Сортування

Катастрофічна кровотеча

Дихальні шляхи

1. Якщо пацієнт не реагує на подразники, визначте, чи він дихає, на підставі огляду, слуху та відчуття руху повітря біля рота.

2. Перевірте, чи не перекриті дихальні шляхи. Використовуючи палець або трубку для відсмоктування, витягніть очевидні перешкоди.

3. Якщо пацієнт притомний, покладіть його у безпечне положення.

4. Якщо пацієнт непритомний, підтримуйте прохідність дихальних шляхів:

a. Підніміть підборіддя, або висуньте щелепу, якщо підозрівається ушкодження шийного відділу хребта

b. Використайте назофарингеальний або орофарингеальний повітроводи

i. Змажте назофарингеальний повітровід та введіть, зрізом до перегородки

ii. Протипоказано, якщо з носа або вух витікає ліквор (спинно-мозкова рідина)

5. Якщо є особа, яка може провести спеціалізовану реанімацію, і є порушення прохідності дихальних шляхів або загроза її порушення, розгляньте можливості таких процедур:

a. Схвалений надгортанний пристрій, або

b. Ендотрахеальна інтубація, або

c. Хірургічна конікотомія

Дихання

1. Якщо пацієнт не дихає, проведіть штучну вентиляцію легень рот в рот, за допомогою дихального ручного апарата типу «Амбу» або інтубаційної трубки. При потребі вводьте додатковий кисень.

2. Усі відкриті рани грудної клітки слід негайно обробити, заклеївши оклюзивною пов’язкою.

3. Стежте, чи розвивається напружений пневмоторакс. При потребі лікуйте його.

4. Якщо у пацієнта прогресує дихальна недостатність після ураження грудної клітки:

· Попустіть пов’язку на відкритій рані грудної клітки.

· Проведіть декомпресію за допомогою голки.

· Якщо повітря не виходить під тиском, можливо, голка забилася.

· Будьте готові проводити кілька декомпресій голкою, щоб позбутися напруженого пневмотораксу.

Кровообіг

1. Зупиніть усі кровотечі.

2. Введіть болісно початкову дозу рідини – 250 мл 0,9% фіз. розчину або лактату Рінгера внутрішньовенно/внутрішньокістково, максимальний об’єм інфузії – 2000 мл. Титруйте, щоб підтримувати систолічний тиск > 90 мм рт. ст.

3. Поставте другу крапельницю для введення антибіотиків.

Іммобілізація шийного відділу хребта

1. Якщо механізм ушкодження спричинений дією великої сили на тіло або якщо є ушкодження м’яких тканин голови, шиї або обличчя через травму, можливе ушкодження шийного відділу хребта.

2. Пацієнта слід іммобілізувати, використовуючи спинну дошку, шийний комір і/або інші засоби для іммобілізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аеромедичні ресурси (Медична евакуація)	\|	Контроль за навколишнім середовищем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.