Правові форми фінансової діяльності виражаються у прийнятті актів у зв’язку зі встановленням чи застосуванням норм права.

Змістом неправових форм фінансової діяльності єпроведення різноманітних дій організаційного характеру (засідань і нарад органів влади, конференцій, круглих столів тощо), роз’яснення фінансового законодавства, підготовка матеріалів для фінансового планування, прогнозування, звітності і т. п. [Лучковська. Фінансове право http://pidruchniki.ws/10561127/pravo/formi_metodi_finansovoyi_diyalnosti_derzhavi_organiv_mistsevogo_samovryaduvannya#725]. Вони створюють передумови для здійснення правових форм фінансової діяльності.

Здійснюючи фінансову діяльність, державні органи, органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції приймають фінансово-правові акти, в яких виражаються правові форми такої діяльності.

Фінансово-правові акти – це прийняті в установленій формі рішення державних органів, органів місцевого самоврядування з питань фінансової діяльності,що належать до їх компетенції.

За юридичними властивостями фінансово-правові акти поділяються на:

¾ нормативні фінансово-правові акти, тобто акти, що регулюють групи однорідних фінансових відносин і містять загальні правила поведінки, які не вичерпують свою юридичну силу одноразовим їх застосуванням. Ці акти приймаються органами державної влади в межах їх компетенції, мають офіційний характер, є обов’язковими для виконання і спрямовані на регулювання фінансової діяльності. Ця група актів встановлює види фінансових зобов’язань перед державою, порядок їх обчислення, перерахування та використання;

¾ індивідуальні нормативно-правові акти є актами застосування норм права. В них загальні правила, що містяться в нормативних фінансово-правових актах застосовуються до конкретних обставин. Він стосується точно визначених учасників фінансових відносин і є підставою виникнення, зміни чи припинення конкретних фінансових правовідносин. Прийняття індивідуальних фінансово-правових актів є необхідною передумовою застосування нормативних фінансово-правових актів і виконання завдань щодо створення, розподілу або використанню фінансових ресурсів держави.[Нагребельний]

За юридичною природою серед фінансово-правових актів виділяють:

¾ законодавчі фінансово-правові акти, до яких відносяться закони з питань фінансової діяльності держави, що приймаються представницьким органом державної влади;

¾ підзаконні фінансово-правові акти являють найбільш чисельну групу фінансових нормативно-правових актів, які видано на підставі й на виконання закону. Серед них виділяють актиінших державних органів, органів місцевого самоврядування, що базуються на законах та прийняті на виконання законів у визначених формах (укази, постанови, накази тощо).

Фінансово-правовіакти органів місцевого самоврядування – це публічні, офіційні документи, прийняті органами місцевого самоврядування, що мають юридичну силу й спрямовані на врегулювання владних відносин у сфері фінансової діяльності місцевих утворень. Їх характерними ознаками є: підзаконність; обмеження їх юридичної сили певною територією; обов’язковість виконання усіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами на відповідній території; відсутність необхідного затвердження з боку органів державної влади; можливість їх оскарження в судовому порядку.

Залежно від суб’єктів нормотворчості розрізняють такі фінансово-правові акти:

¾ закони і постанови Верховної Ради України;

¾ укази та розпорядження Президента України;

¾ постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:

¾ накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки керівників міністерств та відомств;

¾ постанови і рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

¾ постанови, рішення і розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

¾ розпорядження глав місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій;

¾ рішення та постанови місцевих рад та їх виконавчих комітетів ;

¾ накази, статути, положення та інструкції адміністрацій підприємств, установ, організацій.[Дмитренко, заг. частина, с. 37].

Характерною особливістю системи фінансово-правових актів є наявність в ній фінансово-планових актів, які відрізняються від інших актів своїм змістом. Фінансово-планові акти – це акти, що приймаються в процесі фінансової діяльності держави і місцевих утворень відповідними суб’єктами і містять планові показники щодо утворення, розподілу та використанню фінансів на певний період. Існування цієї групи актів зумовлено дією принципу плановості в процесі утворення, розподілу й використанню фінансових ресурсів. До фінансово-планових актів відносяться:

¾ основний фінансовий план держави - Державний бюджет, а також місцеві бюджети;

¾ бюджети державних цільових позабюджетних фондів;

¾ кошторис доходів та видатків Національного банку України;

¾ фінансові плани страхових організацій;

¾ фінансові плани підприємств та об’єднань;

¾ кошториси бюджетних установ тощо. [Дмитренко, заг. частина, с. 38].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правові форми публічної фінансової діяльності.	\|	Практичне заняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.