Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Облік операцій по придбанню та реалізації іноземної валюти

Операції купівлі й продажу інвалюти на території України здійснюють як резидентами, так і нерезидентами через уповноважені банки й інші кредитно-фінансові установи, що одержали на це ліцензію НБУ, згідно Декрету № 15-93. Порядок умов торгівлі іноземною валютою визначається Правилами №127.

Проводяться ці операції винятково на міжбанківському валютному ринку України, на аукціонах НБУ й уповноважених банках із продажу валютних засобів.

Іноземна валюта може здобуватися з ініціативи підприємства на різні цілі, а також для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами України.

У відповідності до п. 2.3 Правил №127 підставою для купівлі інвалюти на МВРУ при розрахунках з нерезидентами з торгових операцій вважаються наступні документи:

- договір з нерезидентом чи інший документ, що відповідно до діючого законодавства України, має силу договору;

- вантажна митна декларація, якщо товар завезений на територію України;

- акт про приймання, акт виконаних робіт (наданих по слуг) чи інший документ, що свідчить про надання послуг, виконання робіт;

- документи, передбачені при документарній формі роз рахунків (акредитив, інкасо);

- довідка ДПА, у якій резидент зареєстрований як платник податків, із вказівкою інформації про основний поточний рахунок резидента в гривнях і поточний рахунок в інвалюті, визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в валюті (термін дії довідки - 90 днів).

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена інвалюта, проставляється оцінка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів із зазначеною оцінкою завіряються печаткою й підписом керівника суб'єкта господарської діяльності чи нотаріусом і зберігаються в уповноваженому банку.

Підставою для купівлі інвалюти на МВРУ з метою виконання зобов'язань з капітальних операцій й інших зобов'язань резидентів в інвалюті є наступні документи (п. 2.13 Правил №127):

а) кредитна угода (угода позики), що свідчить про необхідність виконання юридичними й фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності України зобов'язань в іноземній валюті, довідка з інформацією про стан погашення заборгованості за кредитом (займу) і документи, передбачені чинним законодавством щодо легітимності виконання таких зобов'язані (реєстраційні свідчення, індивідуальні ліцензії НБУ, гарантії КМУ і т.д.);

б) договір про інвестиційну діяльність, у т.ч. про інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, документа про фактичне внесення інвестицій, що свідчать про правомірність перекладу за кордон прибутку (доходу), отриманої нерезидентом на законних підставах в Україні:

- копія рішення загальних зборів засновників діючих і Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку;

- копія податкової декларації про прибуток підприємства з оцінкою ДПА про її прийом;

- копія податкового звіту про результати спільної діяльності на підприємстві України без створення юридичної особи і копія декларації про прибуток з оцінкою ДПА про їхній прийом;

в) виписки банку з рахунка клієнта про надходження іноземної валюти. Підтвердження конвертації її в гривні, для придбанню облігацій зовнішньої державної позики. Довідка депозитарію НБУ чи уповноваженого банку про сплату податку в бюджет з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, відповідно до якого здійснене перерахування засобів) у випадках, передбачений законом України;

г) депозитарний договір, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, що підтверджують необхідність виконання уповноваженим банком зобов'язань в інвалюті перед власником депозиту (внеску). А також усі види договорів;

д) заявки з розрахунком витрат:

- на відрядження за кордон;

- на експлутаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

є) документи, що мають силу договору і можуть використовуватися контрагентами - нерезидентами відповідно до міжнародної практики:

- для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях й інших міжнародних зустрічах;

- для оплати за навчання, лікування, патентування і т.п.;

- для сплати митних платежів;

- для здійснення платежів за користування авторськими правами;

- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

ж) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

и) рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів і тлі.;

к) угоди між пенсійними фондами про перевід за межі України пенсій в іноземній валюті;

л) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

При придбанні валюти варто враховувати також положення статті 3 Закону № 185, відповідно до якої “резиденти, що купують іноземну валюту через уповноважені банки для ви конання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум на валютні рахунки резидентів”. У відповідності зі статтею 5 Закону № 185 у випадку порушення п'ятиденного терміну, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. Виникаюча при цьому позитивна курсова різниця перераховується в бюджет, а негативна - відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Залишок невикористаної після оплати зобов'язань валю ти в розмірі до однієї тисячі доларів США чи еквівалент такої суми в іншій іноземній валюті, раніше придбаної підприємством у встановленому порядку через уповноважені банки й уповноважені фінансово-кредитні установи, може бути зарахований на його поточний рахунок.

У випадку повернення на адресу резидента засобів в іноземній валюті, куплених на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) і перерахованих на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково чи цілком не виконані, ці засоби не можуть бути використані в інших цілях і підлягають продажу з розподільного рахунку.

Обмеження щодо терміну продажу не поширюється на інвалюту, що не відносяться до 1 групи Класифікатора валют.

