорфіни. Перший активізує діяльність надниркових залоз, що призводить до надходження в кров гормону адреналіну.

Дія адреналіну подібна до дії симпатичних нервів. Він розширює вінцеві артерії серця, розслабляє м’язи бронхів і судин головного мозку. Під його впливом поліпшується робота серця та інших органів і систем організму (підсилюється глікогеноліз у печінці та м’язах, робота скелетних м’язів та ін.).

В цьому відношенні найбільш важливим є установлення факту тісного зв’язку між рівнем рухової активності тварини і економічністю роботи серця з одного боку, та тривалістю життя тварин різних видів – з другого

Фізична активність, стан серця і тривалість життя тварин
різних видів (за І. В. Муравовим)

Тварини	Фізична активність	Частота серцевих скорочень за хвилину	Вага серця по Відношенню до маси тіла, %	Тривалість життя, років
Кролик Заєць	Мала Велика		0,3 0,9
Криса Білка	Мала Велика		0,3 0,8	2,5
Корова Кінь	Мала Велика	70-75 35-40	0,5 0,7	20-25 40-50

Так, при однакових масах і розмірах тіла у малорухомих кролів частота серцевих скорочень становить 250 ударів за хвилину, а живуть вони 5 років, тоді як у зайців ритм серця більш сповільнений – 60 ударів за хвилину, а тривалість життя складає 15 років. Відповідно, у великої рогатої худоби ритм серця становить 70-75 ударів за хвилину, тривалість життя – 20-25 років, тоді як при тих самих розмірах значно рухливі коні мають ритм серцевих скорочень 35-40 ударів за хвилину і живуть 40-50 років.

Зрозумілим є і той факт, чому в зоопарках при ідеальному догляді та раціональному харчуванні звірі живуть менше, а ніж в природних умовах. Всьому вина – гіпокінезія. Вона порушує процеси, які протікають за механізмами моторно-вісцеральних рефлексів, тим самим негативно впливає на функції внутрішніх органів і систем, є одним із головних факторів передчасного старіння людини.

Свідченням останнього, є збільшення серця та зниження частоти серцевих скорочень (приблизно у 2 рази) у кроликів під впливом фізичних тренувань за порівняльно незначний проміжок часу (4-5 місяців) . Цікаво вказати і на той факт. що треновані кролики на відміну від видових, за більшістю показників системи кровообігу і дихання приближувалися до величин які були характерними для зайців, а їх зовнішні риси нагадували риси останніх.

Фахівцями вітчизняної та світової наук накопичено великий досвід, який підтверджує необхідність занять фізичними вправами для:

· поліпшення здоров’я

· підвищення фізичної і розумової працездатності

· специфічної та неспецифічної імунореактивності організму до дії самих різних чинників навколишнього середовища

Велика роль її у профілактиці та лікуванні багатьох захворювань і вчасності, так званих “хвороб цивілізації” (серцево-судинні захворювання, в тому числі ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба; порушення обміну речовин – ожиріння, остеохондроз; функціональні розлади нервової системи – неврози та ін.). Слід також нагадати про важливе значення фізичних вправ у період росту організму щодо попередження відхилень у фізичному розвитку дітей і підлітків, порушень постави і деформації хребта та анатомо-фізіологічних порушень опорно-рухового апарату.

Розрізняють загальний (неспецифічний) і специфічний ефектиоздоровчого тренування.

Неспецифічний ефект оздоровчого тренування проявляється у додатковій витраті енергії, за допомогою якої компенсується дефіцит енерговитрат, благотворному впливу на ЦНС, підвищенні функціональних можливостей ендокринної системи та активізації захисних сил організму. Одним із основних проявів неспецифічного впливу фізичних навантажень є опосередкована дія їх на фактори ризику “хвороб цивілізації”.

Специфічний ефект оздоровчого тренування пов’язаний з процесами економізації та розширення фізіологічних функцій організму, що в кінцевому результаті, сприяє уповільненню процесів старіння.

Економізація фізіологічних функцій проявляється як у стані спокою, так і в умовах виконання дозованих фізичних навантажень різного характеру. Вона є проявом адаптаційної перебудови структур (наприклад, розвиток гіпертрофії та ділятації серця) і функцій (наприклад, розвиток брадикардії) організму.

В стані спокою цей ефект проявляється брадикардією, схильністю до гіпотонії, подовженням фаз діастоли та систоли, брадіпноєм, тенденцією до зниження концентрації деяких гормонів в крові, а також структурою перебудовую серця – фізіологічною гіпертрофією та фізіологічною ділятацією.

Брадикардія має велике значення не тільки для спортсменів, але для тих, хто не займається спортом. У нетренованих людей з брадикардією випадки захворювання ІХС виявлені значно рідше, ніж у людей з частим пульсом. Вважається, що збільшення ЧСС в спокої на 15 уд/хв підвищує ризик раптової смерті від інфаркту на 70%. Така ж закономірність спостерігається і при м’язовій діяльності.

При виконанні стандартних навантажень на велоергометрі у тренованого чоловіка об’єм коронарного кровотоку майже в 2 рази менший, ніж у нетренованих (140 проти 260 мл/хв на 100 г тканини). Таким чином, зі збільшенням рівня тренованості потреби міокарда в кисні знижуються як у стані спокою так і при субмаксимальних навантаженнях, що свідчать про економізацію серцевої діяльності.