На величину суми, необхідної для придбання інвалюти, впливають два фактори - обмінний курс гривні до відповідної іноземної валюти, комісійна винагорода банку та збір у Пенсійний фонд.

Відповідно до п. 3.1. Правил № 127 операції з придбання іноземної валюти здійснюються за вільним договірним курсом купівлі й продажу. Одночасно, враховується курс валютної біржі за попередній день.

Юридичні особи одночасно з перерахуванням засобів на купівлю іноземної валюти представляють банку платіжне доручення.

Можливий варіант, коли банком заявка на купівлю іноземної валюти за якимось причинами не задовольняється (чи задовольняється частково), тоді частину недовикористаної” суми збору (розмір якої складає різницю між сумою збору, фактично перерахованої банку, і сумою збору) повинна бути повернута за рахунок покупця валюти.

Сплачені (нараховані) суми збору в повному обсязі включаються до складу витрат платників податку на прибуток на підставі Податкового Кодексу України.

Для купівлі інвалюти на УМВБ підприємство подає заявку в уповноважений банк, у якій вказується:

1) повне найменування покупця (поштова адреса, телефон, факс);

2) прізвище, ім'я, по батькові співробітника, уповноваженого на рішення питань з договорів;

3) найменування і номер МФО банку;

4) номер валютного рахунку;

5) мета використання валюти;

6) сума іноземної валюти;

7) курс і сума в гривнях, відповідно до цього курсу;

8) сума комісійної винагороди банку;

9) зобов'язання покупця зробити своєчасну оплату придбаної валюти.

До заявки додається копія контракту. Після передачі заявки підприємство перераховує гривневий еквівалент у банк за аукціонним курсом попередніх торгів плюс комісійна винагорода. Крім комісійної винагороди уповноваженому банку покупець робить сплату комісії УМВБ у визначеному розмірі від суми угоди в інвалюті.

Для бухгалтерського обліку операцій, зв'язаних з рухом валюти, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р., використовуються наступні рахунки бухгалтерського обліку.

Кошти в іноземній валюті, операції з ними й розрахунки на рахунках бухгалтерського обліку відображаються в гривнях у сумі, обумовленої шляхом перерахування іноземної валюти за курсом Національного банку України на дату здійснення операції (перерахування засобів, оформлення митних документів, підписання документів про виконання робіт (послуг), підписання установчих документів, твердження авансового звіту про використання підзвітних коштів і т.п.). Одночасно такі кошти чи відповідні заборгованості відображаються в тій валюті, у якій здійснюються розрахунки й платежі.

При цьому, зі зміною офіційного обмінного курсу іноземної валюти стосовно гривні виникають курсові різниці між тими, що числяться в обліку у гривневому еквіваленті валют чи заборгованості за курсом НБУ на дату її одержання (придбання) і здійснення операції (списання, продажу і т.д.). Такі курсові різниці відносяться на рахунки 71 “Інший операційний доход”, 74 “Інші доходи”, 85 “Інші витрати”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, 97 “Інші витрати”.

Порядок відображення операцій по придбанню іноземної валюти в податковому обліку визначений ст. 153 Податкового Кодексу України. Відповідно до ст.153 у разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти. Термін “балансова вартість іноземної валюти” для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Також до витрат відносяться витрати на сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з придбанням іноземної валюти. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

Витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку. У разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У випадку купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості проданої іноземної валюти.

Операції з продажу іноземної валюти бувають наступні:

- обов’язків продаж валютної виручки;

- вільний продаж інвалюти.

До 2005 року в Україні існував обов’язковий продаж валютної виручки, який регулювався Постановою НБУ “Про введення обов’язкового продажу надходжень в інвалюті на користь резидентів - юридичних осіб” № 349 від 04.09.98 р. Дана Постанова передбачала необхідність продажу 50 % надходжень іноземної валюти, на користь резидентів-юридичних осіб, І групи Класифікатора іноземних валют.

Однак, в 2012 році суб’єктам господарювання дозволено самостійно використовувати валютні надходження.

Відповідно до ст. 153 Податкового Кодексу України у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

Облік операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів банків, ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які здійснюються за рішенням банку за рахунок інших (власних) джерел.

При проведенні операцій з продажу або купівлі іноземної валюти та банківських металів за дорученням та за рахунок клієнтів до доходів банку включаються суми комісійних, брокерських та інших подібних видів винагород, отриманих (нарахованих) банком у зв'язку з проведенням таких операцій протягом звітного періоду, а до витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку з проведенням таких операцій протягом звітного періоду.

Іноземна валюта, отримана платником податку на окремий спеціальний рахунок у банку у вигляді гуманітарної або міжнародної технічної допомоги, не враховується під час проведення перерахунків у національну валюту в цілях оподаткування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок відкриття валютних рахунків та облік руху коштів на них	\|	Особливості обліку кредитних операцій в іноземній валюті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.