Ця обставина є фізіологічним обґрунтуванням необхідності адекватного фізичного тренування для хворих ІХС, так як по мірі зростання тренованості і зниження потреби міокарда в кисні підвищується рівень граничного навантаження, яке може виконати обстежуємий без загрози ішемії міокарда і приступу стенокардії.

Яскравим проявом морфофункціональної перебудови в організмі під впливом систематичних занять є розширення резервів фізіологічних функцій. У людей фізично тренованих в порівнянні з нетренованими:

· збільшені ЖЄЛ (життєва ємкість легень),

· артеріо-венозна різниця по кисню та СОК (систолічний об’єм крови)

Особливо виразним є різниця при дослідженні показників функцій на висоті фізичних навантажень, а саме:

· збільшення максимальної ЧСС

· систолічного і хвилинного об’єму крові

· артеріо-венозної різниці по кисню

· зниження загального периферійного судинного опору (ЗПСО), що полегшує механічну роботу серця і збільшує його продуктивний потенціал.

Крім збільшення резервних можливостей організму під впливом оздоровчого тренування, також важливий його профілактичний ефект, якій пов’язаний з опосередкованим впливом на фактори ризику серцево- судинних захворювань. Із зростанням тренованості (по мірі підвищення рівня фізичної працездатності) спостерігається чітке зниження всіх основних факторів ризику захворювань – вмісту холестерину в крові, артеріального тиску і маси тіла.

Як відомо, холестерин є головним компонентом бляшок, який визиває розвиток атеросклерозу. Але, можливо не всім відомо, що для розвитку останнього велике значення має не тільки відсотковий вміст його в крові, але також і якісний склад холестерину, а саме, вміст ліпопротеїдів низької (ЛНЩ) і високої щільності (ЛВЩ), головним компонентом яких є сам холестерин.

ЛНЩ вмістять у собі велику кількість холестерину і здатні проникати в стінку судин з поступовим утворенням на них атероматозних бляшок і як результат цього – ущільнення стінок артерій, звуження їх просвіту, можливого утворення тромбів, що в свою чергу призводить до локальних (внутрішньо органних) або загальних розладів кровообігу. Можна сміливо говорити, що дана фракція ліпопротеїдів в повної мірі винна в тім, що засмічує артерії та визиває розвиток атеросклерозу.

На відміну від них ЛВЩ дуже бідні холестерином і виконують в організмі наступні функції: покривають внутрішню поверхність стінок артерій, утворюючі при цьому захисний шар мастила, якій застерігає ліпідній інфільтрації внутрішньої оболонки судин і утворення бляшок (захисна функція); захвачують жирові відкладення, як що вони утворюються на судинній оболонці і транспортують їх до печінки, де вони знешкоджуються (очисна функція).

Зрозуміло, чим вищий вміст ЛНЩ, тим більший ризик розвитку ІХС і навпаки, чим більша концентрація в крові ЛВЩ, тим менша імовірність виникнення ішемічної хвороби серця (стенокардії, інфаркту міокарда, кардіосклерозу) та атеросклерозу.

Дослідження показують, що головним чинником порушення обміну ліпідів і розвитку вищеназванних захворювань є низькій вміст в крові ЛВЩ, що в свою чергу призводить до порушення “нормального” балансу двох фракцій ліпопротеїдів.

Так, якщо вміст ЛВЩ відносно високий, тоді для такої людини ризик щодо виникнення ІХС буде низьким. Навпаки, ризик підвищується, якщо вміст в крові ЛВЩ відносно низький. У чоловіків вміст ЛВЩ дорівнює 45 мг%, у жінок вище 55 мг%. Генетично обумовлений більш високий вміст ЛВЩ у жінок, в порівнянні з чоловіками є свідченням того, що у жінок захворювання на атеросклероз спостерігається в 3-4 рідше (до настання менопаузи), ніж у чоловіків.

Важливим моментом в діагностиці „ризику” є встановлення відношення загального холестерину (ЛВЩ+ ЛНЩ) до ЛВЩ та підрахунок кількості ЛВЩ (в%) по відношенню до вмісту в крові загального холестерину.

Так, в першому випадку, у чоловіків це відношення повинне бути менше 4,5 (наприклад, якщо загальна кількість холестерину 200мг% тоді кількість ЛВЩ повинна бути що найменше 40мг%), у жінок – менше 4,0 – 3,5. У другому випадку, для чоловіків кількість ЛВЩ повинна становити що найменше 20-25, а то і більше, а для жінок – 30 і більше відсотків.

Якщо рівень ЛВЩ в крові вище нормативних показників, імовірність затвердіння артерій з утворенням осередкових сполучнотканинних стовщень мінімальна. З другого боку, якщо рівень ЛВЩ нижче мінімального, загроза затвердінню артерій та розвитку атеросклерозу велика.

Виконання циклічних вправ аеробної спрямованості, як свідчать літературні данні [70; 95], сприяють нормалізації холестеринового обміну, усувають так зване “холестеринове гальмо”, яке має тенденцію до утворення (особливо у чоловіків) після 50 років, оскільки енергозабезпечення помірної м’язової діяльності здійснюється переважно за рахунок окислення ліпідів.

Тема №2 Характеристика основних форм оздоровчого фізичного тренування

Тренування – це заняття, вправи або комплекс вправ, який направлений на розвиток та удосконалення рухових навичок та вмінь.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Добова потреба	\|	Розрізняють спортивне та оздоровче тренування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.